Презентація на тему:
Тема заняття: «Місія та мета стратегічного управління»

Київ 2008 Тема заняття: «Місія та мета стратегічного управління»

Стратегічне управління – це певні дії, що становлять основу довгострокової діяльності за обраними напрямками розвитку, передбачають використання елементів тактичного та стратегічного управління, формулюються у вигляді місії закладу та моделей його функціонування. Фундаментальна задача СУ полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного соціально-освітнього середовища. СУ стосується як цілей, так і засобів діяльності. СУ включає до себе два основні процеси: * стратегічне планування; * тактико-оперативне управління реалізацією сформульованої стратегії.

Стратегія – це: довгостроковий, якісно вибраний напрям розвитку організації, якій інтегрує місію, цілі організації, норми та дії в єдине ціле; визначає ресурсне забезпечення організації з урахуванням її внутрішніх переваг і недоліків, очікуваних змін і пов’язаних із ними дій конкурентів

Виділяють два основних виду стратегій: наступальна та оборонна Наступальні стратегій: дії спрямовані на те, щоб протистояти сильним сторонам конкурентів або здобути певні переваги; дії спрямовані на використання слабкостей конкурента; одночасний наступ на декількох фронтах; захоплення незайнятих просторів; партизанська війна; попереджувальні удари. Оборонні стратегії: позиційна оборона; захист флангів (найбільш незахищених ділянок); попереджувальні оборонні дії; контратака; мобільний захист; вимушене скорочення ринку; поширення долі ринку.

Особливості стратегій: процес розробки стратегії не завершується якоюсь негайною дією, він закінчується встановленням загальних напрямків, рухаючись по яких навчальний заклад досягне успіху; сформульована стратегія використовується для розробки стратегічних проектів методом пошуку, визначаються вузлові найважливіші ділянки роботи; під час формування стратегії не можна передбачити всі можливості та ускладнення, які можуть виникнути в майбутньому, бо завжди при стратегічному плануванні доводиться користуватись неповною, узагальненою і неточною інформацією; поява більш точної інформації може визвати виникнення сумнівності обґрунтованості первісного стратегічного вибору, тому успішне використання стратегії обов’язково спирається на якісний зворотній зв’язок.

Стратегічне планування - це розрахунки результатів, які будуть отримані при виконанні послідовних заходів, що здійснюються на основі наявних ресурсів у прогнозованому зовнішньому середовищі функціонування Фактори, які обумовлюють перехід до СП: Зростання конкуренції за ресурси поміж навчальними закладами, насамперед за: учнівський контингент (демографічні проблеми), педагогічно-професійний потенціал (старіння кадрів), фінансові можливості споживачів освітніх послуг (зростання фізіологічно-соціальних витрат сімей). Визначення траєкторії розвитку освітньої системи навчального закладу (типу навчального закладу, моделі освітнього процесу, потреби замовників освітніх послуг). Готовність навчального закладу до переходу на профільне (допрофільне) навчання у старшій (середній) школі. Здатність конструювати та впроваджувати цільові навчальні модулі певного рівня змісту освіти (варіативна складова навчальних планів, оптимально-доцільне конструювання календарно-тематичного планування, створення дидактичних систем, спрямованих на виконання освітнього замовлення). Недостатнє фінансування навчальних закладів, особливо їхньої матеріально-технічної складової.

Переваги СУ можливість ідентифікації школи із зовнішнім середовищем; вироблення широкого погляду на школу як осередок освітньої діяльності; визначення перспектив розвитку школи; можливість використання альтернатив і вибору ступенів свободи школи; можливість обговорення та критики; створення системи обміну інформацією, зумовлене реалізацією різних напрямів розвитку школи; можливість виявлення негативних явищ дійсності; створення нових ринків та нових освітніх продуктів; моделювання системи управління якістю освіти у школі. Недоліки СУ необхідність у більшому обсязі інформації, ніж мають школи; недостатність статистично-педагогічних показників, які дозволяють здійснювати об’єктивний контроль за якістю освітнього середовища та навчального процесу в цілому; необхідність проведення великої роботи, винагорода за яку вельми незначна; висування ідей, які неможливо реалізувати; відсутність прецедентів успішної реалізації стратегій розвитку навчальних закладів, які мають експертну оцінку.

Проект створення стратегії навчального закладу

Проект створення стратегії навчального закладу (продовження)

SWOT- аналіз SWOT- аналіз є досить ефективною системою оцінки стратегічного положення організації, що дозволяє поєднувати внутрішні можливості закладу (сильні та слабкі його позиції) з зовнішньою ситуацією (можливостями та загрозами). Сила – це те, у чому заклад має успіх або можливості для розвитку школи: професійні навички педагогічного колективу; певний досвід функціонування школи; ресурси; конкурентні можливості; сумісні взаємодії з партнерами. Слабкість - це відсутність чогось важливого для функціонування школи, або те, що їй не вдається. Оцінка та ранжування сильних та слабких позицій за категорією важливості у контексті впливу їх на діяльність школи та формування її стратегії.

