Презентація на тему:
Лекція

Лекція 5 Запальні захворювання кишечника

ВСТУП Неспецифічні імунні запалення та виразки стінки кишечника з частими рецидивами та хронічним протіканням ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КИШЕЧНИКА (ЗЗК) ВИРАЗКОВИЙ КОЛІТ ХВОРОБА КРОНА

Історія відкриття запальних захворювань кишечника 1612: Німецький хірург Вільгельм Фарбі (Wilhelm Fabry) – хвороба Крона. 1932: Три лікарі в Сінаї госпіталі в Нью-Йорк опублікували перший опис "регіонального ентериту" в журналі Journal of the American Medical Association. 1859: Семюел Уїлкс публікує перший опис "неспецифічного виразкового коліту" в London Medical Gazette. 1938: Фізична перевтома та емоційний стрес були віднесені до патогенетичних чинників. 1940: Вперше застосували сульфасалазін для лікування виразкового коліту. 1950: Адренокортикотропний гормон (АКТГ) і кортизол розроблені і стали стандартом лікування ЗЗК. 1960: Перша грант від NIH для дослідження ВК патогенезу. 1960: Імуносупресивні препарати (6-меркаптопурин і азатіоприн) починають призначати для лікування хвороби Крона. 1960-70-х років: Імунологія стає найактивнішою області досліджень ЗЗК. 1971: Встановлення позитивний сімейний анамнез для хворих на ЗЗК. 1990 рр: Застосування генетично-детермінованих експериментальних моделей ЗЗК, шляхом нокауту анти-запальних медіаторів. Революція в дослідженнях. 1995: публікується першого науковий журналу, присвячений виключно ЗЗК «Inflammatory Bowel Diseases” 1998: FDA схвалює використання Remicade (анті-TNF-alpha) для лікування хвороби Крона.

Епідеміологія 5-60 нових хворих /100 тис. населення/рік ХК- в будь якому віці, від народження до літніх років ВК – вік 20-25 років. В розвинутих країнах (північна Європа, північна Америка) , збільшується кількість – південна Європа, Азія, слаборозвинуті країни Білошкірі мають більшу схильність В 3-5 разів частіше у пацієнтів єврейської нації У жінок частіше ніж у чоловіків.

Хвороба Крона Виразковий коліт

Морфологічні особливості ВК та ХК

Порушення імунної відповіді організму на антигени власної мікрофлори у індивідуумів з генетичною схильністю до даної хвороби Наявність бактеріальних антигенів в кишечнику Порушення процесу імунорегуляції ПОРУШЕННЯ КИШЕЧНОГО БАР’ЄРУ ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ

Патогенез ЗЗК –генетична схильність, зовнішні впливи, порушення імунного балансу

Генетичний компонент 10-15% хворих на ЗЗК мають родичів з даною патологією, причому в 75% випадків виникнення ВК чи хвороби Крона співпадає з діагнозом родича У монозиготних близнюків конкордатність: - хвороба Крона - 47-58%, - ВК 6 – 17% 3) ЗЗК має комплексі мульти-генні характеристики

NOD2/CARD15 ген асоційований з ризиком розвитку хвороби Крона

MDP – мураміл дипептид MyD88 - адаптерний протеїн IRAK1 - Інтерлейкін 1 асоційована кіназа TRAF6 – TNF рецептор асоційований фактор 6 ІКК - інгібітори NF-κB-кіназ

Мікрофлора – запальні захворювання кишечника Не виявлено специфічної бактерії чи бактеріального антигену, як єдиного чинника патогенезу ЗЗК; Більша кількість штамів бактерій при ВК ніж при ХК; Встановлено, що бактерії мають різну про-запальну активність (висока про-запальна активність: Bacteroides vulgates та Escherichia coli (лактозанегативна); - У генно-модифікованих мишей спостерігається спонтанний розвиток ЗЗК лише за умов їх утримання в звичайному віварію, стерильні умови захищають тварин від розвитку даної патології.

Порушення кишечного бар'єру pIgR – полімерний імуноглубуліновий рецептор, переносить sIgA через шар епітелію sIgA - продукується плазматичніми клітинами, попереджає заселення вн. шару слизу бактеріями AMP –антимікробні пептиди, продукується клітинами Панета, попереджають заселення вн. шару слизу бактеріями Goblet cells – Гоблет клітини, продукують муцин, який організується в щільний внутрішній шар слизу, та зов. менш щільний, який населяють бактерії. IL-22 - стимулює продукцію AMP та забеспечує цільсність епітеліального бар'єру.

Порушення антиген-презентучої реакції клітин кишечника TGF-β IL-10 Th17

Intestinal immune response to enteric antigens. Laroux F S et al. Physiology 2001;16:272-277

Класифікація первиного синдрому мальабсорбції (Спадково обумовлених і вроджених порушень кишкового гідролізу та абсорбції)

Целіакія Синоніми: глютенова ентеропатія, хвороба Гі - Гертера - Гейбнера, глютенентеропатія Coeliac disease, non-tropical sprue, coeliac sprue, gluten enteropathy, gluten intolerance) Хронічне захворювання, що характеризується ураженнями СО тонкої кишки та порушенням всмокутвання поживних речовин, що покращується на фоні безглютенової дієти