Презентація на тему:
Криміналогія

Кримінологія вивчає: індивідуальна злочинна поведінка, злочини; злочинність як масове явище, види злочинності; їх причини і інші види їх взаємозв'язків з різними явищами і процесами (детерміацію); результативність заходів, що приймалися, по боротьбі із злочинністю. Крім того, кримінологи розробляють методологію і методику досліджень, а також пропозиції по оптимізації боротьби із злочинністю.

МЕТОДИ КРИМІНОЛОГІЇ СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД АНКЕТНИЙ МЕТОД МЕТОД ІНТЕРВ'Ю МЕТОД ТЕСТУВАННЯ СОЦІОМЕТРІЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ МЕТОД ЕКСПЕРИМЕНТ ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Статистичні методи За допомогою їх досліджуються кількісно-якісні показники злочинності і особи правопорушників.

Анкетний метод Він дозволяє отримувати дані за такими показниками, які неможливо встановити в статистичних матеріалах і, що важливо, проводити неодноразову перевірку цих даних. Недолік вказаного методу - в неминучій суб'єктивності інформації отримуваною методом анкетного опитування.

Метод інтерв'ю Він дозволяє за певних умов отримувати необхідну інформацію швидше і нерідко повніше. Застосовується для поглибленого вивчення особи злочинців, потерпілих і громадської думки.

Метод тестування Він застосовується для стандартизованого виміру індивідуальних відмінностей : для вивчення особи злочинця, мотивації злочинної поведінки, емоційних, вольових, інтелектуальних і інших особливостей злочинців і потерпілих, їх установок і орієнтації характеру і змісту відношення з іншими людьми, стосунків до самого собі і т. д.

Соціометрія За допомогою цього методу можна простежити особливості кримінологій взаємин в групі, дати їм оцінку, виявити характер психологічних взаємовідношенні, наявність конфліктних ситуацій, угрупувань, лідерства і т. п. У кримінології вказаний метод корисний при вивченні ефективності заходів карного покарання (позбавлення волі, виправні роботи, обмеження свободи та ін.)

Документальний метод Припускає вивчення документів, що містять інформацію, що представляє інтерес в дослідженнях кримінологій. Окрім кримінальних справ вказаний метод використовується для аналізу найрізноманітнішою іншій документації: офіційною і неофіційною (законодавчий матеріал, особисті документи, правова, економічна і інша статистика і т. д.).

Спостереження Є процесом візуального сприйняття обстановки (ситуації), що має значення для кримінології.

Експертна оцінка Потрібна при прогнозуванні тих або інших явищ.

Експеримент Корисний при вивченні штучно створюваних змін умов і форм громадського життя у рамках, наприклад, економічних або соціально-правових перетворень (перевірка ефективності і обгрунтованості суду присяжних в окремих регіонах і т. п.).

Злочинність Вивчається як соціально-правове історично мінливе негативне масове явище. Воно складається з усієї сукупності здійснюваних в той або інший період в державі (регіоні, світі) злочинів, що мають кількісні (рівень, динаміка) і якісні (структура і характер злочинності) показники. Розрізняють різні види злочинності, такі як насильницька злочинність, злочинність неповнолітніх, екологічна злочинність і т. д.;

Особа злочинця Розглядається в якості індивіда, наділеного сукупністю соціальних, біологічних і психологічних рис, з особливостями формування і розвитку, які дозволили йому задовольнити свої інтереси і потреби шляхом скоєння злочину. Крім того особа злочинця досліджується як безпосередній суб'єкт профілактики і попередження нових злочинів (рецидиву)

Злочинність - це явище: масове, социальное, получившее правовую оценку как наиболее общественно опасное, системно-структурное.

Вивчення в масі злочинів, як і будь-яких інших явищ, показує, що саме в масі вони виявляють немало нових властивостей. Відзначаються певні строгі стосунки між різними злочинами, видами злочинності.

Оскільки злочинність - це соціальна система, їй властиві характеристики саме такої системи : цілеспрямованість, відкритість, саморозвиток при прорахунках боротьби із злочинністю. Злочинність адаптується до умов середовища, готова до змін, правда у певних межах. Злочинність утворює систему самозахисту. Облік, знання такої системи важливі з точки зору ефективної боротьби із злочинністю. Виникає питання: що саме в злочинності забезпечує сприйняття нової інформації і задає спрямованість змін? Дослідження показують, що провідна роль тут належить навмисній злочинності, а в ній професійною і організованою.

Організована злочинність - це система: - організованих злочинних формувань,- їх стосунків, - їх діяльності.

Організовані злочинні формування - узагальнене поняття В Україні до них відносяться наступні формування, що виділяються в Кримінальному кодексі України: Організовані групи. Незаконні озброєні формування Банди Злочинні співтовариства ( злочинні організації)

Деякі автори зв'язують визначення організованої злочинності з певними видами злочинної діяльності (оборот наркотиків, зброї, торгівля людьми і тому подібне) Дослідження показують, що злочинна діяльність організованих формувань різноманітна. Такі формування діють з урахуванням ситуації, власних можливостей і скоюють все ті злочини, які здатні принести їм великі прибутки забезпечити інші їх інтереси.

