Презентація на тему:
Політика в житті суспільства

Політика – це економіка в дії. Р. Лафоллет, американський політик XIXст. Політика в житті суспільства

Типи політичних систем Кожна політична система має свої ознаки і характеристики, форми й типи. Ця практика була започаткована ще з часів Платона, який вирізняв монархію, аристократію та демократію. Розширив класифікацію форм правління Аристотель, запропонувавши шестичленну систему, в якій форми правління ділилися залежно від числа людей, що здійснюють владу, та від “моральності” приходу до влади.

Шестичленна система: Аморальна форма тиранія олігархія демократія Кількість наділених владою один меншість більшість Моральна форма монархія аристократія політія

Значно пізніше, коли політична система почала набувати структурних рис, марксизм, спираючись на класові пріоритети, вивів типологію з соціально-економічних структур суспільства: рабовласницька, феодальна, буржуазна й соціалістична системи. Елементи аристотелевського підходу можна прослідкувати навіть у деяких системах класифікації, що використовувалися ще у ХХ ст. Різноманітність політичного життя, можливість його аналізу залежно від певного критерію стали основою класифікації політичних систем.

I. За формами правління виділяють такі політичні системи: монархія демократія диктатура тиранія охлократія аристократія олігархія

Монархія Вона характеризується тим, що глава держави (король, цар, імператор, султан тощо) вважається джерелом державної влади й носієм сувернітету.

Демократія в буквальному розумінні – народовладдя. Це й тип політичної системи, і тип політичного режиму. Може існувати в різних формах, але найбільш розповсюдженою є республіка.

Диктатура Система необмеженої політичної влади якого-небуть класу (класів), групи, особи, яка утверджується незалежно від форми правління (монархія або республіка) і полягає в жорсткому, насильницькому підкоренні інтересів і діяльності інших класів або всього суспільства інтересам носія цієї системи владу надзвичайних умовах (війна, революція, контрреволюція) здійснюється шляхом безпосереднього застосування збройних сил.

Тиранія Одноособове жорстоке, свавільне, насильницьке правління.

Охлократія Система політичної влади, заснована на “неорганізованій владі натовпу”.

Аристократія Форма правління, за якої державна влада належить привілейованій знатній меншості.

Олігархія Одна з форм правління, за якої державна влада належить невеликій купці багатіїв. Дана класифікація є однією із традиційних, але в наш час не використовується через аналітичну непридатність.

II. За способами та методами здійснення влади у вітчизняній навчальній літературі виділяють такі типи політичних систем: демократична авторитарна тоталітарна

Демократична Народ є суверенним джерелом влади, має право й необхідні умови для участі у вирішенні державних справ; основні права й свободи гарантовані, діють принципи конституції і законності, розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову, представницькі органи влади формуються виборним шляхом, безперешкодно функціонують політичні партії, різноманітні організації, що відстоюють інтереси різних національних груп, гарантовані права опозиції, відсутня одні загальнонаціональна ідеологія, громадянське суспільство здійснює контроль за діяльністю політичної влади, створена система противаг концентрації влади особою, установою, гілкою влади.

Авторитарна Заснована на монополії владного угруповання на державну владу, але допускає вільну участь у недержавному політичному житті. Авторитарна влада забороняє всяку діяльність, що безпосередньо не становить загрози для правлячого угруповання. Управління державою здійснюється через підконтрольну лідеру вертикаль виконавчої влади в державі (уряд і підпорядкований йому бюрократичний апарат). Парламент хоч і зберігається, але парламентська більшість повністю підконтрольна правлячому угрупованню.

Тоталітарна Характеризується монополією правлячого угруповання на всю політичну діяльність (тобто як на державну, так і на недержавну політичну владу над суспільством). Якщо в умовах авторитаризму держава не втручається в особисте життя громадян, то при тоталітаризмі немає жодної сфери, яку не контролювала б влада.

Вказана тричленна трилогія політичних систем використовувалася в західній політиці науці досить довго, однак уже в 1970-ті рр. більшістю науковців було визнано її скоріше її ідеологічно-пропагандистський, ніж науково-аналітичний характер. Так, фактично всім реально існуючим політичним режимам притаманні основні ознаки авторитаризму.

Насправді не існує “чистого” типу політичних систем, оскільки всі вони, насамперед, є результатом свідомих зусиль людей, що живуть у певний час і в певному місці. До того ж політична система суспільства – своєрідне утворення, особливості якого визначаються історичними, економічними, культурними та іншими умовами.

Робота: Учениці 11-А класу СЗШ № 156 м. Києва Михайлової Вікторії