Презентація на тему:
Живопис (Тарас Шевченко, М. Пимоненко, О. Мурашко та ін.). Тиражна графіка

Живопис (Тарас Шевченко, М. Пимоненко, О. Мурашко та ін.). Тиражна графіка

Живопис (Тарас Шевченко, М. Пимоненко, О. Мурашко та ін.). Провідним стилем у мистецтві I половини ХІХ ст. був класицизм. Паралельно з ним розвивався романтизм, закладались основи реалізму. Демократично налаштовані художники вбачали розвиток мистецтва саме у реалізмі.

Тарас Шевченко Одним із таких художників, засновників критичного реалізму, який правдиво відображав мотиви рідної природи та життя народу, був Тарас Григорович Шевченко. Становлення Тараса Шевченка як художника, поета і громадянина припадає на епоху романтизму. За півроку до смерті Шевченка, 2 вересня 1860 р., рада Петербурзької академії мистецтв присвоїла йому звання академіка гравюри. (1814 — 1861)

Мистецька спадщина Шевченка тривалий час перебувала у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Митець писав невеликі полотна. Серед них найбільша та найвідоміша робота – «Катерина». Т. Шевченко. “Селянська родина”

Картина написана 1842 р. олією, за мотивами однойменної поеми. «Катерина» — єдина написана олією картина академічного періоду, що збереглася. Художник прагнув, щоб картина була ясною і зрозумілою, викликала співчуття. «Катерина» Шевченка відображає пошуки збірного образу й утвердження національного ідеалу. Художник відтворив лише один момент із життя Катерини - розлуку з її коханим.

У тому самому році (1842 р.) Т. Шевченко починає роботу над серією офортів «Мальовнича Україна» (що триває весь 1844), він сам працює над гравіруванням, опановуючи цю складну техніку. Серія «Мальовнича Україна» — унікальне явище в історії українського мистецтва. «Видубицький монастир» «Судна рада»

«Дари в Чигирині» «У Києві»

«Старости» «Казка»

Творча спадщина Тараса Шевченка — великий скарб, залишений прийдешнім поколінням, яскрава сторінка в історії української художньої культури Т. Шевченко. “Пожежа в степу”

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. одним із основних центрів художнього життя України стала Рисувальна школа, яку заснував у Києві у 1875 р. художник і педагог М. Мурашко. Її діяльність підтримували художники-передвижники І. Крамськой, В. Перов, І. Рєпін, В. Полєнов, І. Шишкін та ін. У цій школі глибше й органічніше збереглася народна традиція, провідне місце посідала селянська тема.

Олександр Мурашко Найвидатнішим художником, творчістю якого розпочалося українське мистецтво, був Олександр Олександрович Мурашко. Він був великим українським живописцем і мудрим художником.Його картини, портрети, етюди полонили світ, їх замовляли вельможі, меценати, шанувальники таланту. Істинний киянин, він створив у своєму улюбленому місті Українську академію мистецтв і був її першим ректором. (1875 — 1919)

Олександр Мурашко прагнув відтворити духовний світ зображуваної людини. Його твори особливо приваблюють емоційним ладом і психологічною характеристикою. Ці риси яскраво виявилися в «Автопортреті», намальованому незадовго до трагічної загибелі митця. Автопортрет (1918)

По всьому світу розкидані живописні шедеври Олександра Мурашка, багато полотен утрачено. У Національному художньому музеї Майстру відведено гідне місце. Його трагічне вбивство досі не розгадано. Олександр Мурашко був не тільки талановитим художником, енергійною і творчою людиною. Він вивів українське мистецтво на європейський рівень. «А. А. Крюгер-Прахова зі своїм первістком Володимиром» (1900-ті)

«Похорони кошового» (1990)

Художник використовує чисті прозорі тони, підібрані з почуттям доброго смаку. У Парижі Мурашко створив «Портрет дівчини у червоному капелюсі», побудований на яскравих колірних контрастах. «Портрет дівчини у червоному капелюсі» (1902-1903)

Микола Корнилович Пимоненко – видатний художник, з іменем якого пов'язане піднесення в українському образотворчому мистецтві другої половини ХІХ ст. У його творах знайшли відображення різні сторони життя і побуту народу України, чарівність української природи, образи трудівників українського села. Він зробив значний внесок у створення національного мистецтва живопису. Микола Пимоненко (1862 — 1912)