У В'єтнамі немало робіт присвячено організованій злочинності. У 2008 р. в Росії в'єтнамський учений Нгуен Кхак Гань успішно захистив дисертацію "Організована злочинність у В'єтнамі і боротьба з нею". Він широко використовував праці панів Нгуен Ван Чуена, Динь Ван Куе, Фам Туан Биня і інших авторів. Нгуен Кхак Гань використовує термін "темне суспільство", під яким розуміє злочинні співтовариства. У нас є поняття "Кримінальне суспільство", яке використовується в іншому значенні. При аналізі кримінології суспільства взагалі виділяються легалистское суспільство члени якого орієнтовані на закони, і кримінальне суспільство. До них відносяться усі особи, вирішальні свої проблеми з порушенням карної заборони, а також ті, хто обслуговує їх специфічні інтереси і користується частиною прибутків від злочинів.

У злочинності виділяються дві групи характеристик : "зовнішні" характеристики, що показують, як вона функціонує в суспільстві, вражає ті або інші його структури і "внутрішні характеристики". "Зовнішні характеристики": загальна поширеність, мотивація, соціальна спрямованість, громадська небезпека, соціально-територіальна, соціально-групова, соціально-галузева поширеність "Внутрішні характеристики": стійкість, активність, організованість.

Поширеність злочинності Рівень - абсолютне число: зареєстрованих злочинів, злочинців, що виявляються, потерпілих, у тому числі загиблих, матеріального збитку. Інтенсивність - число злочинів, злочинців, що потерпіли на певну чисельність населення.

Коефіцієнти злочинності в різних країнах (Кф на 100 тис. усього населення) Коефіцієнти злочинності в різних країнах (Кф на 100 тис. усього населення) Країна 1980 р. 1985 м. СРСР 576 752 у тому числі РРФСР 742 988 Народна Республіка Болгарія 282 245 Польська Народна Республіка 950 1463 Угорська Народна Республіка 1218 1555 Чехословацька Соц. Республіка 1272 1440 Германська Демократ.Республіка 772 681 Федеральна Республ. Німеччина 6198 6909 Франція 4876 6507 Англія і Уельс 5459 7258 Японія 1160 1328

Динаміка середніх коефіцієнтів злочинності в СНД в 1961-2005 роках ( Кф -число зареєстрованих злочинів на 100 тис. усього населення)

Організованість злочинності Організовані злочини Організована злочинна діяльність Організовані злочинні формування Організована злочинність.

Стійкість злочинності Враховується так званий рецидив "кримінології", а не "кримінально-правовий". Відмінність рецидиву кримінології від простої повторності полягає в тому, що новий злочин скоюється після виявлення першого встановлення винного і прийняття до нього передбачених законом заходів. Істотно, що до особи вже вживалися правові заходи і злочинна поведінка знову повторюється. При глибшому аналізі буває що другий злочин носить випадковий характер і абсолютно у виключно складній ситуації. Але такі факти зустрічаються не часто.

Активність злочинності Проявляється в тому, що : по-перше, злочинцям вдається скоїти до викриття не одно злочин. по-друге, злочинці не просто використовують зручні для скоєння злочину умови, але активно долають перешкоди свідомо роблять умови зручними для кримінальної поведінки. У тому числі застосовують при цьому професійні кримінальні навички, досвід.

СХЕМА МЕХАНІЗМУ ДЕТЕРМІАЦІЇ ЗЛОЧИННОСТІ СУСПІЛЬСТВО взаємодія різних явищ, процесів, у тому числі у формі протиріч, що не знаходять своєчасного і задовільного дозволу НЕГАТИВНІ СОЦІАЛЬНІ ВІДХИЛЕННЯ (тіньові економіка, політика, юстиція, пияцтво, наркоманія, безробіття, проституція, націоналізм і тому подібне) у їх розвитку при неналежному на них реагуванні ЗЛОЧИННІСТЬ у її розвитку при прорахунках боротьби з нею ЗЛОЧИННІСТЬ-1 інтенсивніша, професійніша і організована

Попередження злочинності Розуміється як система загальносоціальних і спеціально-кримінологій заходів, спрямованих на усунення, нейтралізацію або послаблення причин і умов злочинності, утримання від злочинів і корекцію поведінки правопорушників. Профілактична система аналізується: по спрямованості, механізму дії, етапам, масштабу, змісту, суб'єктам і іншим параметрам.

Боротьба із злочинністю Загальна організація боротьби із злочинністю: інформаційно-аналітична діяльність, прогноз, розробка стратегії і тактики, програмно-цільове планування, створення правової основи боротьби із злочинністю, кадрове, ресурсне, наукове забезпечення, координація і взаємодія та ін. Попередження злочинності : загальне, спеціальне, індивідуальне Правоохоронна діяльність: караюча, правовосстановительная, забезпечення безпеки учасників карного судочинства і ряду інших осіб