Презентація на тему:
СВЯЩЕНОСЛУЖИТЕЛІ-МОНАХИ МОНАСТИРЯ ПЕТРА І ПАВЛА

Видатні священослужителі - монахи

Дрогобицький Василіянський монастир св. Апостолів Петра і Павла Монастир був своєрідною установою. Дрогобицькі Василіяни використовували кодекс, який одержали від давніх монастирів. Персональні відомості про ченців свідчать про наявність чіткої системи регламентації посад та обов'язків. Займалися «господаркою»: землеробством, скотарством і навіть варили пиво. Не забували і про місійну та культурно-освітню працю. Нова влада, яка прийшла у вересні 1939 року, основний удар спрямувала проти цього духовного та патріотичного осередку.

Блаженний Преподобномученик Северіян Бараник, ЧСВВ (1889-1941) Народився 18 липня 1889 року . Місце народження невідоме. До Чину Святого Василя Великого вступив 24 вересня 1904 року в Крехові . Там, після закінчення новіціяту, склав свої перші чернечі обіти (16 травня 1907 року), а 21 вересня 1910 – довічні. Святу тайну священицтва прийняв на чужині 14 лютого 1905 року.

Катехит – ієромонах “ Радісна душа й радість для інших ” Після повернення на рідну землю його було призначено до Жовківського монастиря. У школі катехит – ієромонах Северіян відкривав дітям очі на Божу любов. Окрім того редагував дитячий журнал “Наш приятель”, активно працював на парохії. Він очолював Марійське Товариство для молоді й ремісників, Товариство Апостольства Молитви гідної смерті, був настоятелем сиротинця, давав науки монахам та рекомендації для вірних.

Ігумен монастиря ОО. Василіян та парох ц. Св. Трійці м. Дрогобич Як ігумена , отця Бараника чекало чимало труднощів і радощів. Незважаючи на важкі обставини, отець Северіян постійно працював, давав рекомендації тощо. Для людей працював як монах–священик, все старався допомогти їм, щоб мали легший доступ до Бога.

Нескорений дух З приходом радянських військ у Дрогобич енкавеесівці заборонили ієромонахам Баранику та Сеньківському виходити поза монастирську обитель. Отцям вірні радили якнайшвидше вийти з монастиря і перечекати, але вони відповідали: “ Як нас не застануть, можуть на всіх помститися, краще вже ми потерпимо”

Зі свідчень Йосифа Ластов’яка “ Я бачив позаду тюрми велику яму, яка була замаскована, засипана піском. Коли більшовики відступили, прийшли німці, і люди кинулися до тюрми, щоб віднайти своїх рідних. Я виліз на дерево, щоб краще бачити. Збоку, під навісом, я побачив тіло Северіяна Бараника, що було дуже пошкоджено внаслідок тортур у в’язниці: тіло неприродно напухле, чорне, страшне лице, а батько розповідав, що на грудях був вирізаний хрест.“ Є свідчення, що він був похований на цвинтарі по вул. Грушевського.

Блаженний Преподобномученик Яким Сеньківський, ЧСВВ (1896-1941) Яким Сеньківський народився 2 травня 1896 р. в с. Гаї Великі біля Тернополя. У 1917 р. він вступив до Богословської семінарії у Львові, яку закінчив у 1921 р. Продовжив богословські студії у м. Інсбрук, потім вступив на новіціят ОО. Василіян у Крехові. Після складання чернечих обітів служив в монастирі в с. Краснопуща на Тернопільщині . Організував Євхаристійне Лицарство серед української дітвори у Львові.

Ігумен монастиря ОО. Василіян у Дрогобичі З 1939 року о. Якима Сеньківського призначають ігуменом Святотроїцького монастиря ОО. Василіян у Дрогобичі , з прибуттям якого пожвавилась душпастирська діяльність. 26 червня 1941р. о. Яким відправив останню Службу Божу, через декілька годин більшовики заарештували його. Тіло отця не знайдено. Говорили, що його зварили і дали їсти в’язням

Блаженний преподобномученик Віталій Байрак, ЧСВВ (1906-1946) Володимир Байрак народився 24 лютого 1907 р. в с. Швайківці на Тернопільщині. У 1912 р. вступив у Чортківську гімназію. 4 вересня 1924 р. вступив до монастиря ОО. Василіян. Після новіціяту в Крехові та підготовки при Василіянських монастирях у Лаврові, Добромипі бр. Віталій поглиблено вивчав філософію богослов'я. Рукоположений на священика в Жовківському монастирі

Щиросердний монах (Сеньківський) «Від перших днів його перебування в Дрогобичі він став улюбленцем усього міста. Симпатії населення здобув своїм блискучим проповідницьким хистом, вмінням пристосовувати себе до інтелігента і робітника, до старшого і молодшого, навіть до маленької дитини.» Зі спогадів о. Ореста Купранця.

Привітний місіонер (Віталій Байрак) У червні 1941 року о. Віталій заступив замученого ігумена о. Якима Сеньківського. Будучи ігуменом монастиря у Дрогобичі, він активно продовжував свою пастирську діяльність. 17 вересня 1945 р. працівники НКВС арештували о. Віталія за те , що він брав участь у богослужінні на могилі воїнів УГА і виступив з антирадянською проповіддю. Був засуджений до 8 років позбавлення волі, після сильного побиття помер напередодні Пасхи 1946 року. Як мученик за віру.

Життя святих як взірець наслідування Преподобномученики Дрогобицькі стали особливо близькими для жителів краю. Їхня мученицька смерть ще більше укріпляла подальшу підпільну діяльність греко-католиків . Їхня святість є взірцевою і надзвичайно зримою, адже вони освятили землю своєю невинно пролитою кров’ю.

Перший ігумен монастиря Святиню остаточно було повернуто громаді УГКЦ 22 лютого 1990 року. Першим ігуменом монастиря був о. Лаврентій Івасечко, ЧСВВ. У той час велися реставраційні роботи, було зроблено розпис храму та офіційне посвячення 12 липня 1993 року.

Презентацію підготували Штогрин Анна, Піхота Олег - учні ЗОШ І-ІІ ст. №9 м. Дрогобича