Презентація на тему:
"Класифікаця покирітонасінних"

Класифікаця покирітонасінних: однодольні і дводольні Підготувала учениця 7-В класу Кошина Анна

Відділ покритонасінних поділяють на два класи: дводольні, чисельністю 180 тис. видів, що об'єднані в 10 тис. родів і 325 родин, і однодольні — 60 тис. видів, 3 тис. родів, 65 родин. Ми бачимо, що дводольні значно більша группа, ніж однодольні. Дводольна Обидва класи розвивались у крейдовому періоді мезозойської ери. Сучасні систематики вважають, що однодольні виникли від дводольних, відділившись на ранніх етапах еволю- ції як самостійна гілка. Потім обидва класи розвивались паралельно і незалежно один від одного. Однодольна

Однодольні Однодольні, Монодікоти (Monodicots) або Ліліопсиди (Liliopsida) — клас квіткових рослин, який домінує на багатьох частинах планети. За виробляємою біомасою Однодольні складають значну більшість рослин у сільському господарстві. Клас має між 50 000 і 60 000 видів. Найбільша родина в цьому класі (і усіх Покритонасінних) — Зозу- линцеві або Орхідні(Orchidaceae), з близько 20 000 видів. Вони ма- ють дуже складні і красиві квітки, пристосовані для запилення пев- ними видами комах.

Найбільш економічно важлива родина класу (і усіх Покритонасінних) — Тонконогоцвіті або Трави (Poales або Gramineae). Вона включає всі зернові культури (рис, пшениця, кукурудза тощо), трави пасовищ і бамбук. Ця родина еволюціонувала в іншому напрямі, ставши спеціалізованою для запилення вітром. Тонконогоцвіті формують набагато менші за розміром квітки, які зібрані в високих видимих плюмажах (суцвіття). Також заслуговує уваги економічно важлива родина Арекові (Arecales) або Пальми (Palmae).

Дводольні Дводо льні (Dicotyledoneae, Dicotyledones) —група квіткових ро-слин, які характеризуються наявністю у зародка двох бічних супро-тивних насінних долей, звідси і їх назва. Дводольні — значно більша група, що містить 175—200 тис. видів, приблизно втричі більше, ніж число однодольних.Через різне походження, дводольні відрізня- ються різноманітністю вегетативних і репродуктивних органів. Навіть най- більш відомі ознаки зберігаються не завжди, серед дводольних зустрічають- ся представники з нетиповими ознака- ми, а іноді з окремими ознаками, ха- рактернішими для однодольних. До Дводольних належить багато корисних рослин: більшість видів харчових, кормових, олійних, дубильних, каучуконосних, лікарських, декоративних та інших.

Дводольні займають найважливіше місце в господарській діяльнос- ті людини. До них від- носяться більшисть хар- чових і кормових рос- лин: (картопля, гречка, соя, буряк, баштанні і багато інших); плодові і синичні культури (виноград, цитрусові, яблуня, смородина та ін.); олійні (соняшник, арахіс, тунг та ін.); більшість видів дерев (дуб, береза, липа та ін.); чай, кава, какао і сотні найважливіших лікарських рослин, пряні і ароматичні рослини (лавр, коричне дерево та ін.); тютюн; найважливіші волокнисті рослини (бавовник, льон, конопля, джут та ін.); рослини, що дають каучук, камедь і смоли; багато дубильних, фарбових, ефіроолійних і декоративних рослин.

Морфологічні особливості Однодольні квітки— тримерні (число частин квітки кратно трьом), тоді як у дводольної квітки — тетрамерні або пентамерні (число частин квітки кратно чотирьом або п'яти). У однодольних пилкове зерно має одну борозну або пору, тоді як у дводольних воно має три. У однодольних ембріон має одну сім'ядолю, тоді як ембріон дводольних має дві. У стебла однодольних судинні в'язки в стеблі розсипані, а у дводольних — зібрані в кільця. У однодольних коренева система мичкувата, в дводольних вона розвивають від одного головного кореня, тобто стиржнева. Відмінності між ожнодольними і дводольними (але відміть-те, що вони не універсальні, існує багато виключень):

Також ці відмінності можна об‘єднати у таблицю: Росток ододольної (ліворуч) та дводольної рослини (праворуч). У однодольних головні листові судини паралельні або дугові, тоді як в дводольних вони сітчасті. У однодольних вторинні пагони зустрічаються рідко, але вони дуже часті в однодольних. Запилення у однодольних здебіль-шого виконується комахами, коли у дводольних – вітром. У однодольних листки тільки прості, коли у дводольних вони можуть бути як прості, так і складні. Листкорозміщення у однодольних кільчасте або попарне, а у дводольних почергове або супротивне.

Таблиця-порівняння Орган, процес Однодольні Дводольні Представники Переважно трави Дерева, кущі,одно-,дво-та багаторічні трави Насіння Зародокздвомасім'ядолями Зародокзоднієюсім'ядолею Кориневасистема Стрижнева Мичкувата Вторинніпагони Рідко Часто Стебло Дерев'янисте,трав'янисте,провідніпучкизкамбієм,розміщеніправильнимколом устеблі Трав'янисте(рідкодерев'янисте),провідніпучки безкамбію,розкиданіпо стеблу Листок Простий Простий,складний Листкорозміщення Кільчасте, попарне Почергове, супротивне Жилкування Паралельне,дугове Сітчасте Квітка Чотири-абоп'ятичленна Тричленна Запилення Комахами(здебільшого) Вітром(здебільшого)

Проте, ці відмінності не жорсткі: деякі однодольні мають характеристики, типовіші для дводольних, і навпаки. Так виникає тому, що «дводольні» — парафілетична група щодо однодольних, і деякі дводольні можуть бути ближче пов'язаними з однодольними, ніж з іншими дводольними. Зокрема, декілька ранніх гілок філогенетичного або еволюційного дерева дводольних поділяють характеристики однодольних, що свідчить, що ці характеристики не визначають тільки однодольні рослини.