Презентація на тему:
Антигени

АНТИГЕНИ antigen=antibody generator

Шляхи надходження антигенів в організм Ендогенне - мутаційні зміни у власних білках організму (білок нейронних кальцієвих каналів → заміна глутаміну → міастенія (аутоімунне захворювання); спонтанна активація латентної вірусної інфекції. Екзогенне - порушення цілісності зовнішніх покривів; М-клітини – фізіологічне проникнення антигенів

Властивості антигенів антигенність; 2) специфічність; 3) імуногенність.

ІМУНОГЕННІСТЬ- здатність викликати повну імунну відповідь АНТИГЕННІСТЬ- потенційна здатність молекули антигену до специфічної взаємодії з факторами імунної системи

Фактори імуногенності Властивості самого антигена; Динаміка надходження антигена. Формула Воробьєва, Марковича: lg H= α + β· lg D, де α і β- коефіцієнти, які характеризують: α – природу антигену; β- імунореактивність організму; Н- силу імунної відповіді; D- кількість антигену. 3) Залежність від стану організму: генотип та функційний стан макроорганізму.

АД'ЮВАНТИ - речовин, що сприяють неспецифічній стимуляції імунної системи Це - окис та фосфат Al, емульгатори, полімерні сполуки, ад'юванти Фре(о)йнда (мінеральні олії, в яких суспендовано вбиті туберкульозні мікобактерії). Механізм дії: а) утворюють депо антигена у місці введення вакцини, що сприяє пролонгації дії останньої; б) активують запальні реакції в організмі , що, в свою чергу, активує імунокомпетентні клітини; в) активують процес захвату та перетравлення АГ фагоцитуючими клітинами.

Поняття імуногенності та антигенності а-гаптени, б-природні антинени, в-гаптен+носій= повний антиген

Досліди К. Ландштейнера (20-30 роки 20 ст.) по вивченню гаптенів Динітрофеніл, введений в білок (R) через ε-аміногрупу лізина . Перевірка в тест-системі : анти-ДНФ (антисироватка)+ ДНФ-білок = Позитивна реакція преципітації (утворення комплексу антиген-антитіло) У своїй постановці ці досліди включали такі етапи: 1) Введення до складу білка-носія (білок R чи А), наприклад, динітрофеніла шляхом ковалентного діазозв'язку через ε-аміногрупу лізину. 2) Імунізацію кролів цим кон’югатом, а саме гаптен- білковим комплексом. 3) Отримані антитіла до ДНФ-білка анти - ДНФ=антисироватка тестувались в тест- системі анти-ДНФ + ДНФ-білок А. Спостерігали утворення специфічного осаду в реакції преципітації. Звідси стало зрозуміло , що антитіла розпізнають ДНФ і реагують з ним.

Досліди К. Ландштейнера (20-30 роки 20 ст.) по вивченню гаптенів

Досліди К. Ландштейнера (20-30 роки 20 ст.) по вивченню гаптенів ДНФ-динітрофеніл; ТНФ-тринітрофеніл + -

Висока специфічність антисироваток до гаптенів (орто-, мета- та пара-положення груп)

КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИГЕНІВ

КЛАСИФІКАЦІЯ АНТИГЕНІВ CD-антигени (Cluster of Differentiation)- поверхневі молекули клітин, по яким за допомогою антитіл можна відрізнити клітини певної групи, чи різні стадії розвитку тих самих клітин. Цікавий і новий клас CD 1, які представлені на В клітинах, дендритних клітинах, клітинах Лангерганса, кортикальних тимоцитах, і т.д. , як ті, що беруть участь у представленні ліпідних антигенів. МНС (Major histocompatibility complex) , у людини HLA (Human leukocyte antigen) – антигени гістосумісності.

Поняття антигенної детермінанти або епітопа Антигенна детермінанта чи епітоп - це виокремлена область на поверхні білкової молекули, до складу якої входять 6-7 (до 15) амінокислотних залишків. Для цукрів ця область складає 6 моносахаридних залишків.

Антигенні структури, що містять один та декілька епітопів

Міоглобін сперми кита, що містить 5 лінійних послідовних В-епітопів (виділено червоним). М.м 18 кДа, 151-153 амінокислотних залишки 94-96

Конформаційні епітопи у молекулі міоглобіна (г): 83-144-145; 34-53-113.

Лізоцим- білок з М.м. 14 кДа, містить три переривчасті антигенні детермінанти (петлі), з’єднані дисульфідними зв’язками : 22-34 і 113-116- дисульфідний місток 30-115; 62-68 і 74-96 – дисульфідний місток 64-80 і 6-13 і 126-129- дисульфідний місток 6-127

Синтез, що імітує поверхню 116 113 114 34 33 Lys Asn Arg Phe Lys Lys - Asn - Arg -Gly- Phe - Lys- штучний пептид, що поєднує імунодомінантні залишки (визначені для лізоцима) за участі гліцинового спейсора-імітація природного переривчастого епітопу

Вплив розташування амінокислот в поліпептиді на імуногенність всієї молекули (синтетичний сополімер Y-E-A-K)

Ділянка антигена, що розпізнаються молекулами МНС і Т-клітинним рецептором чи антитілами агретоп-частина антигенного пептида, що взаємодіє з молекулою МНС епітоп- частина антигенного пептида, яка безпосередньо розпізнається антитілами чи Т-клітинним рецептором паратоп- частина імуноглобуліна, яка вступає в контакт з епітопом на поверхні антигену