Презентація на тему:
Гоголь і його зв'язок з Україною

Гоголь і його зв'язок з Україною

фото

Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас. Л. Костенко

фото

(1809 – 1852) М. В. Гоголь і Україна Микола Васильович Гоголь

Будиночок в Великих Сорочинцях, де 1 квітня 1809 р. народився М. В. Гоголь

Спасо -Преображенська церква у Великих Сорочинцях, в якій хрестили маленького Нікошу

Василь Опанасович Гоголь - Яновський – «дражайший папенька» великого письменника

Марія Іванівна Гоголь – мама великого письменника

В стінах цього будинку минуло дитинство письменника (с. Гоголеве)

В цьому флігелі любив працювати Гоголь (с. Гоголеве)

фото

У 1929 році у Сорочинцях відкрито музей М. В. Гоголя. З 1999 року Сорочинський ярмарок має статус Національного.

У 1818—1819 роках Гоголь навчався в Полтавському училищі. В травні 1821 року вступив до ліцею в Ніжині, який закінчив у 1828 році.

Українські імена: Оксана, Вакула, Левко, Солоха, Остап, Андрій, Тарас, Микита, Охрім, Стецько, Параска, Грицько, Хівря, Данило, Підорка... Українські прізвища: Кукубенко, Голокопитенко, Паливода, Бульба, Вертихвіст, Вовтузенко, Черевиченко, Гуска, Закрутигуба, Писаренко, Шило, Метелиця, Голопупенко, Цибуля...

А. Куїнджі “Місячна ніч на Дніпрі”

«Это народная история, живая, яркая, исполненная красок истины, обнажающая всю жизнь народа. Песни для Малороссии – всё: и поэзия, и история, и отцовская могила...» «Моя радость, жизнь моя! Песни! Как я вас люблю!» «Про малоросійські пісні» (1833 р.)

фото

І. Рєпін “Запорожці пишуть листа турецькому султану”

Відеофрагмент фільму «Тарас Бульба» taras.avi

Чи може людина жити без свого коріння, без батьківщини? Усі дороги в житті Гоголя починалися з одного місця –Василівки Полтавської губернії. “…Для слуха рай и рай для глаза …” М. Гоголь

Лише на дорогах України душа моя пробуджувалась. М. В. Гоголь

Гоголь створив духовний образ України. Олесь Гончар

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні, Наче крапля роси, наче крик журавля – тільки мить. Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній, І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить. Я ж так щедро кохав, я ж так вірив у зорі і очі. І душею своєю я вас, як умів, причащав. Але, видно, Господь мені краще життя напророчив І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Смерті немає: є любов і пам’ять серця. Л. М. Толстой Могила М.В.Гоголя на Новодівичево-му цвинтарі у Москві

фото