Презентація на тему:
Біоетика, пов`язана з епідеміями

Біоетика, пов`язана з епідеміями

Епідемія Епідемія (від грец. epi- — «серед» і demos — «народ») — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу). Для тварин замість терміну «епідемія» часто використовується термін епізоотія. Хвороба, що розповсюджується протягом епідемії, може бути як інфекційною, так і неінфекційною. Термін епідемія використовується коли захворювання охоплює значні регіони. В разі надзвичайно широкого розповсюдження епідемії (кілька країн, чи навіть на кількох континентах) часто вживають термін пандемія.

Знахідка останків Міртіди дозволила науковцям встановити, що перша в історії людства епідемія, чий факт був науково доведений, палахнула 430 до н. е. в Стародавніх Афінах після масового захворювання на черевний тиф. Ця епідемія впродовж 4 років знищила близько треті населення міста і стала однією з причин поразки держави у Пелопоннеській війні.

В Україні На сучасному етапі Україна віднесена до групи країн з епідемією туберкульозу. Щороку в Україні виявляють понад 37 тисяч хворих на туберкульоз, понад 10 тисяч осіб помирають від цієї хвороби, стільки ж стає інвалідами. Водночас епідемія ВІЛ/СНІД в Україні досягла масштабів, найнебезпечніших у Європі[4]. Рівень захворюваності на ВІЛ серед населення становить 1,3%, постійно зростає кількість нових інфікувань ВІЛ і рівень смертності від ВІЛ/СНІДу. Щодня в Україні 87 осіб інфікується ВІЛ та близько 50 помирає від захворювань, викликаних СНІДом. Порівнюючи перші шість місяців 2010 року та відповідний період 2009 року, кількість зареєстрованих нових випадків інфікування ВІЛ зросла на 6%, а кількість смертей зросла на 30%

Інфекційні захворювання як надзвичайні ситуації природного походження Епідемії з най давнішніх часів завдавали людству багато страждань. Сотні тисяч людей гинули при масовому розповсюдженні таких хвороб, як чума, віспа, холера, висипний тиф, грип та інших. Від чуми, що охопила усю Європу у XIV столітті, загинуло 25 млн. чоловік, тобто четверта частина населення материка. Більше 1,3млн. чоловік помирали щорічно у Європі та Азії у XIV-XVIII століттях від віспи. Під час епідемії грипу, яка охопила декілька країн і континентів у 1918-1919 роках, із 500млн. хворих  померли майже 20млн. чоловік, тобто приблизно удвоє більше, ніж було вбито за всю Першу світову війну. В Україні майже 25% всіх захворювань населення припадає на інфекції. Інфекційні хвороби це широка група захворювань, які спричиняються хвороботворними бактеріями, вірусами, грибками. Сьогодні в нашій країні регулярно реєструються спалахи епідемій грипу, дизентерії, кліщового енцефаліту, сказу та ін., щомісяця реєструється до 500 нових випадків ВІЛ- інфекції

Інфекційні захворювання виникають за наявності трьох  основних факторів: джерела інфекції, сприятливих умов для поширення збудників та схильної до захворювання людини. Якщо вилучити із цього ланцюга хоча б одну ланку, епідемічний процес припиняється. Отже, метою попереджувальних заходів є вплив на джерело інфекції, щоб зменшити засівання зовнішнього середовища, локалізувати поширення мікробів, а також підвищити рівень стійкості населення до захворювань. Джерелом інфекції можуть бути, хвора людина або бактеріоносій, хворі домашні, дикі тварини та птахи, а також кровосисні комахи. До заходів, що вживаються щодо джерела інфекції, належить активне раннє та повне виявлення носіїв, їх своєчасна ізоляція, госпіталізація та лікування, проведення дезинфекційних заходів у вогнищі інфекції. Дуже важливий розрив другої ланки епідеміологічного процесу – шляхів передачі збудника. З метою попередження поширення інфекційних захворювань та ліквідації виниклого вогнища проводиться комплекс ізоляційно–обмежувальних  заходів. Профілактичні заходи, спрямовані на третю ланку епідеміологічного процесу – сприятливість населення, полягають у підвищенні стійкості населення до збудників інфекції шляхом масової імунізації запобіжними вакцинами, введенням спеціальних сироваток.

