Презентація на тему:
Клас Комахи

Учнівський проект на тему: “Клас Комахи”

Зміст 1 Загальна характеристика 2 Зовнішня будова 3 Покриви 4 Нервова система 5 Органи чуття 6 Травна система 7 Дихальна система 8 Кровоносна система 9 Видільна система 10 Статева система та розвиток 11 Екологія та різноманітність 12 Суспільні комахи

Загальна характеристика

Загальна характеристика Тіло (довж 0.2 мм — 33 см) з хітинізованим покривами, поділяється на головний і черевний відділи, кожний з яких складається з окремих сегментів (кілець), сегменти голови злиті. На голові розміщені пара членистих вусиків (антени), ротові придатки, органи зору; на грудях — кінцівки: 3 пари членистих ніг і 1-2 пари крил; на кінці черевця — статеві і хвостові придатки (церки), іноді жало. Органи виділення головним чином мальпігієві судини. Кровоносна система незамкнена, функцію серця виконує спинна судина, функцію крові — гемолімфа. Органи дихання;— трахеї (у водних зябро-трахеї), що відкриваються назовні дихальцями. Чуттів органи (зору — фасеткові очі та прості вічка, слуху — тимпанальний апарат, дотику — чуттєві волоски, нюху — ямки, волоски, рівноваги — хордотональний апарат та ін.) досягають великої різноманітності, в основі їх будови лежать т.зв. сенсили, розкидані по різних частинах тіла поодиноко або зібрані у великі скупчення. Більшість видів К. фітофаги, є всеїдні (таргани), хижаки, що поїдають ін. комах, молюсків, червів тощо, копрофаги (гнойовики), кровисисні (комарі, воші, блохи). Майже всі К. роздільностатеві. Розвиток з перетворенням (метаморфоз), яке буває повним (коли личинка, що різко відрізняється від дорослої особини, перетворюється на лялечку, з якої виходить доросла комаха), або неповним (личинка, що вийшла з яйця, має вигляд, близький до імаго). Відомо бл. 1.5 млн. видів К., поширених від Антарктиди до 84° нп. широти. Більшість К. наземні форми, багато видів живе в землі, деякі в прісних водах, окремі — в морях. В У. — близько 25 тис.

Класифікація Класу Класифікація Класу досить складна,існує кілька різних систематик. За однією з них К. поділяються на два підкласи: ектогнатних, або прихованощелепних (Ectognatha). Ектогнатні об'єднують три ряди: безвусикові, ногохвости, двохвістки. Ектогнатних ділять на первиннобезкрилих з 1 рядом — щетинкохвости та крилатих, куди належать переважна більшість К. з неповним перетворенням: одноденки, бабки, терміти, таргани, богомоли, веснянки, прямокрилі, сіноїди, пухоїди, воші, рівнокрилі, клопи та ін. і К. з неповним перетворенням: жуки, сітчастокрилі, верблюдки, метелики, перетинчастокрилі, блохи, двокрилі та ін. Зі ін. систематикою К. поділяють на 2 підкласи: нижчі або первиннобезкрилі (Apterygota), та вищі К., або крилаті (Pterygota). Більшість К. приносять користь як запилювачі рослин; деякі види виробляють речовини (мед, віск, шовк, природні фарби), які використовуються людиною як харчові продукти та сировина для промисловості. Багато К. — шкідники сільського та лісового господарств, окремі — переносники збудників хвороб і паразитів людини, тварин або рослин або самі є паразитами. Наука, що вивчає К., наз. ентомологією. Клас Комахи включає понад 1 млн видів

Зовнішня будова Тіло комах розділене на три відділи: голову, груди та черевце. Голова утворюється з шести сегментів, що повністю зливаються у дорослої комахи. Перший і третій сегменти не мають придатків, другий несе пару вусиків {антен); на четвертому, п'ятому та шостому сегментах розвиваються парні частини ротового апарату — верхні щелепи (мандибули), нижні щелепи (максили) і нижня губа. Вусики за будовою і розміром дуже варіюють і є важливою систематичною ознакою. Вони можуть мати ниткоподібну, пластинчасту, булавоподібну та інші форми. Розвиток і форма щелеп і нижньої губи залежать від характеру живлення. Виділяють такі основні типи ротового апарату:* гризучий (таргани, жуки, мурахи, личинки метеликів); гризучо-лижучий (бджоли, джмелі); колючо-сисний — нижня губа утворює довгий хоботок, а щелепи перетворюються на колючі щетини (комарі, попелиці); сисний — хоботок розвивається з нижніх щелеп, а верхні повністю редукуються (метелики); лижучий — утворений нижньою губою (мухи). У багатьох дорослих комах, які не живляться ротові органи взагалі не розвинені (одноденки). Комахи здатні рухати головою. Рухи ці в більшості випадків обмежені однією площиною (вертикальною або горизонтальною), і лише богомоли можуть повертати голову в декількох площинах.

