Презентація на тему:
Анатолій Іванович Кульчицький

Зміст презентації: Кротка біографія Творчий шлях поета Фото - репортаж з урочистого вечора, присвяченого 55-річчю творчої діяльності видатного поета, композитора і виконавця Анатолія Івановича Кульчицького. (білоцерківська газета “Гриф”) Вірізка з інтерв’ю “Актуальність теми України у творчості А.Кульчицького” (білоцерківська газета “Замкова гора”) Творчість поета-пісняря Анатолія Кульчицького: Із збірки “Пісні, як люди, мріють і живуть…: сто пісень” Із збірки “Білоцерківщина – мій отчий край” Із збірки “Як вересень уже я золотий”

Анатолій Іванович Кульчицький Анатолій Іванович Кульчицький народився 2 травня 1938 року у м.Миронівка Київської області в родині службовців. У 1955 році закінчив Київську середню школу Миронівського району.  Освіту здобував поступово, вступивши спочатку до Київського технікуму підготовки культурно – освітніх працівників, а після до Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка на факультет журналістики.  Проживає в місті Біла Церква з 60-х років. За своє життя працював у закладах культури, обіймаючи різні посади. Понад десять років письменник очолював Білоцерківське об`єднання літератури та мистецтва.  На сьогодні автор пісенних збірок “Освідчення”(1995), “Клич душі”(1996), “Тебе, кохана Україно, до серця в пісні пригорну”(2002),”Біла Церква в піснях Анатолія Кульчицького”(2003), “Білоцерківщина – мій отчий край”, “Як вересень, уже я золотий”, ”Чарівний Вишгород завжди”(2004),”Дарую серце Білій Церкві”(2005), та 6 вокальних циклів: “Дивніше з див” на вірші Б.Олійника, “Дарую серце Білій Церкві”, ”Свіча любові і добра” на вірші П.Ральченка – голова відділення Українського фонду культури, відповідальний секретар Київського обласного творчого об`єднання “Культура”, член Національної музичної спілки України. Від самого початку заснування (з 1993) очолює комісію з присудження молодіжної літературно – мистецької премії імені Миколи Вінграновського. Обирався членом міськвиконкому; має п`ять медалей; за творчу і громадську діяльність відзначений Грамотою Верховної Ради України.  Написав 15 пісень про Білу Церкву, які об’єднані у цикл “Тобі, Біла Церкво...”. У 2000 році написав на власні вірші пісню, присвячену 70-річчю Білоцерківського району. Автор близько 400 пісень.  Лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.Нечуя-Левицького (1992). Заслужений працівник культури України (1998).

Пісня “Моя Біла Церква” (слова і музика А.І.Кульчицького) В задумі стоять явори над рікою, Де росяна пахне трава, Моя Біла Церкво, завжди я з тобою,  Ти в серці моєму жива. Приспів: Шепчуть каштани Із вітром пісні, Спить місто кохане У тишині. Вже ніч розсипає зіркове намисто, І пісня лунає в гаю, Тобі, Біла Церкво, заквітчане місто, Я серце своє віддаю. Над Россю пливуть парусами тумани, З-за обрію сонце встає... Ніколи краса чарівна не зів’яне, Омріяне місто моє.

                                                                 Спасибі Вам, друже , за ті вечори Що душі нам гріють і досі! І хай Ваше серце натхненно горить, Хай буде весною Вам осінь!                                                                           Петро Розвозчик, поет Багата на таланти наша Білоцерківщина. Це – письменники, художники композитори, актори, музиканти… люди, які творять духовне обличчя Білої Церкви, нашого краю, постійно дбають про збереження і подальший розвиток національної культури, віддають цій справі свій час, свій талант і натхнення. Серед культурних діячів-краян непересічне місце обіймає Анатолій Іванович Кульчицький – талановитий поет і композитор, заслужений працівник культури України, член Президії Українського фонду культури, голова Білоцерківського регіонального  відділення Українського фонду культури, відповідальний секретар Київського обласного творчого об`єднання “Культура”, член Національної музичної спілки України; лауреат Міжнародної премії ім. В.Винниченка (2004); за створення циклу пісень  про рідне місто у 1992 році  став першим лауреатом  Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького; також лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького( 2009) за збірку пісень “Пісні, як люди, мріють і живуть..: сто пісень”; поет-пісняр, як автор і виконавець – лауреат багатьох пісенних фестивалів; його ім`я занесене до “Золотого фонду” м. Біла Церква; у вересні 2001 року виконавчий комітет Вишгородської міської ради присвоїв звання “Почесний громадянин міста Вишгорода” Кульчицькому Анатолію Івановичу – за створення на власні вірші вокального циклу  “Чарівний Вишгород завжди”. П`ять років Анатолій Іванович очолював комісію по присудженню міської літературно – мистецької премії ім. І.С.Нечуя – Левицького, з 1993 року очолює комісію по присудженню молодіжної літературно-мистецької премії (на даний час це премія ім. М.Вінграновського) Обирався членом міськвиконкому. Має державні нагороди - 4 медалі. У 1998 році нагороджений медаллю “За подвижництво в культурі”.  Учасник кількох Міжнародних Шевченківських свят “В сім`ї вольній, новій”, обирався делегатом першого та другого Всесвітніх форумів українців (1992 і 1997рр.).          Кульчицький Анатолій Іванович. Творчий шлях.