Епідеміологічна ситуація з туберкульозом набула соціального характеру на 100 тис. населення припадає 49,1тис. хворих. Характерно наступне, що тенденція до поширення захворювання зберігається в усіх областях України. Найбільша захворюваність реєструється у Житомирській області-60,8 на 100тис. населення, Херсонській-60,4 на 100тис., Донецькій-58,8 на 100тис. населення. Як і раніше, туберкульоз є хворобою бідних прошарків населення: збільшенню кількості хворих сприяє зниження життєвого рівня населення, а також проведення не в повному обсязі протитуберкульозних заходів через нестачу фінансування.

Сучасні проблеми епідемії туберкульозу в Україні: причини та шляхи її подолання В останні роки в Україні одночасно розвиваються епідемії двох соціально небезпечних хвороб – туберкульоз і ВІЛ/СНІД, що часто вражають одні й ті ж групи населення. Туберкульоз, як найбільш розповсюджене опортуністичне захворювання, при ВІЛ-інфекції став головною причиною захворюваності і смертності у хворих на СНІД. ВІЛ-інфіковані – те підґрунтя, на якому розвивається епідемія туберкульозу. ВІЛ-інфекція та СНІД значно впливає на зростання захворюваності туберкульозом і є найбільш серйозним за останнє сторіччя фактором ризику розвитку туберкульозу в осіб, інфікованих МБТ. Загроза поєднання туберкульозу і ВІЛ-інфекції зумовлена тим, що майже кожна третя людина на Землі – носій МБТ, тобто інфікована, а в деяких слаборозвинених країнах інфіковано 80-90% дорослого населення. Особи, одночасно інфіковані ВІЛ та МБТ, становлять особливу групу ризику. У хворих, інфікованих МБТ, ВІЛ-інфекція є причиною прогресування безсимптомної туберкульозної інфекції. 

Основними причинами епідемії туберкульозу в Україні є: · соціально-економічні труднощі у країні, що не дозволяють повноцінно фінансувати охорону здоров’я, у тому числі і протитуберкульозні заклади; · зниження рівня життя більшості населення, зубожіння, бідність переважної більшості населення, недостатнє та неповноцінне харчування значних прошарків населення з різким зменшенням кількості спожитих повноцінних білкових продуктів, недоїдання багатьох людей, що додатково знижує імунологічну резистентність організму до туберкульозу;  · низький рівень санітарної культури населення; · значне підвищення інтенсивної міграції великих груп населення, які випадають з поля зору лікувально-профілактичних закладів і не охоплені протитуберкульозними заходами;  · пізнє виявлення хворих на туберкульоз із поширеним деструктивним процесом, масивним бактеріовиділенням, збільшення кількості хворих на казеозну пневмонію, міліарний туберкульоз;  · епідемія ВІЛ/СНІДу та поширення туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (понад 30% ВІЛ-інфікованих хворіє на туберкульоз і близько 40% з них помирає від нього); · проблема туберкульозу у пенітенціарній системі, наявність значної кількості хворих на туберкульоз, які перебувають у місцях позбавлення волі;  · зниження обсягів специфічної імунопрофілактики (вакцинації та ревакцинації вакциною БЦЖ);  · недостатнє фінансування системи охорони здоров’я, занедбана матеріально-технічна база, застаріле обладнання, соціальна незахищеність хворих та медичних працівників; скорочення лікарняних ліжок для хворих на туберкульоз на 1234 (з 26 563 у 1997 р. до 25 329 ліжок у 2007 р.), протитуберкульозних санаторіїв для дорослих – з 58 до 43, тобто на 15, дитячих санаторіїв – з 54 до 52. Зменшення зазначених санаторіїв спостерігалося переважно в Автономній Республіці Крим;  · скорочення кадрового потенціалу протитуберкульозної служби (не вистачає 1060 лікарів-фтизіатрів); · неефективне оздоровлення від туберкульозу тваринницьких господарств, продукція яких є небезпечною для людей; · забруднення довкілля.

