Презентація на тему:
Червона книга України

Червона книга україни

Гра “Назви і розкажи” Повторення вивченого

Дуже я потрібна всім — І дорослим, і малим. Всіх я розуму учу, А сама завжди мовчу. Червона книга Червоний колір - сигнал небезпеки. Він ніби закликає всіх людей: рослини в біді, допоможіть їм! У книзі сторінки різного кольору: Червоні листки – зникаючі чи під загрозою зникнення. Жовті листки – рідкісні види. Білі листки – які зустрічаються дуже рідко, їх завжди було мало на Землі. Сірі листки – рідко зустрічаються і мало вивчені. Зелені листки – їх, на жаль, ще мало, відновлені людиною. Лілія лісова Підсніжник білосніжний Латаття біле Зозулені черевички Їжак вухатий Дрохва Журавель сірий Рись

! Червона книга

Гра «Чи правильна, що?..» • Рослини очищають повітря. • 3 вини людини на Землі зникло багата рослин. • Усі рослини можна зривати і робити з них букети. • Держава взяла під охорону рідкісні рослини. • Кульбабу відносять до рослин, що охороняються. • Учні повинні знати рослини, які охороняються державою. • Ти можеш допомогти рослинам, щоб їх не ставало менше.

Гра «Лісова лікарня» Допоможіть мені, будь ласка, шановні лікарі! Щовесни приходять до лісу і ріжуть гострими ножами мою кору. Я так страждаю від болю. З ранок витікають мої соки. Я слабшаю, насилу стою під вітром. А в ранки так і намагаються потрапити бактерії різних деревних хвороб.

Гра «Лісова лікарня» Я – найнещадніше дерево в лісі! Людям подобаються мої волохаті запашні гілочки. Вони так і намагаються їх обламати. А гілочки мої гнучкі, відразу не ламаються. Усе одно люди намагаються їх викрутити, відірвати з корою, відламати відразу декілька. Якби вони знали, як це боляче! А ще гірше мені взимку, напередодні новорічного свята. Щороку чекаю на свою погибель від гострої пили або сокири. Людям заманулося прикрасити своє свято пухнастою ялиночкою. Тільки не думають вони, що гинемо ми цього святкового дня.

Гра «Лісова лікарня» Я – красива квітка і дуже запашна. Від цього страждаю. Рвуть нас люди без ліку. Продають букетики і ставлять їх у вазони. Чи надовго вистачить нашої краси і запаху, якщо ми без основи нашої, без кореневища, без живлення стоїмо в затхлій воді? Я повсякчас намагаюся сховатися чимдалі від людей у заростях кущів, вологих і похмурих місцях. Але боюся, що і там знайдуть. Адже скільки користі від нас, конвалій, як від лікарських рослин! Не хоче людина над цим замислитися..

Робота з зошитом