Презентація на тему:
Моніторинг висвітлення у ЗМІ виборів до Верховної Ради у 2012 р.: основні висновки та рекомендації на майбутнє

Моніторинг висвітлення у ЗМІ виборів до Верховної Ради у 2012 р.: основні висновки та рекомендації на майбутнє (30 липня – 28 жовтня 2012 р.) Олександр Чекмишев, ScD (соціальні комунікації) голова Комітету “Рівність можливостей”, керівник моніторингових проектів Асоціації “Спільний простір” Київ 4 Грудня 2012 р.

Про моніторинг Тривалість? Із 30 липня по 28 жовтня 2012-року Де? У Києві та 24- регіонах (АР Крим, та всі області, крім Київської). Команда? 115 осіб, із яких 110 – аналітики загальнонаціонального та регіонального моніторингу (зокрема такі, які займаються моніторингом ЗМІ з 1994-го, тобто понад 18 років). Вибірка? 227 ЗМІ, зокрема 9 загальнонаціональних та 56 регіональних телеканалів – загалом 5 248 інформаційних та підсумкових випусків у prime-time; 7 загальнонаціональних та 84 регіональних газети; 5 загальнонаціональних та 66 регіональних Інтернет-сайтів. Принцип добору – чисельність аудиторії, впливовість, державний, комунальний чи комерційний статус, приналежність до політичних сил. Синергія? Партнери проекту «Сприяння європейським стандартам в українському медійному середовищі, Національна Рада з питань телебачення радіомовлення, ФДІ, КВУ, Телекритика, ІМІ, АУП, міжнародні спостережницькі місії, Український форум благодійників, 47 інших столичних та регіональних НУО, Київські та регіональні ЗМІ. Методологія? Відповідна до методології ОБСЄ. Передбачала щоденний кількісний та якісний моніторинг та щоденне оновлення через спеціальний інтерфейс інформації про: відносного і абсолютного балансу представлення політичних гравців (партій, кандидатів, Президента України, Прем`єр-міністра України, міністрів, регіональних посадовців) балансу за тональністю балансу влада-опозиція балансу уваги ЗМІ та електоральних симпатій прихованої реклами та “джинси” медіаефектів та маніпуляцій Радник із методології – консультант Ради Європи Растіслав Кужел

Головні висновки Отримуючи інформацію зі ЗМІ, виборцям було складно зробити усвідомлений вибір, оскільки загалом більшість телевізійних медіа не приділяли належної уваги виборчій тематиці в інформаційних та підсумкових програмах. Незначне покращення балансу представлення провідними телеканалами головних політичних гравців в останній місяць не змінило загального домінування партії влади (як в особі представників влади, так і в особі кандидатів), що не дало змогу забезпечити рівний доступ. Виборча кампанія відбувалася без дебатів щодо головних проблем країни і суспільства, а також без змагальності програм. ЗМІ не забезпечили аналітичного висвітлення кампанії, зокрема діяльності посадових осіб, а тому більшість телеканалів не розмежовували діяльність Президента, прем’єра (міністрів) та представників місцевої влади як виконавців своїх обов’язків та як агітаторів, що справляло вплив як непряма підтримка партії влади. Редакційна політика ЗМІ була підпорядкована не інтересам виборців, а інтересам власників (в тому числі поєднаних із владою). Також ЗМІ продукували однозначно позитивні матеріали та чорний піар, що давало підстави припустити, що це було оплачено як прихована реклама чи антиреклама. У регіональних ЗМІ лише на Івано-Франківщині спостерігався відносний баланс між Партією регіонів та «Свободою»; лише на Львівщині – перевага іншої політичної сили (УДАРу) та лише на Закарпатті – переважно критичне представлення партії влади.

із 30-го листопада до 23-го вересня 9 загальнонаціональних телеканалів поділялися на: явно провладний та некритичний (Перший національний); явно провладні однак частково критичні (ICTV, ТРК Україна, Інтер); такий, де хоч контенту про партію влади більше, однак із схильністю до неполітичних новин (СТБ); такі, де хоч контенту про партію влади більше, однак виразних симпатій не виявлено, а критики влади також багато (5-канал, 1+1); найзбалансованіший (Новий канал) та найкритичніший (ТВі) у період з 24-го вересня по 28 жовтня ці ж телеканали поділилися на: такі, де майже некритично, у нейтральній та позитивній тональності, домінує Партія регіонів (Перший національний, ТРК Україна); переважно критичні до партії влади (ТВі, 5-канал, Новий канал); відносно збалансовані за нейтральною тональністю щодо Партії регіонів та об’єднаної опозиції (Інтер, ICTV, 1+1). Головні тенденції загальнонаціонального телебачення:

