Презентація на тему:
Микола Амосов

Микола Амосов

Біографія Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 р. в селі Ольхово Вологодської губернії. У 1932 р. закінчив Череповецький механічний технікум, після чого 3 роки працював змінним механіком на Архангельській електростанції. У 1939 році з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а у 1940 році - з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. У період Великої Вітчизняної війни був на фронті провідним хірургом польового госпіталю. З 1947 по 1952 рік працював головним хірургом Брянського облздороввідділу и у цей час почав широко займатися грудною хірургією, вів велику наукову роботу і у 1953 році захистив докторську дисертацію. У 1952 році М. М. Амосова, як великого фахівця з грудної хірургії, було запрошено У Київський інститут туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії. Тут з особливою повнотою розкрився його різносторонній талант хірурга та дослідника, фізіолога та інженера, стала особливо плідною наукова, організаторська, практична, педагогічна та суспільна діяльність. М. М. Амосов був одним з ініціаторів широкого впровадження у нашій країні хірургії при захворюваннях легенів, вніс багато нового у розвиток цієї проблеми. Його дослідження сприяли підвищенню ефективності лікування хвороб легенів. У 1961 році роботи Н.М. Амосова з легеневої хірургії були відмічені Ленінською премією. Надалі основним напрямом роботи М. М. Амосова стала серцева хірургія. У 1955 році він вперше в Україні почав лікування вад серця хірургічним методом, у 1958 році одним з перших в Радянському Союзі упровадив в практику метод штучного кровообігу. У 1963 році Микола Михайлович першим в Радянському Союзі провів протезування клапана митри, а в 1965 році створив і вперше в світі упровадив в практику антитромботичні протези серцевих клапанів. М. М. Амосовим створено цілий ряд нових методів хірургічного лікування пороків серця, оригінальні моделі апаратів штучного кровообігу. Його роботи з хірургічного лікування хвороб серця були відмічені Державною премією України (1988 р.), Золотими медалями (1967 р., 1982 г.) та Срібною медаллю (1978 г.) ВДНГ СРСР.

Наука Разом з хірургією М. М. Амосов велику увагу приділяв сучасним проблемам біологічної, медичної та психологічної кібернетики. З 1959 р. по 1990 р. він очолював відділ біологічної кібернетики Інституту кібернетики НАН України. Під керівництвом Н.М. Амосова проведені фундаментальні дослідження систем саморегуляції серця і розробка питань машинної діагностики хвороб серця, розробка і побудова фізіологічної моделі "внутрішнього середовища організму", моделювання на ЕОМ основних психічних функцій і деяких соціально-психологічних механізмів поведінки людини. Нетрадиційність підходу, оригінальні погляди М. М. Амосова отримали широке визнання у нас в країні і за кордоном. За дослідження в області біокібернетики у 1978 р. і 1997 р. його удостоєно Державної премії України. М. М. Амосов - автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидані в США, Японії Німеччині, Болгарії.

Інститут Амосова У клініці, створеній М. М. Амосовим, проведено близько 7000 резекцій легенів, понад 95000 операцій з приводу хвороби серця, зокрема близько 36000 з штучним кровообігом. У 1983 році керована М. М. Амосовим клініка серцевої хірургії реорганізована у Київський науково-дослідний інститут серцево-судинної хірургії і є Українським республіканським кардіохірургічним центром. Щорічно в інституті проводиться близько 3000 операцій на серці, зокрема близько 1500 - з штучним кровообігом. Ведеться розробка найважливіших проблем серцевої хірургії. М. М. Амосов був першим директором а з 1988 року - почесним директором інституту. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з яких очолює великі наукові центри. М. М. Амосов був членом президії правління Українського суспільства хірургів і кардіологів Міжнародної асоціації хірургів і кардіологів, Міжнародної асоціації хірургів і Міжнародного товариства серцево-судинних хірургів, Міжнародного товариства медичної кібернетики, Наукової ради з кібернетики України, членом редколегії, редакційних рад низки вітчизняних і зарубіжних журналів.   

інститут Історія інституту починається з 1955 року, коли на базі 24-ї міської лікарні м. Києва М.М.Амосовим була відкрита перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії. У 1957 р. вона перейшла до Українського НДІ туберкульозу, в 1961 р. перейменованого в Київський НДІ туберкульозу і грудної хірургії. В 1983 р. ця клініка серцевої хірургії реорганізована в Київський НДІ серцево-судинної хірургії Міністерства охорони здоров'я України, з 1993 р. – Інститут серцево-судинної хірургії (ІССХ) АМН України. Враховуючи визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність Указом Президента України від 14 червня 2006 р. №. 513/2006 Інституту надано статус Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова. Першим директором інституту (1983 - 1988 рр.) був академік НАН і АМН України М.М.Амосов. З 1988 року очолює інститут академік АМН і НАН України, Герой України Г.В.Книшов. В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (з 1955 р.), почали застосовуватися операції зі штучним кровообігом (1958 р.), протезування мітрального клапана (1963 р.), перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963 р.);  проводиться імплантація електрокардіостимуляторів (з 1965 р.). Вперше в світі розроблені і впроваджені антитромботичні моделі протезів  клапанів серця (1965 р.). Вперше в Україні почали застосовувати  аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (з 1973 р.), методи фармако-холодового захисту серця при його виключенні з кровообігу (1978 р.); пінні(1976 р.) та мембранні (1985 р.)  оксигенатори для зміни функції  легенів та ультрафільтрація крові (1984 р.) під час штучного кровообігу;пульсуючий та синхронізований із серцем штучний кровообіг (1984 р.) хірургічне лікування тахісистолічних форм аритмій (з 1986 р.), внутрішньоаортальна балонна контрапульсація для лікування кардіогенного шоку (1986) та сучасна багатокомпонентна інфузійна терапія інтраопераційної аутогемотрансфузії в кардіохірургії, хірургічне лікування вроджених вад серця у новонароджених (з 1992 р.). Розроблено (у співавторстві) та впроваджено комп’ютерний тренажер для штучного кровообігу (1993 р.). З 2000 р. виконуються операції аорто-коронарного шунтування на працюючому серці. З 2001 р. застосовується оригінальний метод фармакохолодового захисту міокарда із застосуванням штучної крові, розроблені методики проведення операцій без донорської крові.

Життя вченого обірвалося 12 грудня 2002 року від обширного інфаркту міокарда. Будучи одним з найвідоміших у світі хірургів, Амосов вважав головною справою свого життя операції на стравоході, легенях, а особливо на серці. Він завжди брався за скальпель при загрозі швидкої смерті хворого, часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг. В Україні ним була створена ціла школа кардіохірургів - під його керівництвом захищено 35 докторських та 85 кандидатських дисертацій. Піонер кібернетичних досліджень в СРСР, Амосов розробляв комп’ютерні моделі організму людини, працював над «штучним інтелектом» і намагався побудувати модель «оптимального суспільства». Після себе вчений залишив близько 400 наукових праць, в тому числі 20 монографій з питань захворювань серця і судин, нагнійних захворювань і туберкульозу легенів, робіт, присвячених проблемам фізіологічної, соціологічної та психологічної кібернетики.

Вшановуємо пам*ять 12 грудня виповнилося рівно 10 років з того дня, як пішов з життя видатний український кардіохірург, науковець, літератор, академік АН СРСР і НАН України, Герой Соціалістичної Праці Микола Амосов