Зовнішня будова Груди складаються з трьох сегментів, які несуть три пари членистих кінцівок. Залежно від способу пересування комахи кінцівки за будовою можуть бути: ходильні або бігальні (паличники, багато жуків); стприбальні (саранові, коники, блохи); риючі (вовчки, жуки-карапузи); хапальні (богомоли); плавальні (жуки-плавунці). У більшості комах до другого і третього сегментів грудей прикріплюються органи польоту — крила. Вони утворюються як вирости покривного епітелію і зміцнюються жилками. У примітивніших видів передні та задні крила однакові за будовою і функцією, яку вони виконують (бабки). У мух і комарів розвивається лише передня пара крил, у віялохвостих — задня. Нерідко передні крила виконують захисну функцію, перетворюючись на надкрилля (клопи, жуки). Багато видів комах повторно втратили крила (блохи, воші), що пов'язано з особливостями їхньої життєдіяльності. Крила приводяться в рух літальними м'язами, що займають значний обсяг грудного відділу. Черевце комах утворене різною кількістю сегментів (не більше дванадцяти). Воно майже завжди позбавлене кінцівок.

Покриви Хітинова кутикула в усіх наземних видів укрита тоненьким шаром воскоподібної речовини, яка перешкоджає випаровуванню води. На тілі комах є численні волоски, що виконують функцію органів дотику або слуху. ВИДІВ-1,5МЛН

БОГОМОЛ ЗВИЧАЙНИЙ Спосіб життя: Охочіше за все богомол селиться в сухих і теплих місцях. Звичайний богомол веде денний спосіб життя, а вночі відпочиває в укритті серед зарослів трави або на гілках чагарників. Рано уранці зголоднілий мисливець усаджується на гілку і починає видивлятися здобич. Терпіння йому не займати, і він може годинами сидіти на місці, гострозоро оглядаючи околиці. Тільки необережна комашка сяде передихнути по сусідству, богомол трохи помітними рухами підкра- дається до неї, потім швидко викидає вперед передні ноги, захоплює здобич гачками і намертво затискає її між стегном і гомілкою. У спійманої жертви немає жодних шансів врятуватися - намагаючись вирватися, вона лише сильніше нанизує на себе шипи, якими усаджені передні ноги мисливця, - і богомол тут же її поїдає. Їжею йому служать різні комахи: мухи, тлі, сліпни, бджоли, коники, сарана, деколи навіть оси, проте на павуків він зазвичай не нападає. Потребу у воді богомол майже повністю задовольняє за рахунок вологи, що міститься в організмі жертви, але іноді угамовує спрагу, випиваючи краплі роси. Потривожена комаха видає тихі шиплячі звуки і приймає оборонну позу. Рятуючись від загрози, самець богомола відлітає геть, а самка пішки, оскільки літає погано.

БОГОМОЛ ЗВИЧАЙНИЙ Споріднені види: Ряд богомолових об'єднує близько 1800 видів комах. Всі вони теплолюбиві і населяють регіони з тропічним і субтропічним кліматом. Ряд богомолових складається з двох родин. До родини справжніх богомолів належить, зокрема, і богомол звичайний. Більшість справжніх богомолов мають коричневе або зелене забарвлення з однотонними або смугастими крилами. Друга родина - Hymenopodidae - об'єднує яскраво забарвлених комах, чиї надкрилля розписані узорами з кольорових смужок, спіралей і кружків.

Нервова система Нервова система комах побудована за принципом черевного нервового ланцюжка. Головний мозок досягає великого розвитку, особливо у суспільних комах. Нервова система побудована за типом нервового ланцюжка; центральна нервова система включає мозковий ганглій (головний мозок), підглотковий ганглій, сегментарні ганглії черевного ланцюжка.

Органи чуття Фасеткові очі комах розташовані на першому сегменті голови. Нерідко є ще декілька простих очок (наприклад у медоносної бджоли). Багато видів мають гарний зір. Так, бджоли можуть розрізняти форму предметів і деякі кольори (червоний, жовтий, зелений, синьо-фіолетовий, ультрафіолетовий). На відміну від людських, очі бджіл чутливі до поляризованого світла. Усі комахи здатні сприймати коливання температури. Терморецептори локалізовані у них в особливих волосках на члениках ніг. У багатьох комах розвинені органи слуху, утворені волосками на ногах і черевці. Дуже добре розвинені органи хімічного чуття і нюху. Смакові рецептори містяться на ротових частинах і на лапках. Комахи чутливі до рівня вологості повітря та магнітних полів.

Травна система У ротову порожнину впадають протоки слинних залоз. У личинок метеликів на нижній губі є шовковичні залози, секрет яких швидко застигає на повітрі і використовується для плетіння коконів. Ротова порожнина веде до стравоходу й далі до шлунка. Залозисті клітини кишківника виробляють травні ферменти, склад яких визначається характером їжі комахи. Травна система починається ротовою порожниною, в яку входять протоки слинних залоз. Травна частина складається з 3 відділів: передньої, середньої і задньої кишки; довжина і об'єм його залежать від роду їжі та її поживності.

Дихальна система Дихальна система представлена добре розвиненою мережею повітроносних трубок — трахей. Трахеї відкриваються на поверхню тіла невеличкими отворами — дихальцями. Вентиляція трахей у багатьох видів здійснюється рухом черевця. Деякі комахи (жуки водолюби, клоп гладун) що живуть під водою, періодично піднімаються на поверхню і запасають повітря під надкрилами, де воно утримується волосками з незмочуваною поверхнею.

