Презентація на тему:
"Гвинтівка Мосіна"

Гвинтівка Мосіна Найлегендарніша гвинтівка Другої Світової після неї тільки Карк 98 та М1 Гарант Російською Винтовка Мосина, інші назви: трьохлінійна гвинтівка та гвинтівка Мосіна-Нагана

Зародження Після Російсько-турецької війни, коли озброєним однозарядними гвинтівками системи Бердана російським військам протистояли турецькі з магазинними гвинтівками Вінчестера, російське Головне Артилерійське Управління взяло за задачу створення для потреб армії магазинної багатозарядної гвинтівки. Спроби належним чином модернізувати гвинтівки Бердана зазнали невдачі, тож для перевірки наявних іноземних систем (Маузера, Лі-Енфілда, Лебеля тощо) в 1883 р. було створено «Особливу комісію з випробування магазинних рушниць» (з 1889 — «Комісія для випрацювання зразка малокаліберної рушниці»)[2]. Комісія випробувала кілька десятків різноманітних гвинтівок закордонного виробництва та низку вітчизняних розробок. В 1889 р. комісія зупинилася на калібрі 7,62 мм, прийняла конструкцію патрона і вирішила, що майбутня гвинтівка повинна мати ковзаючий затвор з замиканням окремою лічинкою, ствол на зразок французької гвинтівки Лебеля, серединний магазин на 5 патронів з заряджанням із обойми. Комісії були надані створені за новими вимогами 7,62-мм система капітана Сергія Мосіна та 8,89-мм система бельгійця Леона Нагана, перероблена під той же 7,62-мм патрон. За результатами випробувань, які відбулись у1890 році, кращою було визнано систему Нагана. Але за результатами військових випробувань, коли гвинтівки Мосіна дали втричі менше затримок при стрільбі, ніж бельгійські, комісія надала перевагу вітчизняній розробці. В решті решт було прийнято компромісне рішення: у Нагана було придбано права на його систему; комісія прийняла на озброєння систему Мосіна з механізмом магазина, запозиченим від системи Нагана, як вдалішим.

Шо до чого Виробництво нових гвинтівок було розпочато у 1892 році в арсеналах Тули, Іжевська та Сестрорецька. Через обмежені виробничі потужності цих фабрик додаткове замовлення на 500 тисяч рушниць було надано французькій зброярні Manufacture Nationale d'Armes de Châtellerault. На момент початку Російсько-японської війни армія отримала близько 3 800 000 гвинтівок.

Як і куди Під час Першої світової війни через постійну нестачу зброї, яку неможливо було вдовольнити силами власного виробництва, російський уряд замовив в США 1,5 мільйони піхотних гвинтівок російського зразка у Remington Arms та 1,8 мільйони у New England Westinghouse (ці замовлення не було виконано в повному обсязі). Велика кількість гвинтівок Мосіна була захоплена у ході війни німецькими та австро-угорськими військами. Багато з них послужили озброєнням військам другого ешелону та на німецькому флоті. Більшість із захоплених Австрією рушниць були у 1920-х роках продані Фінляндії.

Шось там було не то У 1924 було створено комітет з модернізації гвинтівки Мосіна, яка на той час пробула на озброєнні більше трьох десятиліть. Результатом її роботи було створення моделі 1891/30, основою якої була драгунська модифікація гвинтівки зразка 1891. До 1945 року було виготовлено близько 17 475 000 гвинтівок під назвою «7,62-мм гвинтівка зразка 1891/30 р.»[3].

Снайперська гвинтівка Мосіна Система Мосіна-Нагана була прийнята як снайперська гвинтівка у 1932 і використовувалась радянськими снайперами протягом Другої світової війни, де високо цінувалась за надійність та влучність.

А ви кажете АК-47, АК-47.. Всього в Росії і СРСР було випущено близько 37 млн одиниць гвинтівки

ВИСНОВОК Висновок: Трьохлініка це настільки хороша зброя, що з неї збивали літаки, після першого пострілу реально усі довкола глухли, а тепер уявіть собі канонаду таких пострілів хвилин 40, У ній всього три деталі що рухаються і два гвинти В загальному, це спис, який класно стріляє Вона не була чиста з моменту видачі на руки у 1892 році Куля легко пробиває метр бетону Причина створення Женевської Конвенції Легко знищує легку техніку Коли потрапляє у річку – використовується як весло Зброя ПЕРЕМОГИ!