718 осіб загинуло внаслідок епідемії менінгіту в Буркіна-Фасо. Міністерство охорони здоров'я Буркіна-Фасо в комюніке повідомило, що нині в країні поширюється епідемія менінгіту. У комюніке мовиться, що від 1 січня до 18 квітня цього року у всій країні було зареєстровано 5118 випадків підозри на менінгіт, 718 з хворих загинули, повідомляє Сіньхуа. За статистикою міністерства охорони здоров'я, за аналогічний період 2009 року в цій африканській країні було зареєстровано 4000 випадків з підозрою на менінгіт, з яких 600 випадків мали смертні наслідки. У лютому поточного року уряд Буркіна-Фасо розробив план боротьби з менінгітом, що передбачає інформування населення та превентивну вакцинацію для зниження рівня смертності серед хворих. Деякі західноафриканські країни, зокрема Буркіна-Фасо , Малі, Нігерія, Чад і Гана, вже протягом довгого часу потерпають від поширення менінгіту. Від 1996 року в Буркіна-Фасо вже неодноразово спалахували епідемії цього захворювання.

Епідемія грипу в Україні Кількість жертв хвороби, за останніми даними, досягла 315 осіб. Всього на грип та ГРВІ захворіли близько 1 мільйона 400 тисяч людей. За офіційною інформацією, на свинячий грип A/H1N1 захворіли 166 українців, із них 15 померли. Шість смертельних випадків від свинячого грипу зареєстровано в Києві.

Черевний тиф став причиною епідемії чуми, яка знищила стародавні Афіни Сучасний аналіз ДНК зубної пульпи із загальної могили часів, коли Грецію косила чуму, дозволив припустити, що черевний тиф став причиною епідемії чуми, яка поклала кінець Золотому століттю Афін. Про це повідомляє дослідження, результати якого розміщені у виданні "Міжнародний журнал інфекційних хвороб" (Іnternatіonal Journal of Іnfectіous Dіsease).  ДНК, зібрана з зубів на давньогрецькому цвинтарі, містить організми, що викликають черевний тиф - інфекцію, що поширюється через забруднену їжу або воду, стверджує доктор Маноліс Папагрігоракіс з Афінського університету, один з авторів дослідження.  Як думали раніше, одна третина афінян померла від чуми, що була занесена в Грецію з Ефіопії, Єгипту та Лівії в 430-426 до н.е. Кілька хвороб, включаючи віспу, бубонну чуму, сибірську виразку й кір розглядали, як можливу причина чуми, однієї з жертв якої став Перікл, видатний представник Золотого століття.  Доктор Папагрігоракіс відзначає, що ланцюжок ДНК нагадує Salmonella enterіca serovar Typhі, організм, що викликає черевний тиф.

Епідемія холери на Гаїті Епідемія холери на Гаїті з середини жовтня минулого року забрала життя 4 625 осіб. За офіційними даними, загальна кількість хворих перевищила 245 тисяч чоловік, з яких були госпіталізовані 132 тисячі. В даний час рівень смертності від холери помітно знизився, порівняно з показниками грудня минулого року, проте ситуація як і раніше залишається важкою на всій території країни. У департаменті Артібоніт, де був зафіксований один з перших спалахів холери, загинули 868 чоловік. У департаменті Західний, куди входить і столиця країни Порт-о-Пренс, жертвами холери стали 862 людини. У сусідній Домініканській Республіці, що має сухопутний кордон з Гаїті, кількість зареєстрованих випадків холери досягло на минулому тижні 436. На території республіки від захворювання також померли троє гаїтян - дорослий чоловік і двоє дітей. Джерело появи холери на Гаїті до цих пір не встановленою офіційно. За однією з версій, до поширення захворювання в країні, могло призвести скидання стічних вод в річку Мірбале з табору Місії ООН, повідомляє ІТАР-ТАСС.