5 канал

Перший національний

Баланс електоральних симпатій та уваги ЗМІ (у %) Головний висновок: Із 9-ти загальнонаціональних телеканалів лише на ТВі та 5-му каналі електоральні симпатії та увага ЗМІ були відносно збалансовані. На решті – увага ЗМІ відчутно була більшою за електоральні симпатії ПІД СИМПАТІЯМИ ВИБОРЦІВ МАЮТЬСЯ НА УВАЗІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПО БАГАТОМАНДАТНОМУ ВИБОРЧОМУ ОКРУГУ (офіційні дані Центральної виборчої комісії).  СИМПАТІЇ ЗМІ - це обсяг контенту про суб'єктів виборчого процесу в позитивній та нейтральній тональності. 

Перший національний

5 канал

Головні тенденції загальнонаціональної преси: У період із 30-го липня по 28 жовтня переважає критика на адресу влади та провладної партії у таких виданнях: “Дзеркало тижня”, “Газета по-українськи», “Комментарии”, “Сільські вісті”. У таких виданнях домінує Партія регіонів, а критичний контент незначний: “Голос України” “Сегодня” “Факты и комментарии».

«Комментарии»

«Голос України»

Головні тенденції загальнонаціональних Інтернет-сайтів: У період із 30-го липня по 28 жовтня була незначна перевага на користь опозиції та критичність до партії влади на усіх Інтернет-сайтах:  LB.ua  Главком  КорреспонденТ.нет  Обозреватель  Українська правда На сайті Українська правда критики партії влади було найбільше.

У регіональних ЗМІ лише на Івано-Франківщині спостерігався відносний баланс між Партією регіонів та Свободою та лише на Львівщині Удар переважав Партію регіонів. Решта областей поділилися на такі, де: представлення Партії регіонів було домінуючим і некритичним: (Запорізька, Житомирська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська області); домінуючим, але й мінімально критичним (Волинська, Рівненська, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Миколаївська, Херсонська, Донецька, Луганська, Харківська області); з перевагою Партії Регіонів, але відчутно критичним (АР Крим, Одеська, Вінницька області); із перевагою самовисуванців (Сумська та Чернігівська області); переважно критична до Партії регіонів – Закарпатська область. Головні тенденції у регіональних ЗМІ:

Рейтинг кращих загальнонаціональних та регіональних медіа ТВі Комментарии Українська правда ТРК Чорноморська Первая Крымская КХА ТК Дитинець Семь дней Події і коментарі ТРК Сімон Вечерний Харьков АТН ІРТА ХХІ век Меркурий и интерес Рівне-1 ТК Аверс Волинь-нова Волинь пост ЛТБ Експрес Захід. Нет Поділля ОТБ Гали- чина Галичина РІО Zaholovok.com.ua ТВ 4 RIA+ ТРК Вінничина Реалії Свобода слова в Україні Южная правда Микола. net ТК ВІККА Прес-центр ТРК Донбасс Донбасс ОстроВ ЗОДТРК 061 Новый день Площадь свободы ТТV Кіровоградська правда Фото Інформ 34 канал Горожанин Міст-Дніпро ТВА Молодий буковинець Вечірня Одеса

Антирейтинг загальнонаціональних та регіональних медіа Перший націо- нальний Сільські вісті Обозреватель ДТРК Крим Крымская газета Кримське інформаційне агентство (КИА) ОДТРК Сівер-Центр Чернігівські відомості ТРК Відіокон Ваш шанс 7 канал Слобідський край Главное ЛОДТРК Луганська правда ЖОДТРК ЕХО РОДТРК Вісті Рівненщини Волинське Телебачення Віче Волинська правда ЗІК Львівська газета ТКР Поділля- Центр Подільські вісті ТРК 3 студія Репортер Закарпатська правда Закарпаття онлайн ОДТРК ТРК Вінтера Вінничина ОДТРК Рідне прибужжя ОДТРК Вечірні Черкаси ДОТРК Вечерний Донецк КИД ТВ-5 Мрія Репортер КОДТРК Народне слово Весь Кіровоград ДОТРК Вісті Придніпров`я Дніпроград ЧДТРК Чернівці ПТРК Візит

Критерії рейтингу й антирейтингу Якою була частка виборчого контенту і чи отримали громадяни достатньо інформації, щоб зробити усвідомлений вибір? Наскільки збалансовано ЗМІ (і особливо телебачення) представляли учасників перегонів та забезпечували їм рівний доступ? Чи змогли медіа забезпечити дебати між основними гравцями та чи аналізували ЗМІ перебіг кампанії, наслідки діяльності парламенту попередньої каденції, а також виборчі програми та обіцянки? Наскільки медіа змогли розмежувати представлення посадовців як виконавців своїх обов’язків та як агітаторів? Чи були журналісти вільними у реалізації своєї місії та кому була підпорядкована редакційна політика ЗМІ – аудиторії, чи медіа-власникам? Наскільки прозорим було фінансування виборчої агітації у ЗМІ, чи вдалося відмовитися від прихованої реклами (так званої «джинси»)? Чи змогли медіа відмовитися від чорного піару, використання медіаефектів та маніпуляційних технологій?