Анатолій Кульчицький  – автор понад 450(!) пісень .Багато з них – про рідне місто. Створив 5 вокальних циклів: “Дивніше з див” на вірші Б.Олійника, “Тобі, Біла Церкво” на власні вірші та інших поетів, “Свіча любові і добра” на вірші П.Ральченка, “Чарівний Вишгород завжди” на власні вірші, “ Я хмельной есенинской строкой” на вірші С.Єсеніна. Автор гімнів (на власні вірші) Білоцерківщини, м .Вишгород та 72 -ї дивізії (нині 72-ї бригади). Деякі пісні звучали в художніх та документальних фільмах. Автор збірок пісень “Освідчення” (1995), “Клич душі” (1996), ”Тебе, кохана  Україно, до серця в пісні пригорну” (2002), “Як вересень, уже я золотий” (2003), “Білоцерківщина – мій отчий край: цикл пісень”(2005), “Дарую серце Білій Церкві: цикл пісень”(2005) “Пісні, як люди, мріють і живуть”(2008); один з авторів книги “Біла Церква: Шлях крізь віки”(1994р.) та ін. У 2002 році Київська обласна бібліотека для дітей спільно з обласним управлінням культури в серії “Наші видатні земляки” видала покажчик “Пісенна криниця Анатолія Кульчицького”. Пісням А.Кульчицького притаманні щирий , непідробний ліризм і ніжна мелодійність, бо вони вимріяні і серцем, і душею. Анатолій Іванович вдало поєднав у собі  універсальний талант поета і композитора, співака і музиканта. Він справжній патріот і подвижник культурної діяльності, якій він присвятив майже 50 років свого життя. Народився Анатолій Іванович Кульчицький 2 травня 1938 року в місті Миронівка,  Київської області в родині службовців. Закінчив Київський технікум підготовки культурно – освітніх працівників та столичний державний університет ім. Т Шевченка.             Дійсну службу пройшов артистом ансамблю пісні і танцю Київського військового округу, у складі якого побував у багатьох містах колишнього Союзу та зарубіжних країнах.            Творча дружба з художнім керівником ансамблю, народним артистом України В.О.Мизніковим дала свої плоди – була написана  ціла низка пісень, які звучали по радіо і телебаченню у виконанні артистів та професійних колективів. На протязі трудового життя працював у закладах культури на різних посадах. Більше десяти років очолював Білоцерківське міське об`єднання літератури і мистецтва. В місті Біла Церква проживає з 1963 року. Між композиторів – співак, між співаків – поет питомий, В поетів – композитор, він, в народі –просто: всім відомий (В.Іванців)

Вірізка з інтерв’ю “Актуальність теми України у творчості А.Кульчицького” (білоцерківська газета “Замкова гора”) - Анатолію Івановичу, наскільки тема України є актуальною у вашій творчості?  - ” Україно моя, мого світу віконце”... Мені, як і багатьом, хто вважає себе сином України, оспівування держави у своїй творчості є близьким. Зважаючи на те, що я лірик, Батьківщині я присвятив близько півсотні пісень, але не зупиняюся на цьому, тому й готуюся до видання нової збірки “Пісні як люди: мріють і живуть”, перший розділ якої буде, безумовно присвячений Україні.  - А визначити національну ідею України змогли б?  - Ми в Україні хворі Україною, на Україні в пошуках її”. - Які історичні епізоди Вам доводилося описувати у своїх працях?  - В мене є “Дума про Україну”, в якій я виклав події історичного розвитку Батьківщини.  - А що особисто для Вас означає Соборна Україна?  - Соборна Україна – це держава майбутнього , де еліта, яка знаходиться при владі , проводить виважену політику, забезпечуючи захист населення.  - Анатолію Івановичу, наостанок, скажіть, будь ласка, чи всі, хто пише про Україну, є патріотами?  - Безумовно, ні. Навіть серед білоцерківських письменників є ті, хто хоч і оспівує її в своїх творах, але зневажливо ставиться до надбання українського народу. Але я впевнений у тому, що у серцях більшості живе надія, і нам слід плідно працювати та цінувати те, що маємо. Ми забуваємо, що, аби побудувати Соборну Україну, варто почати з себе. 

