Презентація на тему:
Ікони

Український іконопис

Визначним здобутком мистецтва Київської Русі є іконопис, що живе і розвивається вже понад тисячу років. Без нього неможливо уявити українське образотворче мистецтво.

Ікони були першими творами станкового живопису в Україні. Проте ікона - це не просто картина. Це предмет релігійного культу, перед яким віруюча людина молиться Ісусу Христу, Богоматері, святим. Ікона - своєрідний місток, за допомогою якого здійснюється зв'язок між світом земним, фізичним і потойбічним, духовним.

Особливості: Іконопису: Невеликі площини Зображення одного образу Малювання на дошці Індивідуальний витвір окремого майстра Монументального живопису: Великі площини Великі композиції Малювання на стінах Спільна робота багатьох митців

За свідченням літописів, перші ікони потрапили до Києва з Криму. Коли за велінням князя Володимира у місті в 989 — 996 рр. було зведено Десятинну церкву, всі необхідні для богослужіння предмети привезли з Корсуня (Херсонеса).

Привозили ікони й пізніше, здебільшого з Візантії. Найвідомішою з них є чудотворний образ Вишгородської (Володимирської) Богоматері, що знаходився в резиденції київських князів у Вишгороді. Звідти під час одного зі своїх спустошливих набігів на Київську землю її вивіз владимиросуздальський князь Андрій Боголюбський. Вишнигорська (Володимирська) Богоматір. Візантійська ікона. XI ст.

Давньоруські майстри, які упродовж короткого часу досконало опанували мистецтво іконопису, ніколи не копіювали візантійські зразки. Вони вливали в них живий творчий струмінь. Київ став головним центром іконопису не лише України-Русі, а й усього східного слов'янства. Одна з відомих ікон є Волинська Богоматір, втілення всамовіданної материнської любові.

Стиль виконання київських ікон нагадує мозаїки та фрески. Немов зі стін Софійського собору зійшли постаті Діви Марії та архангела Гавриїла Устюзьке Благовіщення. Ікона ХІІ ст.

Апостол Павло. Фрагмент фрески Софіївського собору

Центральне місце в давньоруському живопису посідав образ людини: Ісуса Христа, Богоматері, святих. У людській подобі зображували також ангелів. Це були образи, сповнені духовної краси. Це чудові ікони: «Богоматір Велика Панагія» пензля славнозвісного Алімпія «Ангел - золоте волосся», «Спас Нерукотворний», «Успіння Богородиці», «Дмитро Солунський», «Святий Микола»

Дмитрій Солунський. Ікона XIІ ст.

Спас Нерукотворний

Спас в силах 2 пол. ХV ст.

Святий Миколай з житієм

З 15 ст. знайомить ікона “Чудо св. Георгія о змії”. Тут відзначається цілісність стилю і форми, що сполучається колористичних і лінійних ритмів “Чудо святого Георгія о зміє” (Юрій Змієборець)

“Чудо святого Георгія о зміє”

“Тайна вечеря” кін.15ст. І пол. 16ст

Ікони 15ст вирізняються багатством палітри, додаються власні сюжети: зображення княгині Ольги, Бориса і Гліба – перших православних мучеників. Автори – монахи, але ікони ще не мають авторства.

“Усікновіння глави Іоанна Предтечі” кін.15ст. І пол. 16ст

Характерні риси для іконопису 10-15 ст. Лаконічна композиція; Площинність форм – фігури малюються пласкими, нерухомими; Відсутні об'єм, тіні; Наявна певна застиглість у русі; Обмежена кольорова гама; Образи святи пишуться не на фоні пейзажу, а на золотому фоні.

Святий Миколай остання чверть 16 ст. Трактат “Корпус Ареапагітикум” Діонісій Ареопагит

Страсті Христові кін ХVІ ст. У 16ст. в Україні набули поширення ікони на тему Страшного суду. Такі ікони виконували виховну функцію: вони мали нагадувати людям про те, як жити

Реалістичні прийоми під впливом Ренесансу знайшли вияв в іконі “Св. Анна”, позначений ліричним забарвленням образу.

З утворенням Запорозької Січі для козаків найцінніші риси були свобода та віра. Вони захищали віру предків, будували багато церков, створювали ікони, які називали Козацькими Покровами. «Покрова» із зображенням Богдана Хмельницького Ікона з Дашків

В 18 ст. українському живопису зміцнюється світський напрям, дедалі поширюються засоби реалістичного відтворення дійсності. Це дві ікони з м.Конотопа. На них зображено великомучениць Варвару й Катерину, їх автори втілили український народний ідеал земної жіночої вроди Святі великомучениці Варвара і Катерина

Живопис доби бароко – особлива сторінка української культури, де розвивався монументальний і станковий живопис, провідну роль продовжував відігравати іконопис. Видатними іконписцями свого часу були західноукраїнські художники І. Руткович та Й. Кондзелевич Іконостас Троїцької надбрамної церкви Києво-печерської лаври

Дорога в Еммаус. З іконостасу церкви в Жовкві Роботи І. Рутковича більше нагадують світські жанрові картини. Лики святих привітні ласкаві. Автор зумів поєднати любов до життя земного з любов'ю до Бога.

Богородиця намісна. Богородчанський іконостас. с. Манява, Ів-Франківська обл. Образи Й. Кондзелевича вражають високодуховною красою, вони сповнені глибокої внутрішньої зосередженості та величі. Загальному настрою ікон відповідає їх колорит. Він стриманіший, ніж у Рутковича, тонко згармонізований та вишуканий.

З ІІ пол. 17 ст іконопис розвиває портретний живопис. На знак ушанування особливих чеснот видатних осіб їхніми портретами прикрашали стіни церков і соборів.

У 18 ст, розвиток українського іконостасу досяг свого апогею. В іконостасі представлено різні види мистецтва з його динамікою, емоційністю, стрімкістю руху. Земна краса образів поєднана зі щирим духовним прагненням.

У 18 ст. перехід від іконописних традицій і умовного зображення до жанрового трактування Євангельських сюжетів відобразився в “Святій Трійці”

У 18 ст. на зміну формі прийшло світлотіньове моделювання об'ємів, реалістичні засоби заображення. Центральна частина іконостасу – “Деїсус”, з села Березна на Чернігівщині вражає яскравою барвистістю і мажорною урочистістю звучання

Особливості іконопису 17-18 ст. Зображення набуває об'єму; Християнські святі, зображені на іконах, набувають земних рис і дедалі частіше нагадують простих людей; Змінюються сюжети іконопису; Композиція стає складною і багатоплановою; У композицію ікон уводяться образи світських осіб; Поглиблене світське начало; Потяг до реальних земних форм; Багатство декору; Насичена кольорова гама.

Покрова Божої матері

Воскресіння Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Духовні святині

Софія Київська

Михайлівський собор

Собор св. Юра м. Львів Найважливіша культова споруда Західної України

Латинський собор м. Львів Головна римо-католицька святиня України

Андріївська церква м. Київ

Виконала вчитель Тальнівської ЗОШ № 1 Іванова Людмила Станіславівна