X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ДІАГНОСТИКИ В СУЧАСНОМУ СПОРТІ

Завантажити презентацію

ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ДІАГНОСТИКИ В СУЧАСНОМУ СПОРТІ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Виконали: Кириченко Сергій Миколайович Зубков Андрій Андрійович Науковий керівник: Обухова О.А. ЗАСТОСУВАННЯ ДНК-ДІАГНОСТИКИ В СПОРТІ

Слайд 2

Розширення знань про «спортивні гени», їх вплив на результати спортсменів та особливості фенотипічних проявів окремих генів.

Слайд 3

Навколишнє середовищє Міжетичні, міждержавні релігійні конфлікти та війни Безробіття, епідемії, стреси Бурхливе збільшення інформаційного потоку і прискорення ритму життя, різке зниження рухової активності у зв'язку з урбанізацією і автоматизацією виробництва Вплив різних факторів на життєдіяльність людини

Слайд 4

Фізичні вправи є могутнім засобом зміцнення здоров'я і підвищення стійкості та опірності організму людини по відношенню до багатьох інфекційних і особливо не інфекційних захворювань.

Слайд 5

В 1995 завдяки Клоду Бушару був розпочатий проект «HERITAGE» (Health, Risk Factors, Exercise Training and Genetics.) в якому відбувалось дослідження взаємозв’язку фізичних властивостей та генотипу. В цьому дослідженні приняли участь 800 людей. Кожного року в журналі «Medisine & Science in Sports and Exercise» публікуються результати досліджень цього проекту у вигляді генетичної карти фізичних властивостей людини.

Слайд 6

Новим початком спортивної генетики можна вважати 1998 рік, коли британський вчений Хью Монтгомері в своїй науковій праці довів існування «Гену спорту» (гену ангіотензин-конвертуючого ферменту), оскільки він показав зв'язок між поліморфізмом цього гену і фізичною працездатністю людини. Результати дослідження були підтверджені багатьма вченими по всьому світу. Це стало новім поштовхом для розвитку спортивної генетики.

Слайд 7

International Centre for East African Running Science (Міжнародний центр по вивченню ефіопських та кенійських стаєрів, а також нігерійських спринтерів).Цей центр об’єднуює: Glasgow University(лабораторії Великобританії), Kotebe College (Ефіопії) і Kenyatta University(Кенії), Pennington Biomedical Research Center(Лабораторії США ), Department of Preventive and Rehabilitative Sports Medicine, Technical University(Німеччини ) і Kuopio Unversity (Фінляндії). University College London (Великобританський центр сердечно-судинних генетики). University of Maryland, Collage Park(Американську групу по вивченню молекулярних аспектів силових тренувань) European University of Madrid (Іспанський центр по вивченню генетики циклічних видів спорту ) Vrije Universiteit, Amsterdam(Голандський центр по вивченню генетики близнят в спорті )

Слайд 8

молекулярні (виявлення поліморфізму генів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), QTL-картування, біочипова технологія) цитогенетичні (вивчення структури хромосомного набору і окремих хромосом) молекулярно-цитогенетичні (метод флюоресцентної гібридизації in situ (FISH)), генеалогічні і біохімічні).

Слайд 9

Допомога молодим спортсменам у виборі оптимального виду спорту, для досягнення високих результатів без шкоди для здоров’я. Допомога у боротьбі з надлишковою вагою. Покрашення спортивних результатів спортсменів. Пропаганда спорту у суспільному житті, для покращення здоров’я нації.

Слайд 10

Щорічно кількість нових виділених генетичних маркерів, які асоційовані із спортивною діяльністю зростає в геометричній прогресії: 1997 – 5 генів 2000 – 24 гени 2004 – 101 ген У 2006 році версія карти «The Human Gene Map For Performance and Health-Related Fitness Phenotypes» містила 187 генетичних маркерів людини(112 генів), пов’язаних с фізичною активністю.

Слайд 11

Ядерні Мітохондріальні -ACE(Ген ангіотензин перетворюючого ферменту) -ADRB2(Ген бета-адренорецептора, 2 типу ) -FABP2 (Ген білку,який зв’язує жирні кислоти, 2 типу) -BDKRB2 (Ген рецептору брадикініну, 2В типу) -TFAM (Ген мітохондріального транскрипційного фактору А) -UCP1 (Ген роз’єднуючого білка 1) -UCP2 (Ген роз’єднуючого білка 2) -UCP3 (Ген роз’єднуючого білка 3)

Слайд 12

-PPARA (Ген альфа-рецептору активованого проліфератами перокисом ) -PPARD (Ген дельта-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -ACE (Ген ангіотензин-перетворюючого ферменту) -ACTN3 (Ген альфа-актину 3) -AMPD (Ген аденозин-монофосфат-дезамінази ) -PGC1A (Ген коактиватору PPARG 1A типу) -AGT (ангіотензиноген) -AGT2R1 (ангіотензин-ІІ рецептор 1 типу) -b2BKR (b2-рецептор брадікардину) -eNOS (ендотеліальна NO-синтаза) Головні Другорядні

Слайд 13

На опоно-рухову систему На нервову систему На серцево-судинну систему -AVPR1 (Ген рецептора аргінін-вазопресину, тип 1а) -ADRA2A (Ген альфа-адренорецептора тип 2А) -SERT (Ген транспортера серитоніну) -PPARA (Ген альфа-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -PPARD (Ген дельта-рецептору активованого проліфератами периокисом ) -ACTN3 (Ген альфа-актину 3) -AMPD (Ген аденозин-монофосфат-дезамінази ) -PGC1A (Ген коактиватору PPARG 1A типу) -ACE (Ген ангіотензин-перетворюючого ферменту) -AGT (ангіотензиноген) -AGT2R1 (ангіотензин-ІІ рецептор 1 типу) -b2BKR (b2-рецептор брадікардину) -eNOS (ендотеліальна NO-синтаза)

Слайд 14

Спортивна генетика є молодою перспективною наукою. В останні роки для досягання спортивних рекордів лише занять спортом недостатньо, необхідна ще генетична обдарованість, тому спорту і необхідна спортивна генетика для розширення потенціалу молодих спортсменів. Спортивна генетика необхідна спорту для правильної селекції молодих спортсменів.

Слайд 15

Дякую всім за увагу.)  

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Фізична культура