Головні індикатори впливовості й ефективності моніторингу Телеканали Інтер, ICTV, СТБ, Новий канал, ТРК Україна, 5-канал та Перший національний уклали із 4-ма моніторинговими організаціями широко розрекламований серед міжнародних спостережницьких місій меморандум про чесні вибори. У період 24 вересня-28 жовтня окремі з них справді дещо змінили редакційну політику, порівняно з періодом 30 липня-23 вересня. Після поширення перших результатів нашого моніторингу Держкомтелерадіо почав поширювати результати власного моніторингу через українські дипломатичні представництва. Після оприлюднення низки наших моніторингових звітів Міністерство Закордонних справ України організувало публічну дискусію щодо ролі ЗМІ та медіамоніторингу під час виборів за участі міжнародних спостерігачів. Після регіональної кампанії з презентації результатів моніторингу низка медіа публічно оголосили про зміну своєї редакційної політики та заявили, що роблять це саме під впливом оцінок моніторингу (наприклад “Новости Донбасса”).

Рекомендації Запропоновано за результатами круглого столу “Моніторинг роботи медіа під час виборів 2012 р.: результати, висновки та рекомендації на майбутнє” (Київ, 20 листопада 2012-го року). Круглий стіл зібрав разом українських фахівців в галузі ЗМІ та посадовців для спільного обмірковування ролі медіа під час нещодавньої виборчої кампанії, а також обговорення європейських стандартів і кращих практик висвітлення виборів у медіа та їх практичної імплементації в Україні. Учасники рекомендували співробітництво між національними та міжнародними організаціями, а саме Радою Європи та Європейським Союзом стосовно наступних пріоритетних питань:

1 Свобода медіа має неухильно дотримуватися. Незалежність медіа має поважатися, оскільки об’єктивне інформування громадськості є надзвичайно важливим під час виборчої кампанії. Має бути розмежування між політичною діяльністю та бізнес інтересами тих політиків та членів уряду, які прямо або опосередковано контролюють медіа.

2 Представники органів влади та політичних партій мають завжди утримуватися від будь-яких спроб впливати чи піддавати цензурі медійний контент чи втручатися в будь-який засіб в діяльність медіа та журналістів, включно з Інтернет-медіа, оскільки це підриватиме незалежність останніх. Втручання у діяльність журналістів та інших працівників ЗМІ має бути неприйнятною, та будь-які спроби такого втручання мусять швидко та ефективно розслідуватися.

3 Повторне запровадження кримінальної відповідальності за наклеп негативно вплине на свободу ЗМІ та свободу вираження поглядів, та спричинить посилення цензури. Громадянсько-правові засоби судового захисту та публічний діалог забезпечують більш відповідний захист проти наклепу. [1] [1] Заява Генерального секретаря Ради Європи, Турбьорна Ягланда, зроблена 21 вересня 2012,див.:http://hub.coe.int/en/web/coeportal/press/newsroom?p_p_id=newsroom&_newsroom_articleId=1142407&_newsroom_groupId=10226&_newsroom_tabs=newsroom-topnews&pager.offset=70

4 Органи державної влади мають якнайшвидше вжити заходів з метою трансформування Національної телевізійної компанії України в організацію незалежного суспільного мовлення, яка б напрацьовувала практику неупередженості та редакційної незалежності, особливо в новинних програмах. Репортажі в новинах суспільного мовника мають бути збалансованими та базуватися на реальних фактах, включаючи висвітлення діяльності представників влади згідно з кращими міжнародними практиками.

5 Варто розглянути (особливо державними телерадіомовниками) організацію телевізійних дебатів між основними кандидатами, оскільки саме дебати доповнюють традиційне висвітлення виборів в новинних програмах, та уможливлюють пряме порівняння між кандидатами для громадськості. Цей тип програм має бути організований в неупереджений спосіб. Проте, шляхи досягнення цієї неупередженості (наприклад, формат, кількість учасників, тривалість і т.і.) мають бути ініційовані самим телерадіомовником.[1] [1] Рекомендація № R/99/15, Комітету міністрів Ради Європи

6 Варто розглянути можливість перегляду відповідності принципів, викладених у Законі «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», які зобов’язують державні ЗМІ висвітлювати діяльність посадових осіб. Варто також розглянути можливість змін шляхом зменшення переліку обов’язкових до висвітлення заходів чи введення «права на відповідь» для опозиційних партій щодо питань, які розкриваються при висвітленні діяльності посадовців. ЗМІ мають бути вільними у визначенні своєї редакційної політики, дотримуючись принципів об’єктивності та неупередженості.

