Презентація на тему:
Цикорій

Цикорій - рід трав'янистих рослин з родини складноцвітих, що зустрічається в помірному і тропічному кліматі Євразії, від Скандинавії до Середземномор'я і від Британських островів до Східного Сибіру й Індії на півдні, виростає й на Півночі Африки.  Як занесена рослина зустрічається в Південній Африці, Північній і Південній Америці, Австралії та Нової Зеландії. В Україні в дикому стані росте один вид цикорію — петрові батоги.

Цикорій росте по всій території України і зазвичай виростає: на луках, полях, лісових галявинах; на трав'янистих схилах та по краях доріг; поблизу населених пунктів; коло канав, на межах; часто як бур'ян на пустирях.

Цикорій - багаторічна трав'яниста рослина 30-150 см заввишки, із потовщеним веретеноподібним кореневищем і з галузистим стеблом з розчепіреними гілками: прикореневі листки виїмчасто-перистороздільні; стеблові листки - ланцетні, гострозубчасті, стеблообгортні; верхівкові - чергові, цілокраї.

Суцвіття - кошики - сидячі, поодинокі численні або  скупчені по кілька на верхівці стебла, бічних гілок і в пазухах верхніх і середніх стеблових листків. Квітки блакитні, рідко білі, ще рідше - рожеві. Цвіте у червні - вересні. Плід - трьох-пятигранна сім'янка, довжиною 2-3 мм, світло-коричнева, довгаста.

Листки й квітки збирають під час цвітіння: свіжі листки використовують для салату. Корені збирають восени або навесні.

У коренях, листках і насінні рослини міститься велика кількість полісахариду інуліну, є білкові речовини, глікозид інтібін, що надає їм специфічний гіркий смак, дубильні речовини, органічні кислоти, вітаміни (тіамін, рибофлавін, аскорбінова кислота), каротин, 15-28% олії, солі калію. В квітках знайдені кумаринові глікозиди; в молочному соку - гіркі речовини (лактуцин, лактукопікрін та ін).

Для травної системи: при поганому травленні (підвищує апетит); при цирозах печінки, жовтяниці, холециститі, панкреатиті, при запорах; при гастритах з підвищеною секрецією слизу, ентероколітах і колітах; корінь цикорію з цукром - при глистяній інвазії.

Протимікробна дія на шкіру: використовують при лікуванні екзем, щоб зняти струп і очистити вражене тіло; вживають також як кровооздоровчий засіб при вуграх, фурункулах, висипах на тілі: примочки кладуть доти, поки на поверхні не залишиться від струпа чисте червоне місце (без епідермісу) і без явищ запалення; при перевтомі натирають болісні місця спиртовою настоянкою.

Загальна дія на організм: водний настій квіток заспокоює центральну нервову систему і посилює серцеву дію; при хворобах нирок, цинзі, знесиленні, недокрів'ї, при кровохарканні, подагрі, спазмофілії і захворюваннях суглобів; поліпшує обмін речовин; допомагає хворим на цукровий діабет, які страждають від сечовиснаження; вживають у вигляді чаю: при запаленні легень, також при опуханні селезінки, іпохондрії, істерії, при ломоті, болю зубів.

Молоді листки їстівні, в них містяться вітамін C та каротин.  На пасовищах цикорій добре їдять тварини. Цикорій - чудовий медонос, дає багато нектару і пилку. Корені використовують як сурогат кави. З цією метою у культурі вирощують ендивій - цикорій городній.

Висушений корінь містить до 75% інуліну, саме з цієї причини його й використовують як замінник кави: висушені і обсмажені корені додають до натуральної кави для поліпшення її смаку.

Коріння може бути  джерелом фруктози,  а також використовува -тися для виробництва спирту.  Сироп з коренів використовується в кондитерському і консервному виробництві. 

Корені цикорію можна  застосовувати: в салатах з солодким перцем, огірками та цибулею; вінегретах з солоними огірками, зеленим горошком, морквою, цибулею, яйцями.  У багатьох країнах вирощують в кулінарних цілях листовий різновид цикорію - радіккіо.