Кровоносна система Кровоносна система незамкнена. Безбарвна гемолімфа, яка циркулює в порожнині тіла комах, слугує для транспортування поживних речовин, продуктів обміну, гормонів. Рух гемолімфи забезпечується скороченнями спинної судини — серця.

Видільна система Видільна система утворена мальпігієвими судинами — тонкими трубкоподібними виростами кишківника. їхні вільні кінці лежать у порожнині тіла. Розчинні продукти обміну поглинаються клітинами стінок мальпігієвих судин і просвітами проходять у кишку. Пристосуванням для акумуляції води у комах є жирове тіло. Внаслідок окиснення жирової тканини виділяється велика кількість води.

Статева система та розвиток Майже всі комахи роздільностатеві. Чоловічі статеві органи у багатьох комах представлені парними сім'яниками, сім'явивідними протоками і копулятивним органом, а жіночі — двома яєчниками та жіночими статевими шляхами У багатьох видів добре виражений статевий диморфізм: самиці та самиці відрізняються за розмірами, забарвленням, розвитком крил, будовою ротового апарату. У більшою метеликів і жуків запліднення зовнішньо-внутрішнє. У цьому випадку сперматозоїди виводяться в навколишнє середовище й вкриваються захисною оболонкою, що запобігає їхньому висиханню. Самиця підбирає їх за допомогою статевих придатків. Часто зустрічається внутрішнє запліднення, коли сім'яна рідина вводиться безпосередньо в статеві шляхи самиці. Іноді яйця розвиваються шляхом партеногенезу (попелиці, паличники). Практично в усіх комах у життєвому циклі присутня личинка — їм властивий розвиток із перетворенням. У разі розвитку з неповним перетворенням личинка веде такий самий спосіб життя, як і доросла особина — імаго. У разі розвитку з повним перетворенням личинка виходить з яйця на ранніх етапах розвитку. На стадії лялечки відбувається руйнування личинкових органів і формування органів імаго. Ріст комах супроводжується линянням. Доросла комаха не линяє.

Екологія та різноманітність Комахи освоїли земну поверхню, ґрунт, повітря. Деякі види повторно заселили прісні водойми (клопи-водоміри, деякі їздці), меншість проникла в моря (деякі двокрилі). Розміри комах варіюють у дуже широких межах. Самці тропічного Жука-Геркулеса досягають 15 см, а самки свього 8 см, найбільшим жуком вважається Вусач-титан гігантський — 17-18 см, деякі види паличників — до 30 см, а найбільшим з них є Фобетікус Чана, який досягає 357 мм у довжину, а за умови випростаних передніх ніг — усі 567 мм [1]. Розмах крил метелика совки агріппи — 28 см. Найменші комахи — до 0,3 мм завдовжки. До комах з неповним перетворенням належать ряди Таргани, Терміти, Прямокрилі, Воші, Клопи, Богомоли та інші. До комах з повним перетворенням — ряди Твердокрилі, Лускокрилі, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи та інші.

Суспільні комахи Суспільні комахи — комахи, що відрізняються від інших за розподілом між особинами певних дій. Називаються суспільними, тому що своєю організацією формують так зване комашине суспільство. До суспільних комах належать мурахи, частина бджіл (зокрема, бджола медоносна, джміль), деякі оси, терміти. У суспільних комах в першу чергу діє розподіл за роботою. Наприклад, у бджіл це матка, робочі бджоли, бджоли-охоронці, трутні та ін. Вони відрізняються між собою не тільки виконуваною роботою, а й будовою тіла, так що ці відмінності аналогічні до відмінностей між статями, тільки крім власне статевих особин — самців і самиць — з'являються різні види безплідних "робітників". Також поділ за роботою часто пов'язаний з віком особини. Суспільні комахи часто будують собі різні місця проживання: оси будують гнізда на деревах, мурахи будують мурашники, джмелі будують гнізда. Бджіл за їхню продуктивність і організованість одомашнили ще близько 5000 років тому. Джмелів часто тепер одомашнюють і тримають для запилення овочевих культур у теплицях. Бджоли — майже єдині суспільні одомашнені комахи

Приклади Більшість суспільних комах належить до ряду Перетинчастокрилих. Причому, тільки представники родини Мурахи є повністю соціальними, тоді як в інших родинах перетинчастокрилих (бджоли і оси) спостерігаються всі стадії переходу від одиночного способу життя до суспільного. Також до цієї групи відноситься ряд Терміти. Окремі ознаки соціальності спостерігаються також в інших групах комах, наприклад, у клопів, попелиць, вуховерток. Приклади соціальних комах наведені нижче: Мурахи Оси Бджоли Терміти Джмелі

Мурахи

Оси…бджоли… джмелі 1. Шершень Звичайний 2. Лісова оса. 3. Її гніздо   Лісова оса Шершень Звичайний Шершень Східний

Терміти

На цьому все… Дякую за увагу!