Презентація на тему:
Енергетична безпека України: оцінка сучасного стану, пріоритетні напрямки і механізми забезпечення стабільності

Енергетична безпека України: оцінка сучасного стану, пріоритетні напрямки і механізми забезпечення НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ 19 ГРУДНЯ 2011 київ

За визначенням ООН енергетика посідає одне з центральних місць у забезпеченні сталого розвитку Особливого значення на національному рівні набуває питання забезпечення енергетичної безпеки як необхідної умови існування і розвитку держави 2012 рік оголошений ООН Міжнародним роком сталої енергетики для всіх

У сучасному розумінні гарантування енергетичної безпеки - це досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно прийнятного забезпечення енергетичними ресурсами економіки і соціальної сфери країни, а також створення умов для формування і реалізації політики захисту національних інтересів у сфері енергетики

Головні цілі забезпечення енергетичної безпеки в Україні надійне забезпечення енергетичними ресурсами потреб національної економіки і населення в об’єктивно необхідних обсягах; надійне та ефективне функціонування і розвиток галузей і підприємств паливно-енергетичного комплексу; забезпечення на державному рівні соціальної спрямованості енергетичної політики; зменшення шкідливого впливу діяльності об’єктів ПЕК на навколишнє середовище й населення відповідно до внутрішніх та міжнародних вимог.

Забезпечення енергетичної безпеки є одним із головних завдань державної політики України в контексті переходу до моделі сталого розвитку

На сьогодні ні наявний міжнародний досвід, ні напрацювання світової наукової спільноти не надають надійних рекомендацій щодо конкретних практичних заходів, які мали б уніфікований характер, а їх вжиття на рівні будь-якої країни забезпечувало трансформацію всіх аспектів суспільного життя у бік сталого розвитку

Кожна держава має свої особливості та уявлення щодо розвитку наявного енергетичного потенціалу та забезпечення власної енергетичної безпеки Це можна зрозуміти, якщо звернути увагу на існуючі відмінності окремих країн та регіонів щодо рівнів забезпеченості енергетичними ресурсами, доступу до них, обсягів та ефективності їх використання, платоспроможності тощо

На даний час кожна держава розбудовує свою систему забезпечення енергетичної безпеки, яка, серед іншого, передбачає розробку системи індикаторів, на основі яких мають проводитися кількісна оцінка і аналіз поточного і перспективного рівнів енергетичної безпеки країни

Особливості сучасної системи забезпечення енергетичної безпеки в Україні У державі у цілому створена організаційна структура суб’єктів забезпечення енергетичної безпеки із визначеними для кожного з них повноваженнями Прийнято низку нормативних документів, що визначають основи державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки Розроблено і затверджено наказом Мінекономіки України від 2 березня 2007 року № 60 Методику розрахунку рівня економічної безпеки України, в якій, серед іншого, визначається перелік основних індикаторів стану енергетичної безпеки України

Характерні недоліки державної політики з питань енергетичної безпеки Прийняті нормативні документи з питань енергетичної безпеки здебільшого є декларативними; Не налагоджено дієвого контролю за виконанням прийнятих рішень з питань забезпечення енергетичної безпеки, реалізацією відповідних заходів; Відсутня дієва координація роботи всіх компетентних органів у сфері енергетичної безпеки, а також ефективна система оперативного реагування на виклики та загрози, що виникають у цій сфері; Робота державних органів у даній сфері переважно переслідує відомчі або галузеві інтереси, спрямована на боротьбу з наслідками, а не з причинами виникнення негативних явищ, конкуренцію за обмежені ресурси державного бюджету, які виділяються на подолання наслідків негативних явищ у сфері енергетичної безпеки.

Характерні недоліки оцінки стану енергетичної безпеки в Україні Перелік показників енергетичної безпеки, закладених у Методику оцінки економічної безпеки, не повною мірою характеризує процеси, що відбуваються у сфері виробництва, постачання, розподілу та споживання енергоресурсів у країні (зокрема, не враховує монополізації ринку енергетичних ресурсів, змін у формах власності підприємств ПЕК, можливостей взаємозаміщення паливно-енергетичних ресурсів тощо). Методикою також не передбачається оцінка зазначених процесів на рівні окремих галузей та регіонів України, а також можливості порівняння стану тенденцій, які відбуваються у сфері енергетичної безпеки України, з іншими країнами. Сучасна робота органів виконавчої влади у вказаній сфері обмежується лише констатацією проблем та не передбачає ґрунтовного аналізу причин виникнення загрозливих явищ та дій щодо їх подолання.

Забезпечення енергетичної безпеки України формування системи репрезентативних показників (індикаторів) енергетичної безпеки налагодження моніторингу стану енергетичної безпеки ідентифікація реальних та потенційних загроз (ризиків) енергетичній безпеці визначення оптимальних шляхів усунення виявлених проблемних ситуацій та відповідних заходів формування планів з реалізації комплексу практичних заходів організація виконання та забезпечення контролю за ходом реалізації заходів з подолання або нейтралізації загроз енергетичній безпеці аналіз ефективності реалізованих заходів за результатами моніторингу показників енергетичної безпеки

доцільно передбачити поетапне впровадження даного алгоритму. При цьому на початковому етапі зосередити головні зусилля на формуванні системи репрезентативних показників (індикаторів) енергетичної безпеки та налагодженні їх моніторингу реалізація вказаних заходів можлива у рамках чинного законодавства і не потребує залучення додаткових коштів із Державного бюджету

перелік індикаторів енергетичної безпеки доцільно поділити за функціональними ознаками (економічний, технічний, соціальний, екологічний), а їх аналіз проводити не тільки на рівні країни, але й на рівні регіонів та окремих галузей ПЕК гранично-припустимі (порогові) значення мають визначатися з урахуванням поточної ситуації та прогнозних очікувань, враховуючи реальний стан національної економіки та можливий вплив зовнішніх чинників

переважна більшість первинної статистичної інформації, яка використовуватиметься для оцінки стану енергетичної безпеки, на даний час акумульована у Державні службі статистики аналіз реальних та потенційних загроз енергетичної безпеки має здійснювати державний орган, на який буде покладено загальну координацію роботи у вказаній сфері інформаційно-довідкові матеріали про поточну ситуацію, реальні та потенційні загрози енергетичній безпеці разом з конкретними пропозиціями щодо їх подолання мають надаватися вищим органам державної влади для прийняття управлінських рішень

Дякую за увагу!