Презентація на тему:
Павло Чубинський – автор гімну України

Павло Чубинський – автор гімну України 1839-1884

Портрет Софія Русова: «Високий, чорнявий, з чорними очима, з густими бровами, низьким гучним голосом, з владними рухами, високим чолом, тип організатора, який добре знає, що організує, вміє володіти людьми і провадить свою справу через усі перешкоди». Саме цю дивовижну здатність долати перешкоди й мав на увазі Михайло Драгоманов, коли вигукнув: «Сила чорноземна наш Чубинський!»

Біографія Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський Полтавської губернії (нині село Чубинське за 4 км від Борисполя) у небагатій дворянській сім'ї.

Біографія Закінчив Переяславське повітове училище, Другу київську чоловічу гімназію та вступив на юридичний факультет Петербурзького університету.

Біографія Там знайомиться з видатними географами того часу: Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо-Маклаєм.

Біографія У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Василем Білозерським.

Біографія 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію «Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії» й одержує вчений ступінь кандидата правознавства. Повернувшись в Україну, пише статті для «Основи»: «Значення могорича у договорі, господарські товариства, найм робітників», «Український спектакль у Чернігові», «Два слова про сільське училище», «Ярмарок у Борисполі». Публікує статті «Декілька слів про значення казок, прислів’їв та пісень для криміналіста», «Програма для вивчення народних юридичних звичаїв у Малоросії».

Біографія В Україні бере активну участь у роботі Київської “Громади”, захоплюється ідеями хлопоманства. Павло Чубинський намагався відкрити безплатну сільську школу в Борисполі. Він вважав за обов’язок допомагати селянам, які тоді звільнилися з кріпацтва й мали багато клопотів із власністю на землю.

Творчість Восени 1862 Павло Чубинський за півгодини написав вірш «Ще не вмерла Україна». Мотив твору взятий з польської мазурки «Єще Польска нє зґінела» та з пісні сербських повстанців, де були слова «Серце біє і кров ліє за нашу свободу».

Творчість Цей текст Чубинський написав у Києві на Великій Васильківській у домі купця Лазарєва. Тепер на тому місці будинок номер 106. На боці сербів за незалежність від Османської імперії воювали двоє братів Чубинського. Спершу пісню співали на сербський мотив, потім на музику Лисенка.

Творчість Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета», 1863, № 4. Цікаво, що спочатку авторство приписували Тарасу Шевченку. Також побутувала думка, що це не авторський твір, а народний. Пісня отримала значне поширення на Західній Україні. Через деякий час композитор Михайло Вербицький пише музику до нього, при цьому дещо відредагувавши текст. Надрукований з нотами у 1865. В межах царської Росії вперше надрукований у 1908 р. Як державний гімн почав використовуватись у 1917 році.

Біографія 20 жовтня 1862 р. шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Проти Павла Чубинського були висунуті звинувачення в тому, що він закликає жити селян так добре та вільно, як поміщики і чиновники, рекомендує припинити платити «могоричі» своїм господарям. Також письменника звинувачували за те, що відвідував могилу Шевченка та «пил водку с простолюдинами и распевал возмутительные малороссийские песни».

Творчість За сім років заслання українець зробив чимало для російської науки, зокрема написав дослідження про ярмарки в Архангельському краї, про смертність на Архангельщині, про Печорський край, торгівлю в північних губерніях Росії, дослідив юридичні звичаї в губернії тощо. Чубинський організував гуртки допомоги сиротам і знедоленим дітям Півночі, а також очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю.

Біографія У 1869 р. дістає дозвіл на повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 1873—1876 керував Південно-Західним відділом Російського географічного товариства. У 1869—1871 Чубинський обробив та підготував до друку сім томів «Трудів етнографічно-статистичної експедиції».

Біографія Після повернення в Україну у 1872 р. одружується з Катериною Порозовою, сестрою дружини інженера-цукровара Толпигіна. Чубинський тоді служив у цукроварній фірмі Яхненків і Симиренка.

Творчість За свої цінні наукові праці одержав золоту медаль від Російського географічного товариства (1873), золоту медаль на Міжнародній Виставці в Парижі (1875) та від Російської академії наук Уваровську премію (1879).

Біографія У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 26 січня 1884 р. Прощалися з поетом у тій самій церкві на Подолі, де колись прощалися з Тарасом Шевченком. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.

Нащадки Могила зруйнована в 1930-х, відновлена 1990 року. Його діти: Олександра — оперна співачка, Михайло — професор-криміналіст, Федір — ветеринар і Павло — інженер – збудував залізничну платформу «Чубинський». Правнук Чубинського Володимир — поет і композитор, був переслідуваний за радянських часів, учинив самогубство.

Вшанування пам’яті 1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» відділ Організації Оборони Лемківщини видав серію марок, наліпок, франкотипів, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Mиколи Бідняка.

Вшанування пам’яті Побіля села Нова Олександівка Бориспілького району у 1994 р. створено ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського».

Вшанування пам’яті Пам'ятник-погруддя Павла Чубинського встановлено в день десятої річниці проголошення незалежності України біля будинку Бориспільського державного історичного музею на вулиці Київський шлях.

Вшанування пам’яті У 2009 році Національний банк України увів в обіг ювілейну монету «Павло Чубинський». На аверсі монети вгорі розміщено стилізований рослинний орнамент, у центрі — композиція, що символізує етнографічні дослідження науковця — народні музичні інструменти, гетьманські клейноди тощо. На реверсі монети зображено портрет Чубинського.

Цікаво знати Українські полярники, які відправляються на зимівлю в Антарктиду, покладають квіти до пам'ятної дошки Чубинського на будинок гімназії, де він навчався.

Довідник Хлопоманство — народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній Україні 50—60-ті роки 19 століття, яка прагнула зближення з народом. Хлопомани — термін на означення прихильників селянства. Цей рух під впливом соціально-революційних ідей Заходу народився спочатку серед студентів Київського університету. Усвідомивши собі, що належить служити «тому народові, серед якого живеш», вони заснували українську громаду.

Корисні посилання Стаття про Павла Чубинського на україномовному розділі Вікіпедії http://www.ukrtvory.com.ua/cub.html Чубинський Павло - життєвий та творчий шлях http://www.ui.ua/ua/all_ukraine/historyua/ukraine_in_19century/ Історія України-Русі в 19 столітті. Життя, побут і культура, як основа розвитку української самосвідомості та поява товариств «Просвіта» http://dt.ua/SOCIETY/sila_chornozemna_nash_chubinskiy-47104.html «Сила чорноземна наш Чубинський…»

Корисні посилання http://svatovo.ws/gerb_ukrainy_gimn_2.html Державний Гімн України http://lemko-olk.com/old/chronological.php Об’єднання лемків Канади http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка» http://dds.edu.ua/ua/articles/2/slovo/2010/580-chubynskyy.html Павло Чубинський – вчений, поет, громадський діяч http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=6836 Павло Чубинський. Забута доля