7 Варто також розглянути можливість надання Національній Раді України з питань телебачення і радіомовлення повноважень на рівні закону щодо реакції на скарги, пов’язані з діяльністю медіа або порушеннями, зафіксованими під час виборчої кампанії. Процедура розгляду скарг має бути своєчасною, чіткою та доступною (відповідно до Рекомендації № R/99/15, Комітету міністрів Ради Європи) для того, щоб підняти рівень довіри та забезпечити скаржників швидкими засобами захисту. Санкції мають бути чітко визначеними та співмірними з тяжкістю скоєних порушень.

8 Варто також розглянути можливість підсилення інституційної спроможності департаменту Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, що здійснює моніторинг медіа, як в контексті належного фінансування, так і вдосконалення навиків у сфері кількісного та якісного аналізу програм. Це надасть Національній Раді можливість краще оцінювати виконання мовниками своїх правових зобов’язань протягом виборчої кампанії.

9 Зростання ролі грошей у висвітленні виборів у ЗМІ вказує на зростання потреби у більш ретельному моніторингу медіа та більш ефективному застосуванні положень виборчого законодавства. В цьому контексті дуже складною проблемою залишається засилля порушень на ниві рекламних матеріалів, які невідповідно маркуються та представляються як традиційні редакційні матеріали. Ця практика вочевидь суперечить професійним стандартам та принципам журналістської етики: прихована реклама становить чітке порушення засадничих журналістських стандартів в редакційному колективі. Отже, було б доцільно змінити норми чинного законодавства на предмет подолання проблеми прихованої реклами. Певні норми, спрямовані проти прихованої реклами, можуть бути включені до медійного законодавства або законодавства про вибори, конкретизуючи, що саме вважається потенційно прихованою рекламою та в який спосіб це буде визначатися. Крім того, санкції щодо корупційних діянь, визначені у відповідних положеннях кримінальномого або антикорупційного законодавства, можуть бути передбачені і щодо підкупу стосовно ЗМІ.

10 Будь-яка політична реклама у друкованих ЗМІ, на телебаченні чи радіо, має бути чітко ідентифікована чи позначена як реклама. Медіа повинні визначити в очевидний спосіб місце для платної реклами чи інформації, спонсорами якої виступають партії, щоб виборці могли розпізнати пропагандистський характер програми/матеріалу. Така позиція чітко висловлена Радою Європи: «Проплачена політична реклама повинна бути чітко розпізнавана громадськістю»[1] [1] Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (99) 15, на http://www.coe.int/t/dghl/standardsetting/media/doc/cm/rec%281999%29015&expmem_EN.asp

11 Органи влади можуть розглянути можливість прийняття законодавства на підтримку принципів прозорості медіа власності, включаючи забезпечення доступу до публічної інформації щодо ступеня та характеру залучення фізичних та юридичних осіб до структур власності медіа, запобігання монополізації медіа, та принципів нейтральності фінансової підтримки медіа з боку держави, як це рекомендовано Комітетом Міністрів Ради Європи.

12 Нормативно-правова база для ЗМІ має чітко гарантувати редакційну свободу щодо висвітлення виборчої кампанії, особливо для мовників, котрі фінансуються державою. Крім того, законодавство має містити чіткі зобов’язання щодо чесного, збалансованого та неупередженого висвітлення виборів у новинах та інформаційно-аналітичних програмах усіх електронних медіа згідно з кращими міжнародними практиками. Слід розглянути запровадження чітких рекомендацій стосовно того, яким саме має бути неупереджене і справедливе висвітлення діяльності кандидатів/політичних партій у випусках новин, для того щоб захистити журналістів від зовнішнього тиску.

13 Тривала монополізація медіа ринку декількома впливовими групами позбавила українську аудиторію ефективної різноманітності джерел інформації, тим самим послабивши засади плюралізму. Такій надмірній концентрації медіа-власності слід запобігати відповідними засобами. Мають бути застосовані механізми для покращення конкурентності.

Дякую за увагу! Детальніша інформація на сайті “Український монітор” – ласкаво просимо: www.prostir-monitor.org Oleksandr Chekmyshev, Doctor of Science in Social Communications Head of the Equal Access Committee  Chief of the monitoring projects at Association "Common Space"   +38 050 330 68 13 Skype: sashko.chekmyshev http://www.facebook.com/oleksandr.chekmyshev  http://www.prostir-monitor.org