Абревіатура SWOT: Strengths   - сильні сторони, Weakness   - слабкі сторони, Opportunities  - можливості, Threats - загрози. SO -  таким чином організації використовують свої сильні сторони, щоб використовувати можливості зовнішнього середовища на 100%; ST -  таким чином організації використовують сильні сторони, щоб долати, ліквідувати, пом’якшувати зовнішні негативні прояви; WO – таким чином можливості можуть допомогти подолати внутрішні проблеми закладу; WT – докладаємо засиль за рахунок резервів згладити слабкі сторони та гідно відвести зовнішні удари.

Матриця SWOT

Реінжинíринг — комплексна процедура, яка передбачає розробку нових організаційних, освітніх процесів у навчальному закладі шляхом радикального перепроектування існуючих процесів, що, у свою чергу, дає можливість отримати додаткові конкурентні переваги при наданні освітніх послуг. Реінжиніринг складається з двох основних етапів: «зворотнього» та «прямого» конструювання діючої та бажаної моделі навчального закладу.

Необхідні кроки реінжинірингу закладу: Вибір стратегічних пріоритетів навчального закладу для формулювання цілей та необхідних процесів змін діючої моделі навчального закладу. Опис існуючої моделі навчального закладу з виокремленням двох позицій: процесів та структур школи до початку проведення змін. Аналіз існуючої моделі закладу та виявлення його вузьких місць з точки зору функціональної структури та процесів. Розробка нової функціональної структури та процесів навчального закладу. Розробка та реалізація схеми інформаційних систем (контрольно-аналітичної та моніторингової). Визначення механізмів впровадження нової функціональної структури та процесів у практику навчального закладу.

Проведення реінжинірингу, SWOT- аналізу, розробки стратегії розвитку навчального закладу базується на: постійній лідерській та консалтинговій участі перших керівників навчального закладу; роз’яснювальній та навчальній роботі з кадрами закладу; виділенні необхідних ресурсів часу для проведення заходів щодо розробки стратегії розвитку навчального закладу; створенні цільових (пілотних, експертних) команд.

Місія Місія школи - це головна загальна ціль, суть існування навчального закладу. Значення місії полягає в тому, що вона виступає для керівництва як основа, орієнтир для прийняття всіх наступних управлінських рішень. Місія містить у собі потреби оточуючого середовища та орієнтири на виконання цих потреб збоку персоналу навчального закладу. Місія деталізує статус навчального закладу та забезпечує напрямок і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях.

Формулювання місії повинно містити у собі такі компоненти: стратегічні задачі закладу з точки зору його пріоритетних освітніх послуг, сегментів основних соціально-педагогічних ринків, надання цих послуг і основних педагогічних технологій; зовнішнє середовище по відношенню до навчального закладу, яке визначає робочі принципи здійснення освітньо-виховного процесу.

Два підходи до розуміння місії Широке розуміння місії певна філософська цінність, що надає значення і сенс існування навчальнго закладу; визначає цінності, ідеї та принципи, за якими школа здійснює свою освітньо-виховну діяльності. Рідко змінюється Вузьке розуміння місії сформульоване твердження відносно того, для чого і з якої причини існує школа; розкриває сутність її існування; зазначає відмінність даної школи від інших навчальних закладів. Змінюється за необхідністю зовнішніх та внутрішніх умов

Місія навчального закладу являє собою довгострокову, але не нескінченну у часі перспективу його діяльності. Зміст місії може змінюватися на підставі: оновлення нормативно-правової бази державної системи освіти; динаміки коливань економічних та соціальних показників; професійно-кваліфікаційних та вікових характеристик педагогічних кадрів; наявного контингенту учнів та рівнів його навчальних, виховних та психологічних показників.

Етапи розробки місії навчального закладу Створення групи розробки місії школи. Потрібно дотриматися професійної, адміністративної та демографічної репрезентативності. «Інформаційне насичення» розробки місії школи. Доцільно мати аналітичні матеріали (аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища школи). Розробка базового варіанту місії школи. Створюється концептуальний план місії, з якого формується базовий ( робочий) варіант (-ти) місії. Процедура прийняття місії школи. Варіанти місій обговорюються у педагогічному колективі, а потім у режимі роботи експертної групи формулюється остаточна версія місії закладу. Розповсюдження місії.

Розробка та прийняття місії навчального закладу дозволяє: набути практичні навички стосовно використання методів сучасного менеджменту; змінити погляди членів колективу на сутність діяльності навчального закладу, його структуру та ефективність управління; отримати оцінку місця школи у середовищі, що її оточує; формувати у педагогічного персоналу певні очікування та готовність до сприйняття подальших змін в управлінні навчальним закладом.

