X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Шевченко - художник

Завантажити презентацію

Шевченко - художник

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Презентацію підготувала учитель української мови та літератури Пальчиківського НВК Катеринопільського району Султані Тамара Володимирівна

Слайд 2

(Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна - близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей , сепій, офортів, малюнків). Справжнього визнання мистецька спадщина Тараса Григоровича здобула тільки після 1917 року. Вчені провели величезну дослідницьку роботу. З творчого доробку Шевченка вилучено 257 робіт, які приписувалися йому помилково. 278 робіт не знайдено й досі.  

Слайд 3

Як же починався шлях Тараса до живопису ? Помітивши неабиякий хист у свого козачка , Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяєву , який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом художника і перевершив майстерність свого вчителя .

Слайд 4

Під час одного із своїх « сеансів» у Літньому саду Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину. Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.

Слайд 5

Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова , В. А. Жуковського, О.Г.Венеціанова, В.Григоровича, Є . Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю . Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.).

Слайд 6

Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас Шевченко був нагород жений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу - картину « Хлопець – жебрак, що дає хліб собаці» художник був удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, на жаль, ця картина не збереглася. Але є картина « Циганка – ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль.

Слайд 7

Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842.р. олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин - ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник – офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він, пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.

Слайд 8

року Тарас Шевченко їде на Україну . Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною, Київщиною. На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією. Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова картина « Селянська родина». Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя і дитина . Збоку – розбитий глечик, біля ніг чоловіка собака з насторожено піднятою мордою , ніби вслухається в розповідь . За хатою сидить дід у киреї . Людські постаті зображено природно , без позування . Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі й лагідні . Надворі погоже надвечір’я, і в самому повітрі ніби розлита благодать .

Слайд 9

Поїздка 1843 року на Україну збагатила митця силою – силенною контрастних вражень ( чарівна краса природи – і, як він писав, « жахливе пригнічення селян поміщиками , посесорами й економами – шляхтичами»), визначила подальший вибір тематики його творів. Відвідання України 1843 року мало вирішальне значення у виборі Шевченком подальшого життєвого шляху – словом і пензлем працювати для свого народу. Перед нами деякі з робіт майстра: « Автоілюстрація до поеми «Слепая» (1842), «Сліпий» або “Невольник”. Тільки ці дві роботи показують нам, наскільки небайдужим був митець до народного горя.

Слайд 10

Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украина» - альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.

Слайд 11

Також цікаві офорти «Видубецький монастир у Києві» ( 1844 р.), «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» ( 1844 р.).

Слайд 12

У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію художеств. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою. 5 квітня 1847 року його заарештували. « Определить рядовим в Оренбургский пехотный корпус» - таким був вирок . Затверджуючи його, Микола І дописав: « Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». У листі до В. Рєпніної поет писав: « И при всем этом горе мне строжайше запрещено рисовать… А смотреть и не рисовать - это такая мука, которую поймет только истинный художник».

Слайд 13

Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма постава. У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: « Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».

Слайд 14

11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан – лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником . Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. Ось деякі з них: « Форт Кара – Бутак» (1848-1849), « Укріплення Іргиз – Кала» (1848-1849)

Слайд 15

Також чудовими є пейзажі, виконані аквареллю «Укріплення Раїм. Вигляд з верфі на Сир - Дар'ї» (1848) та « Пожежа в степу» (1848) .  

Слайд 16

Навесні 1850 року поета заарештували й ув'язнили, звинувативши у порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд. За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак . Збереглося 57 робіт, створених у цей час. Ось сепія « Серед товаришів», датована 1851 роком . У центрі , спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки . Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань, в якому ми пізнаємо Шевченка.

Слайд 17

Під час заслання Шевченко пише багато портретів, і серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх живописних творах він приділяє дітям, які найменш захищені перед несправедливістю Найбільш відомими серед полотен митця з цієї серії є “Байгуші” (1853), “Казахський Хлопчик дрімає біля грубки” ( 1848- 1849)

Слайд 18

Сповнена ніжності і краси сепія Шевченка “ Казашка Катя ” ( 1856 – 1857 ) Водночас в цій юній дівчині, яка, затуляючи рукою мерехтливе світло каганця, вдивляється в химерні загадкові орнаменти надгробків своїх предків, вбачається відгомін поширеного в першій половині ХІХ ст. “цвинтарного романтизму” з його утаємниченими привидами, “ страшними” сюжетами.

Слайд 19

Слайд 20

Також у ці часи було написано митцем багато туркменських пейзажів. З них у нас представлено кілька репродукцій: « Туркменські аби в Кара – Тау» (1851 – 1857), « Акмиш – Тау» (1851)

Слайд 21

« Мангишлацький сад» ( 1851 – 1852), « Сад біля Новопетровського укріплення» ( 1854) .  

Слайд 22

У 1856 – 1857 роках Тарас Григорович створює серію “ Притча про блудного сина”, яка складається із 8 сепій. В них він зображує солдата, який втратив надію на краще майбутнє і топить своє горе то в горілці, то намагається програти його в карти.

Слайд 23

Також до цієї серії сепій належать кілька, що зображують нам, яким жорстоким було поводження старших по чину із простими солдатами і яким було покарання їх за найменшу провину. Це “Кара шпіцрутенами” та “Кара колодкою”

Слайд 24

У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського укріплення на волю. За півроку художник створив майже два десятки портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них : «Портрет Л.Алєксєєва » ( 1856 – 1857), «Портрет подружжя Якобі» (1857).

Слайд 25

Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. В автопортреті в овалі ( 1857), який він присвятив Михайлу Семеновичу Щепкіну, на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує його чоло.  Пізніше, у 1860 році Тарас Григорович створив ще кілька своїх автопортретів, з яких на нас дивиться вже інша людина – погляд гордовитий, упевнений. Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі.

Слайд 26

Слайд 27

Література Степовик Д. В. Тарас Шевченко. Живопис, графіка. Київ “ Мистецтво”, 1986. Войтович В. Тарас Шевченко – художник // Укр. мова та література – 2009 - № 8. Касіян В.І.Тарас Шевченко. Живопис, графіка 1847 - 1850. Том 8. Київ. Вид.АН УРСР, 1963 . Белень А. Перо письменника і пензель художника. Черкаси “Вертикаль”, 2007.

Завантажити презентацію