Биоэтика Биоэтика как новое направление столкнулась со следующими опасностями, угрожающими сегодня человечеству: появление новых форм тоталитаризма и насилия (опыты над людьми, манипуляция органами), селекция людей, вырождение естественной способности к размножению, распад семьи, разрушение фундаментальной оппозиции мужского и женского, появление новых биологических существ (монстров), угрожающих всему живому, появление новых болезней (связанных с опытами над микроорганизмами), дегуманизация человеческих отношений, связанная с коммерциализацией медицины.

7-8 декабря 2005 г. в Москве состоялась Международная конфе- ренция ЮНЕСКО «Социальная справедливость в здравоохранении: биоэтика и права человека». Конференция проходила по инициативе Отдела этики науки и технологии Сектора социальных и гуманитар- ных наук ЮНЕСКО, была приурочена к 1-му декабря – Всемирному дню борьбы со СПИДом и 10 декабря – Дню прав человека, объявлен- ных Организацией Объединенных НацийВ числе приоритетных вопросов конференции, определивших направленность четырех ее тематических сессий: соблюдение права человека на охрану здоровья как приоритет политики в области здра- воохранения; взаимодействие государства и институтов гражданского общества в обеспечении социальной справедливости в здравоохране- нии; этические аспекты противодействия эпидемии ВИЧ/СПИДа; ох- рана здоровья граждан: государственная и общественная экспертиза.

МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПОДХОДЫ К ЭТИКО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛИРОВАНИЮ ВИЧ-ИНФЕКЦИИ И СПИДа Эпидемия СПИДа, которая началась в ХХ веке, является вызовом не только нынешнему поколению, но и реально становится проблемой XXI века. Глобальная картина эпидемии, темпы распространения, фатальный характер заболевания затрагивают все сферы чело- веческого общества. Ответ общества может быть полноценным только при условии взаимодействия всего мирового сообщества, опирающегося на многовековой опыт борьбы со смертоносными эпидемиями, включающий профессиональные, социальные, экономические, законодательные и нравственные усилия. Не случайно, реакция на ВИЧ-инфекцию и СПИД во всех аспектах человеческой деятельности и области биоэтики в том числе носит наднациональный характер. В последующих международных биоэтических кодексах, декларациях и правилах также освещены вопросы защиты прав человека в аспекте проблемы ВИЧ/СПИДа. Особая роль в развитии биоэтических концепций принадлежит Объединенной программе ООН по ВИЧ/СПИД (UNAIDS), являющейся источником коллективного международного опыта по данной проблеме. Принципиальным с точки зрения биоэтики служит издание в 1998 году международных правил "ВИЧ/СПИД и Права Человека". В 12-ти руководящих принципах, изложенных в данном международном документе, рассматривается многоуровневая система этико-правовых гарантий для указанного контингента лиц.

В целом, согласно международным правилам UNAIDS приме- нительно к ВИЧ/СПИДу, разработана система гарантий прав человека на жизнь, на защиту от дискриминации посредством адекватных зако- нов, на высокий стандарт медицинской и психологической помощи, на свободу и защиту личности, на свободу передвижения; право бо- леть и проявлять чувства; право на независимость и на свободу выра- жения мнения; право на свободу ассоциаций; право на труд, обучение и создание семьи; право на социальную защиту, помощь, милосердие и адекватное качество жизни; право на получение всех преимуществ от научных достижений и на участие в общественной и культурной жизни; право на гарантию от ущерба и антигуманного или рискован- ного лечения.

Для регуляции числа устойчивых к мутационным ограничителям популяций, существуют эпидемии. Скопление организмов одного вида на малой территории рано или поздно ведёт к появлению новых болезнетворных вирусов или бактерий, которые будут смертельными для большей части популяции. Однако и эту преграду человечество научилось обходить за счёт науки и медицины, которые в последнее столетие сумели дать отпор основным «регуляторам»: известнейшая победа медицины в этой сфере — уничтожение вируса натуральной, или чёрной оспы. 

