Презентація на тему:
Правова та інституційна основи функціонування Європейського Союзу

«Правова та інституційна основи Європейського Союзу» Укладач: М. Є. Чулаєвська ст. викладач

Тема 1: Природа права ЄС.

Поняття права ЄС. Право ЄС охоплює численні правові норми, взаємопов΄язані і взаємодійні. Йдеться про різноманітні форми європейської співпраці європейських держав у різних сферах та в колі держав-членів.

Право ЄС охоплює нормативно-правові акти, основні принципи і права, які регулюють відносини в трьох основних напрямках – трьох опорах ЄС: Європейська спільнота, Спільна зовнішня безпекова політика, Співпраця поліцій та судів у кримінальній сфері.

Співвідношення права ЄС із національним правом держав-членів. Співвідношення права ЄС із національним правом держав-членів розкривається через три принципи: прямої дії, прямого застосування, верховенства права ЄС. Право ЄС має наднаціональний характер.

Принцип прямої дії безпосередньо пов'язаний з принципом верховенства права. Пряма дія може бути визначена як механізм, що дає змогу кожному громадянину ЄС безпосередньо посилатись на відповідні норми права ЄС для захисту своїх прав у національних судових органах.

Право ЄС має пряме застосування в національних правових системах держав ЄС, що означає, що проникнення права ЄС здійснюється без жодного посередництва. Верховенство права ЄС полягає, насамперед, в його пріоритетності по відношенню до норм права країн ЄС. Будь-яке рішення, що суперечить праву ЄС, не може застосовуватись.

У Договорі про заснування ЄСп немає жодних положень щодо відповідальності держав-членів за збитки, завдані порушенням права Спільноти. Однак Суд ЄСп постановив, що така відповідальність існує і залежить від природи порушення права.

Тема 2: Джерела права ЄС.

Первинне законодавство Первинне законодавство складається, насамперед, з текстів засновницьких договорів, до яких належать: Паризький договір від 18 квітня 1957 року, та дві Римські угоди від 25 березня 1957 року. До первинного законодавства також належать договори, які містять зміни та доповнення, протоколи та декларації, зокрема: Єдиний європейський акт (1986 р.), Договір про Європейський Союз (1992 р.), Амстердамський договір (1997 р.), Ніццький договір (2001 р.).

Похідне законодавство. В ЄС діє досить складна, розгалужена система правових актів. ЇХ можна класифікувати наступним чином: 1) типові акти (постанови, рішення, директиви, рекомендації і висновки); 2) нетипові акти (загальні декларації та змішані угоди, договори про асоційоване членство з третіми країнами, акти про внутрішню роботу інституцій та ін.); 3) односторонні акти інституцій ЄС (про призначення, повідомлення, Зелена й Біла книги та ін.). Похідне законодавство має прийматись на досягнення цілей первинного.

Основні принципи права. В окремих сферах засновницькі Договори утворюють недосконалу правову систему, прогалини в якій належить заповнити. З цією метою Суд Європейських Спільнот розвинув низку загальних правових принципів. Посилання на застосування таких принципів містять положення Договору про заснування Європейської Спільноти.

Вихідним пунктом для розвитку основних принципів права послужили системи держав-членів ЄС, звідки, було відібрано основні правові принципи, які з одного боку, є спільними для держав-членів, а з другого – здатні ефективно функціонувати в праві ЄС.