X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Тектонічна будова території України

Завантажити презентацію

Тектонічна будова території України

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тектонічна будова території України Тектонічна будова Загальні риси земної поверхні визначаються особливостями тектонічної будови, відтвореної на відповідній карті. Територія України знаходиться в межах 3-х великих тектонічних структур, різних за віком і будовою: 1)Східноєвропейської давньої (докембрійської) платформи; 2)Скіфської молодої (епігерцинської) платформи; 3)Cкладчастого поясу Карпат і Криму, що являє собою частину Альпійсько-Гімалайського поясу Євразії та утворився під час альпійської епохи горотворення в кайнозойську еру. Терещук Тетяна Сергіївна Вчитель географії Христинівської ЗОШ І-ІІІ ст. №2

Слайд 2

Основні тектонічні структури території України Різним тектонічним структурам на місцевості відповідають певні форми рельєфу. Геоструктурною віссю всієї України є Український щит – кристалічний масив, якому відповідають Придніпровська і Приазовська височини. На захід від кристалічного щита розташована Волино-Подільська плита – геоструктура, якій відповідають Волинська і Подільська височини. На схід і південь від Українського щита лежать Дніпровсько-Донецька і Причорноморська западини. Двом останнім відповідають Придніпровська і Причорноморська низовини.

Слайд 3

Земна кора За характером будови і силою рухів ділянки земної кори поділяють : на стійкі – платформи рухомі (гірські області)

Слайд 4

Земна кора не однорідна: Осадовий шар Гранітний шар Базальтовий шар

Слайд 5

Основні тектонічні структури Тектонічні структури – це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка. Найбільшими тектонічними структурами є платформи і рухомі пояси

Слайд 6

Платформа Платформа – малорухлива ділянка літосферної плити, утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом.

Слайд 7

Рухливий пояс Рухливий пояс – це видовжена ділянка між літосферними плитами, у межах якої проявляються інтенсивні горизонтальні та вертикальні рухи.

Слайд 8

Внутрішня будова платформи І ярус – осадовий чохол (глини, пісковики, вапняки) ІІ ярус – кристалічний фундамент

Слайд 9

Платформа Східноєвропейська платформа Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки. Локалізація Східноєвропейської рівнини на карті Європи

Слайд 10

Волино-Подільська плита На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).

Слайд 11

Воронезький кристалічний масив Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.

Слайд 12

Донецька складчаста споруда На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки. Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.

Слайд 13

Молоді платформи Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.

Слайд 14

Тектонічна будова

Слайд 15

Типи тектонічних структур території України За потужністю осадового чохла розрізняють 2 типи тектонічних структур: Щит – частина платформи(кристалічний фундамент виходить на поверхню) Плита – частина платформи(перекрита потужнім осадовим чохлом)

Слайд 16

Середземноморський рухомий пояс Карпатська складчаста система, що знаходиться на крайньому заході країни, є складовою більшої структури – Альпійської складчастої області. Тривалий геологічний розвиток і прояв горотвірних процесів кількох епох спричинили дуже складну будову системи, поширення потужних товщ порід різного походження і віку. Поряд з відносно молодими осадовими відкладами (пісковиками, глинами, глинистими сланцями) система складена докембрійськими гнейсами, гранітами, кварцитами, кристалічними сланцями. Осьовою її частиною є Карпатська складчаста споруда Типовий краєвид в Карпатах. Ґорґани

Слайд 17

Складчасто-брилова споруда Гірського Криму Складчасто-брилова споруда Гірського Криму займає південь Кримського півострова. Західна і південна її частини занурені під дно Чорного моря. Споруда утворена осадовими і вулканічними породами. Її складки порушені численними скидами, зсувами і насувами Кримські гори. Заповідник Карадаг

Слайд 18

Чорноморська западина Чорноморська западина, яка займає найбільш глибоководну частину Чорного моря, є залишком давнього прогину – моря Тетіс. Земна кора під нею здебільшого океанічного типу (тобто не має гранітного шару).

Слайд 19

Зона сучасної сейсмічної активності Зона сучасної сейсмічної активності пов'язана із Середземноморським рухомим поясом. У Карпатах і Кримсько-Чорноморському регіоні можливі землетруси силою 6 – 8 балів за 12-бальною міжнародною шкалою. Останні руйнівні землетруси на території України були в 1927 p. Їх епіцентри знаходилися в акваторії Чорного моря на невеликій відстані від південного узбережжя Криму. У Карпатах епіцентри землетрусів 1977 і 1986 pоків знаходилися на території Румунії. Тоді коливання земної кори відчувалося на значній частині Правобережної України.

Слайд 20

Землетруси в Криму У 1927 р. в Криму сталися два землетруси, що спричинили руйнування на узбережжі від Севастополя до Феодосії. Зокрема зруйнувалася частина скелі під відомим палацом “Ластівчине гніздо”. Відтоді руйнівних землетрусів не було. Проте чутливі сейсмічні прилади щорічно фіксують десятки слабких поштовхів. Більшість їх епіцентрів знаходиться у Чорному морі між Ялтою і Гурфузом на глибині від 10 до 40 км під дном – там, де плита Чорноморської западини занурюється під континентальну земну кору.

Слайд 21

Запам’ятайте Найбільшими тектонічними структурами у межах України є: давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа і Середземноморський рухомий пояс. На Східноєвропейській платформі розрізняють Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську, Дніпровсько-Донецьку та Причорноморську западини, Воронезький кристалічний масив. Основними структурами в Середземноморському рухомому поясі є Карпатська складчаста система та складчасто-брилова споруда Гірського Криму, які сформувалися в альпійську епоху гороутворення. На території України також розташовані давня (герцинська) Донецька складчаста споруда та молоді (післягерцинські) Скіфська й Західноєвропейська платформа. Середземноморський рухомий пояс є зоною сучасної сейсмічної активності. Тектонічна карта – це тематична карта, на якій показано межі тектонічних структур та зазначено складчастості, під час яких вони сформувалися.

Слайд 22

Запитання і завдання для закріплення знань 1. Що відображає тектонічна карта? 2. Яку будову має платформа? Що називають щитом та плитою? Які плити та щит утворилися в межах України? 3. Які структури розрізняють в межах Східноєвропейської платформи? 4. Що називають рухомим поясом? Який пояс поширений в межах України? 5. У чому полягають особливості складчасто-брилової споруди Гірського Криму? 6. Які складчастості найбільше проявилися в геологічній історії України? 7. Де в Україні знаходяться сейсмічно активні зони?

Завантажити презентацію