Урочистий вечір, присвячений 55-річчю творчої діяльності видатного поета, композитора і виконавця Анатолія Івановича Кульчицького. Свято відбулося 25 жовтня у приміщенні Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського. Привітати ювіляра цього вечора зібралися поважні і добре знані у нашому місті люди. Серед них були і творчі особистості, і керівники, і освітяни, і просто палкі шанувальники творчості Анатолія Івановича. Пісні Кульчицького вже давно зажили своїм власним життям. Навіть той, хто з якихось причин не знає автора, все ж таки чув його пісні. Анатолій Іванович є і автором кількох популярних в народі гімнів, написаних ним на власні вірші. Це – «Білоцерківщина – мій отчий край», «Пісня про Вишгород», «Пісня про 72-у гвардійську механізовану дивізію». Загалом у творчому доробку автора понад 600 пісень, 7 вокальних циклів, 10 пісенних збірок, 32 пісні про Білу Церкву. А починалося все так давно… Вірші Анатолій почав писати у 5-му класі, пісні – у 9-му. Але сам він вважає початком творчої діяльності травень 1955 року. Саме тоді у всесоюзній молодіжній газеті «Комсомольська правда» на першій сторінці був надрукований вірш Анатолія Кульчицького «Родина». Відтоді й веде свій відлік пісняр – поет, композитор, виконавець.

На сьогоднішній день Анатолій Іванович Кульчицький - Заслужений працівник культури України, член Президії Українського фонду культури, голова Білоцерківського регіонального відділення Українського фонду культури, відповідальний секретар Київського обласного творчого об‘єднання “Культура”, член Національної музичної спілки України; лауреат Міжнародної премії ім. В.Винниченка (2004); за створення циклу пісень про рідне місто у 1992 році став першим лауреатом Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького; також лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького ( 2009) за збірку пісень “Пісні, як люди, мріють і живуть..: сто пісень”; поет-пісняр, як автор і виконавець – лауреат багатьох пісенних фестивалів; член “Золотого фонду Білої Церкви»; Почесний громадянин міста Вишгород за створення на власні вірші вокального циклу “Чарівний Вишгород завжди”. Свого часу поталанило Анатолію Івановичу познайомитися з видатними композиторами М. Фрадкіним, Ю. Мейтусом, І. Шамо, П. Майбородою, О. Білашем, видатними співаками Ю. Гуляєвим, М. Ворвулевим,  Є. Мірошниченко, Д. Гнатюком, письменниками М. Вінграновським, Б. Олійником,  І. Драчем, П. Глазовим, В. Міняйлом, О. Коломійцем, М. Зарудним, П. Вороньком та багатьма іншими діячами літератури і мистецтва. Анаталій Іванович – людина скромна і невибаглива. Втім, очі його горять особливою гордістю, коли розповідає про дружні стосунки з Борисом Олійником, згадує спілкування з нині покійним Миколою Вінграновським.

До речі, чимала заслуга А.Кульчицького у тому, що у Білій Церкві нині є міська молодіжна літературно – мистецька премія ім. М. Вінграновського. За словами самого Анатолія Івановича, незабаром міська бібліотека № 10 носитиме ім’я Миколи Вінграновського. І так все життя. Анатолій Іванович піклується не про власне благополуччя, а про інших. Особливо про підростаюче покоління. А.Кульчицьклго важко застати вдома, він весь час проводить у зустрічах, виступах, спілкуванні з молоддю. Все життя пропагуючи пісню, насичується Анатолій Іванович енергетикою від рідного краю, від благословенної Богом землі української, сповнюється любов’ю і щиро дарує її людям.  Ось це і є секретом його молодості, натхнення та наснаги. Прийміть же, шановний Анатолію Івановичу, найщиріші вітання з нагоди славної дати – 55-річчя вашої творчої діяльності! Понад піввіку Ви щедро дарували свій талант поета і композитора мешканцям Білоцерківщини. За цей час про вас дізналися далеко за межами Білої Церкви. Ви отримали заслужене визнання та чимало престижних премій. Але найголовніше – це когорта ваших палких шанувальників. Виплекані вами пісні на довгі роки залишаться у серцях і душах слухачів. Міцного Вам здоров’я та радості від людей! Віталіна Добрянська

Творчість поета-пісняря Анатолія Кульчицького: Із збірки “Пісні, як люди, мріють і живуть…: сто пісень” Із збірки “Білоцерківщина – мій отчий край” Із збірки “Як вересень уже я золотий”