У Міністерстві охорони здоров'я України, за участі Міністра охорони здоров'я України Василя Князевича, відбулося засідання Громадської ради при МОЗ України з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. Українську Греко-Католицьку Церкву представляв референт з соціальних питань Патріархії УГКЦ священик Андрій Нагірняк, який також є заступником Голови Громадської ради. Голова комітету МОЗ з питань протидії ВІЛ інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам Світлана Черенько представила проект Концепції національної інформаційної кампанії «Не дай СНІДу шанс». Він був критично сприйнятий Громадською радою, оскільки лейтмотивом запропонованої інформаційної кампанії, націленої головним чином на молодь віком від 16 до 25 років, мав би стати девіз «Використовуй презервативи при сексуальних контактах». Громадська рада одностайно рекомендувала переглянути підходи до запропонованої інформаційної кампанії, зробивши акцент на проведенні освітньої та роз'яснювальної роботи з пропаганди здорового способу життя, духовних, морально-етичних, культурних цінностей та відповідальної поведінки й настійливо рекомендувала заборонити пропаганду статевих стосунків через «навчання використовувати презервативи», особливо серед дітей шкільного віку. Громадська рада наголошує на тому, що профілактичні програми і кампанії повинні ґрунтуватися на повазі прав та гідності людини і пропагувати традиційні духовні, морально-етичні та культурні цінності, а зокрема утримання від раннього початку статевого життя і стриманості від до- та поза- шлюбних статевих стосунків, що є також найефективнішими засобами профілактики ВІЛ/СНІД.  Василь Князевич наголосив, що Міністерство охорони здоров'я залишається відкритим для налагодження конструктивної співпраці з Церквами і релігійними організаціями у сфері охорони здоров'я задля того, щоб громадяни України, у разі потреби, завжди могли отримати духовну підтримку у процесі свого фізичного одужання. "Наше суспільство має бути здоровим і фізично, і духовно. Загальновідомо, що для цього потрібно дотримуватись морального способу життя. Саме це є дієвою профілактикою будь-яких хвороб і епідемій. Це є шляхом до подолання такої епідемії як ВІЛ/СНІД", – зазначив В. Князевич.

Той факт, що додавання фолієвої кислоти до щоденного раціону харчування людей дозволяє попереджувати як spina bifida та інші мальформації, так і серцево-судинні захворювання, свідчить, що обов’язком системи охорони здоров’я є впровадження профілактики тих захворювань і вад, яким на даний час можна запобігти. Захист невинних, особливо ненароджених дітей є одним з наших пріоритетів. Цей процес можна пришвидшити за допомогою політики, яка передбачає забезпечення кращого доступу до мікронутрієнтів таких, як йод, фолієва кислота та інші, широких верств населення, особливо жінок репродуктивного віку. Тому діяльність Національного Альянсу з фортифікації по організації мультидисциплінарного і багатогранного сприяння фортифікації продуктів харчування має таку широку підтримку.

Третій Національний конгрес з біоетики Отже сьогодні перед людством все частіше постають гострі проблеми і протиріччя, які потребують оцінок з точки зору моралі. Зокрема йдеться про клонування людини та її органів, використання стовбурових клітин, генетичне тестування, масову профілактику захворювань (вакцинацію), допоміжні репродуктивні технології тощо.

26 вересня 2007 р. Українська медико-правова асоціація разом з Академією адвокатури України, Спілкою адвокатів України та Благодійним фондом “Крок у майбутнє” провели круглий стіл “Юридичні питання захисту прав та інтересів ВІЛ- позитивних осіб”. Були обговорені питання захисту прав людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, на безоплатне отримання антиретровірусної терапії, попередження ризиків, пов’язаних з обмеженням доступу ЛЖВ до лікування, тощо. Значна увага була приділена проблемі безпеки лікаря під час надання медичної допомоги ЛЖВ, збереження у таємниці інформації про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ та іншим актуальним проблемам.