Презентація на тему:
Бурштин

Біологія про бурштин

Буршти н, янта р, амбер, боденштейн - природна органічна сполука, щільна і в'язка (скам'яніла) викопна смола хвойних дерев. Тьмяні, прозорі й напівпрозорі камінці. Блиск смоляний. Біологія про бурштин

Бурштин зустрічається у вигляді зерен, жовен і пластин розміром від декількох мм до 50 см. Біологія про бурштин

Колір бурштину може бути: жовтий (сукциніт); оранжевий до вишнево-червоного (руменіт, бірміт), восковий (бастард); молочно-білий (кістяний). Температура плавлення 250-300 °C, легко згоряє. Біологія про бурштин

Бурштин має рослинне походження: смоли хвойних дерев в процесі фосилізації зазнавали окиснення і полімеризації з утворенням абієтинової та інших органічних кислот, частково сукцинітової. На стадії катагенезу бурштин ущільнюється і набуває темнішого забарвлення (руменіт, бірміт). Біологія про бурштин

Вже за доби бронзи бурштин уміли фарбувати і виготовляти з нього різної форми прикраси. На території України знайдені декоративні вироби з бурштину в скіфських курганах. Найдавнішу згадку про бурштин зафіксовано на клинописній табличці - пам'ятці писемності Х ст. до н.е. Біологія про бурштин

Відомості про "електрон" (так елліни називали бурштин) є у творах античних авторів: Гомера, Софокла, Есхіла, Арістотеля, Фалеса. У всі часи люди описували красу та властивості «сонячного каменю», «горючого каменю», або «сліз Геліад». Біологія про бурштин

У давнину бурштином торгували фінікійці, що поступав із Скитії, де добували його вздовж берегів річок. Був поширеним серед єгиптян, римлян та греків. У 13 ст. територія Прусії підлягала лицарям-меченосцям, які мали монополію на бурштин. Хрестоносці, а згодом і пруські герцоги ввели «янтарну реґалію», згідно з якою весь видобутий бурштин належало віддавати владі. У Прусії діяли спеціальні «бурштинові суди», які судили тих, хто дозволяв собі привласнити шматок бурштину. Біологія про бурштин

Першу майстерню з виготовлення бурштину в Кеніґсберґу заснували наприкінці 15 ст. Тут виточували прегарні броші, скриньки, кульчики, найрізноманітніші намиста. Найвищого рівня техніка обробки сягнула у 17-18 ст.ст. Від 1870-х рр. бурштин почали добувати промисловим способом. Біологія про бурштин

Бурштин використовується як виробне каміння, кращі зразки - як дорогоцінне каміння, бурштинова крихта - для картин з бурштину. Виготовлення бурштинових виробів не потребує складних у технологічному плані прийомів. Крім того, він хороший електроізоляційний матеріал. Біологія про бурштин

Бурштин-сукциніт - викопна смола з сосни «пінус сукциніфера». У геологічному плані найбільше поширення має балтійський сукциніт. Такий самий за складом самоцвіт знайдено і на території України (поблизу Києва, Харкова, на Волині). Велике Клесовське родовище (на Волині) почали розробляти відносно недавно, бо cукциніт тут залягає досить глибоко. Біологія про бурштин

Породи, які містять бурштин, залягають на різній глибині: чим далі від Балтійського моря, тим вона більша. Тому саме на узбережжі Балтійського моря - від острова Рюгена до Західної Двіни - здавна видобували бурштин. Біологія про бурштин

В Україні бурштин є у відкладах палеогену та неогену в: Рівненській (Сарненський, Володимирецький і Дубровицький р-ни); Київській (Київський бурштин – продукт випадкового вимивання викопної смоли); Житомирській, Львівській та Харківській областях. Біологія про бурштин

За кордоном відомі родовища в Примор'ї (Росія), Італії, Польщі, М'янмі, Канаді, США, Домініканській Республіці, Мексиці, але 90% світового запасу бурштину видобуваються в Росії, в Калінінградській області. Біологія про бурштин

Таким чином бурштин є: апеннінський, істрійський, канадський, моравський, мексиканський, сицилійський, швейцарський, японський та інші. Біологія про бурштин