Місія сприяє більш ефективному управлінню, бо: є ґрунтом для визначення цілей навчального закладу, слугує фундаментом при розробці стратегії школи, встановлюючи тим самим напрямки руху і допустимі межі її функціонування; забезпечує пріоритети для розподілу ресурсів навчального закладу, слугує ґрунтом для створення критеріїв оцінки використання явних та потенційних ресурсів у процесі освітньо - виховної діяльності школи; формує розширене сприйняття своєї діяльності для всіх працівників закладу, конкретизує суть та зміст їхньої роботи і тим самим дозволяє застосовувати більш широкий набір прийомів мотивації. Цілі Стратегія Рух Діяльність Ресурси Явні Потенційні Критерії оцінки їхнього використання Професійна діяльність Суть роботи Зміст роботи Мотивація

Місія повинна розроблятися з урахуванням таких факторів, як: історія закладу, в процесі якої його філософія набувала оформлення, формувався її профіль і стиль діяльності, місце на ринку освітніх послуг та ін.; існуючий стиль поведінки і спосіб дії управлінського персоналу; стан функціонування освітнього середовища закладу; ресурси, які вона може привести в дію для досягнення своїх цілей; специфічні особливості, якими володіє заклад.

Розшифровки, що супроводжуються місією (концепції, перспективні плани, програми) Містять у собі: цільові орієнтири, які відображають, на рішення яких задач спрямована діяльність школи, і те , до чого вона прямує в своїй діяльності в довгостроковій перспективі; сфера діяльності закладу, що відображає, який продукт освітніх послуг пропонує замовникам; філософія школи, яка знаходить прояв у тих цінностях і віруваннях, які прийняті в ній; можливості і засоби діяльності навчального закладу, які відображують те, в чому його сила, в чому її специфічні можливості для розвитку учнівського контингенту в довгостроковій перспективі, яким способом і з допомогою якої технології школа організовує свою роботу, які для цього існують know-how і технології.

Цілі Це відправна точка усіх видів стратегічного планування (короткострокового, середньострокового, довгострокового). Цілі забезпечують: обґрунтоване моделювання організаційних відносин (ієрархія зв’язків); систему мотивації працівників та споживачів освітніх послуг; точку відліку у процесі контролю й оцінки результатів праці окремих працівників, структурних компонентів та організації в цілому. Процес встановлення цілей: централізований (адміністрований); децентралізований (колегіальний); проміжний ( між повною централізацією і повною децентралізацією).

Процес цілеутворення складається з трьох стадій: на першій - осмислення результатів аналізу середовища; на другій - розробка відповідної місії; на третій - розробляються цілі організації. Вимоги до форми та змісту цілей: конкретність і вимірюваність, реальність і досяжність, однозначність для сприйняття, наукове обґрунтування, орієнтованість на досягнення результату, гнучкість; сприйнятливість для членів колективу; відображення ними змісту і напряму діяльності.

Класифікації цілей «За часом реалізації» Довгострокові Короткострокові Середньострокові Класифікації цілей “За функціями діяльності” Цілі надання освітніх послуг (ринкові цілі); Цілі організації в здісненні освітньо-виховного процесу, які встановлюються після ринкових; вони включають до себе, що необхідно зробити для досягнення ринкових цілей; Організаційні цілі – все, що торкається управління , структури та персоналу закладу; Фінансові цілі – пов’язують зазначені цілі поміж собою.

Професійні компетенції директора школи як головного менеджеру освітнього середовища. широка демократизація освітнього середовища школи; готовність та здатність приймати управлінські рішення для керування соціально-педагогічними системами; володіння технологіями маркетингу та менеджменту в освіті; вміння здійснювати концептуальне, прогностичне та проектне моделювання соціально-педагогічних систем; високий рівень професійної поінформованості; високий рівень комунікативних навичок та діяльності.

Директор не тільки визначає експертні групи, бере участь у формуванні місії та цілей стратегічного управління. Він також виконує ще дві важливі функції головного менеджеру закладу: виступає гарантом якості діяльності навчального закладу; теоретично та практично володіє методами менеджменту та коучингу.

Командний коучинг – це вміння ставити перед командою питання, пошук відповідей на які визиває у команди позитивні зміни.

Методи пошуку ідей Їх можна поділити на три групи: методи психологічної активації мислення. методи систематизованого пошуку. методи спрямованого пошуку.

Метод «Діаграма Ісікави» http://www.inventech.ru/

И. А. Колесникова, М. П. Горчакова-Сибирская Педагогическое проектирование. Серия: Профессионализм педагога. Издательство: Академия, 2007. Сайт електронного варіанту книги: http://www.pedlib.ru/Books/3/0212/index.shtml

А. М. Моисеев, О. М. Моисеева. Основы стратегического управления школой. Серия: Образование XXI века. Издательство: Центр педагогического образования, 2008.

Дэвид Клаттербак. Командный коучинг на рабочем месте. Технология создания самообучающейся организации. Издательство: Эксмо, 2008 г.