Презентація на тему:
ЗАГАДКИ Дикі тварини

Влітку наїдається, взимку висипається.

По полю гасає, овечок хапає та всіх лякає.

  Ходить свашка із мітлою,        Заміта до лісу слід,       Де недавньою порою        Тут відбувсь її обід.

Живе в лісі; хижий, дикий, душить курей та індиків.

  Хто на собі ліс носить?

Дуже товсті ноги маю,        Ледве їх переставляю,        Сам високий я на зріст,       Замість рота в мене хвіст.

Біжить чимчик по долинці у сіренькій кожушинці.

Я веселенький звірок: плиг з ялинки на дубок.

Мале й проворне; хрущів, мишей поїдає, а на свою оборону безліч списів має.

Хвіст — як ниточка, саме — як калиточка, а очі — як сім'я.

Одяг багатий, сам сліпуватий, живе без віконця, не бачить сонця.

І не змій, і не звір,       І не жаба, й не птах:        Виповзає із нір —        Нагла смерть для комах.

Лягла під дубочком,        Згорнулась клубочком.        Обійди її,        Бережись...

Хто на собі свою хату носить?

Тоненьке, вузеньке, по землі в'ється,        як батіг довге, та зовсім не б'ється.        Людей боїться, молоко вживає,        в лісі їх багато, це кожен знає.

У воді водиться,       З хвостом родиться,        А як виростає —        Хвіст відпадає.