Патон Євген
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Мости – це завжди великі і невтомні трудяги, в яких немає ні свят, ні вихідних. Вони працюють цілодобово, за будь-якої погоди і пори року. Багато іх залишив у спадок нащадкам Євген Оскарович Патон. Та є у Києві один міст – Парковий, зведений у далекому 1904 році, дивовижно романтичний, легкий і вишуканий. Хочеться навіть назвати його щонайлагідніше – місток, такий він тендітний, невагомий, хоча абсолютно міцний та надійний
. Перекинутий через Петрівську алею, він начебто покликаний лише поєднувати, а не розлучати, недарма у народі його знають як Міст Закоханих. Чудовий краєвид відкривається з нього! На Труханів острів, Дарницю, на Дніпро, по якому велично пливуть білі кораблі та ширяють прогулянкові річковіі трамвайчики. Цей чудовий міст, створенний натхненною інженерною думкою, є ще одним незабутнім подарунком Майстра, який умів радіти життю і захоплюватися неминущою красою молодого Києва.
Сторінки життя Євген Оскарович Патон народився 5 березня (20 лютого за старим стилем) 1870 року в Ніцці. Закінчив Дрезденський політехнічний інститут (1894 р.) та Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1896 р.). Інститутський професор Вільгельм Френкель, фахівець світового рівня, помітив здібного студента і після випуску у 1894 році запросив Євгена до себе асистентом на кафедру мостобудування. Одночасно Патон почав працювати інженером на реконструкції Дрезденського залізничного вузла і, за його словами, «спроектував близько 62500 пудів залізничних конструкцій».
Патон береться до проектування мостів і металевих перекриттів у технічному відділі служби колії Миколаївської (згодом Петербурзько-Московської) залізниці, поєднуючи цю роботу з педагогічною діяльністю (Московське інженерне училище шляхів сполучення) У травні 1901 року на засіданні ради Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення (восени 1895 року Євген Патон переїзджає до Петербурга) він захистив дисертацію з теми «Розрахунок ферм з жорсткими з’єднаннями».
Патон – науковець і практик. Йому є що сказати іншим – колегам, студентам, спеціалістам. Впродовж 1902-1904 років побачило світ перше видання його фундаментальної праці «Залізні мости» (у двох томах). .
14 жовтня 1904 року Євгена Оскаровича одностайно обирають на посаду професора кафедри мостів інженерного факультету Київського політехнічного інституту, яку обіймав до 1939 року з перервою. У 1921-31 роках він очолює мостобудівну станцію. В його творчому доробку проекти понад 35 клепаних мостів через Сож, Рось, Дніпро, Куру (Мухранський міст у Тбілісі) тощо.
У 1929 році Євгена Патона обирають дійсним членом Академії наук України. Того ж року він організовує Електрозварювальну лабораторію та Електрозварювальний комітет при Академії наук республіки для проведення науково-дослідницьких робіт з електрозварювання, на базі яких у 1934 р. створив Інститут електрозварювання АН УРСР, що його очолював до кінця життя. У 1935 р. організував кафедру електрозварювання в складі механічного факультету Київського політехнічного інституту.
У 1939 році вчений з групою учнів і співробітників Інституту створює метод швидкісного автоматизованого зварювання під флюсом, названий його ім’ям – «метод Патона». У березні 1941 року за ці розробки йому присуджують Державну премію СРСР. До червня 1941 року метод Патона було освоєно на 18 заводах країни. Євген Оскарович разом з Інститутом евакуюється на Урал, де вже у січні 1942-го міцні зварювальні шви одягали в броню відомий танк Великої Вітчизняної війни Т-34. Саме «тридцятьчетвірка», виготовлена на Уральському заводі, застигла на постаменті в Києві в ознаменування визволення столиці України.
У 1941 році виходить друком книга Є. О. Патона «Швидкісне зварювання під шаром флюсу» – перша у світовій практиці монографія із зварювання під флюсом.
Майже у вісімдесятилітньому віці вчений запропонував ідею суцільнозварного автошляхового мосту через Дніпро у Києві. Унікальність цього проекту – в розмірах споруди: це 20 прогонів (по 58 метрів між опорами) і 4 судноплавні прольоти на головному річищі (по 87 метрів). Загальна довжина – 1492 м, вага – 10 тисяч тонн. Будівництво розгорнулося у грудні 1951 року й було завершено в жовтні 1953.
Проте не судилося вченому за давньою традицією першому пройти мостом, який він будував. Євген Оскарович Патон помер 12 серпня 1953 року, не доживши до відомої події менше трьох місяців. Похований Євген Оскарович на Байковому кладовищі у Києві
Творчий доробок Євген Оскарович Патон є автором понад 190 наукових праць, в тому числі багатьох підручників. Основні з них: «Листові шарніри урівноважених мостових ферм» (1899), «Залізні мости» (1902-1907), «Відновлення зруйнованих мостів» (1918), «Розрахунок і проектування електрозварних конструкцій в промисловому будівництві» (1933), «Автоматичне зварювання голим електродом під шаром флюсу» (1940), «Автоматичне дугове електрозварювання» (1947), «Про зварні мости» (1948).
Література про Є. О. Патона Патон, Е.О. Воспоминания / Е. О. Патон ; лит. запись Ю. Буряковского. – Киев : Художня література, 1955. – 322 с. : ил. (н79600) Чеканов, А. А. Евгений Оскарович Патон. 1870-1953 / А. А. Чеканов ; АН СССР. – Москва : Изд-во АН СССР. 1963. – 182 с. : ил. (Научно-биографическая серия) (н207453)
Сборник посвященный семидесятипятилетию со дня рождения и пятидесятилетию научной деятельности героя социалистического труда действительного члена АН УССР Евгения Оскаровича Патона / отв. ред. Ф. П. Белянкин ; АН УССР. – Киев : Изд-во АН УССР, 1946. – 375 с. (н13015) Проблемы дуговой и контактной электросварки : сборник посвященный памяти Е. О. Патона. – Киев, Москва : Машгиз, 1956. – 318, [2] с. : ил., табл. (н91118) Хидекели, А. В. Евгений Оскарович Патон : к 100-летию со дня рождения / А. В. Хидекели. – Киев : Наукова думка, 1970. – 62, [2] с. (н314428)
Вопросы сварки и мостостроения : Доклады на межвузовской научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Е. О. Патона. Март, 1970 г. / Ред. коллегия В.И. Костюк и др. ; КПИ. – Киев : КПИ, 1972. – 156 с. – Сборник содержит доклад: Евгений Оскарович Патон-выдающийся ученый, общественный и государственный деятель / К. К. Хренов. (н508493) Чеканов, А. А. Евгений Оскарович Патон / А. А. Чеканов. – Киев : Наукова думка, 1979. – 108 с. : ил. – Лауреаты премии им. Е. О. Патона: с. 106. (н423516) Патонівська школа / [НАН України, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона ; ред. кол. С.І. Кучук-Яценко та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2010. – 440 с. -- Патон, Євген Оскарович, 1870-1953. (н670565)
Роботи Є. О. Патона розташовано в залі праць викладачів, відділ науково-технічної літератури в НТБ НТУУ «КПІ». Статті Є. О. Патона є в фаховій періодиці до 1917 р. (зал «Рідкісних та цінних книг») Частина приватної колекції зберігається у державному музеї Політехнічного університету. Всі праці Є. О. Патона та література про нього відображені в електронному каталозі НТБ НТУУ «КПІ».
Схожі презентації
Категорії