Микола Корнилович був активним учасником Товариства пересувних художніх виставок. Нагороджений двома малими та однією великою срібними медалями Петербурзької академії мистецтв, орденом Святої Анни ІІ і ІІІ ступенів. Автор 180 картин, близько 400 етюдів і більш як 100 малюнків. Основні з них: «Весілля в Київській губернії» (1891), «Ворожіння» (1893), «На річці» (1897), «3 лісу» (1900) та ін. М. Пимоненко. “Сінокіс. 1900-ті”

Майже кожен твір Миколи Пимоненка — це своєрідна розповідь про складні людські взаємини. Продуманістю характерів персонажів, майстерністю компонування і поєднання кольорів позначені картини «Свати», «Святкове ворожіння», «Жнива», «Хлібороб», «Ярмарок», «Суперниці», «Проводи рекрутів», «Жертва фанатизму». У кожному з цих творів митець ставить важливі морально-етичні проблеми. «Свати» (1882) «У похід» (1902)

«Українська ніч» (1905) «Побачення» «У затінку»

«Жниця» (1889) «Ворожіння» (1888)

Висновок Творчість цих художників займає особливе місце в розвитку українського образотворчого мистецтва. Їхні твори розкрили життя і побут простого люду, служили його інтересам, не тільки повідали про тяжку долю і працю людини, але й показали її зовнішню і внутрішню красу, яка збагатила цей світ. І тепер із гордістю можна повторити відомі слова про те, що краса і правда врятує таке недосконале, важке й водночас прекрасне життя.

Тиражна графіка Графіка - вид образотворчого мистецтва, що охоплює малюнок і гравюру. Види (за способом виконання): оригінальна, тиражна (друкована), промислова. Тиражна (друкована) графіка — сукупність видів графіки, що дають можливість поширення графічних творів у чисельних рівнозначних екземплярах. За призначенням розрізняють станкову друковану графіку (естамп); книжкову; газетно-журнальну; прикладну друковану графіку; плакат. Офорт

Основним видом друкованої графіки є естамп, надрукований із форм, на яких зображення вирізане, вигравіруване. Залежно від матеріалу друкованої форми існують такі види гравюр: • ксилографія - гравюра на дереві; • літографія - гравюра на камені; • лінографія - гравюра на лінолеумі; • офорт - гравюра на металі. Літографія Лінографія

Яскравий слід у мистецтві графіки залишили Тарас Шевченко та Георгій Нарбут. Унікальним явищем в історії українського мистецтва, як вже згадувалося, є серія офортів Тараса Шевченка «Мальовнича Україна» (1844). Графічну творчість Кобзаря було відзначено званням Академіка гравюри (1860). «Дари в Чигирині» «У Києві»

Яскравим представником українського графічного мистецтва також є Георгій Нарбут. Він удосконалював свої навички в студіях провідних російських графіків Л. Бакста, К. Сомова, О. Званцевої. Ще до Першої світової війни і періоду революції Георгій Нарбут проілюстрував десятки книг, демонструючи філігранну художню техніку і надзвичайну оригінальність. (1886 — 1920)

Георгій Іванович створив знамениту «Українську азбуку», малював українські гроші, проілюстрував «Енеїду» Івана Котляревського, твори Тараса Шевченка, Івана Франка, свого брата Володимира, одного із творців акмеїзму (поетичного напряму, представниками якого були Г. Ахматова, Й. Мандельштам, інші відомі поети). Нарбут був одним із засновників і ректором Української Академії мистецтв. Г.Нарбут “Автопортрет з дружиною та дітьми” (1919)

Георгій Нарбут перший увів у широкий вжиток силуетний малюнок і досяг у ньому віртуозності.

Висновок Друкована графіка, чи естамп дозволяє відтворювати малюнок у більшій кількості екземплярів. Естамп - це друковано-графічний витвір, що являє собою відтиск на папері з друкованої форми, виконаної автором. Усі естампи, підписані автором, вважаються оригіналами. Яскравими та видатними представниками України у мистецтві графіки були Тарас Шевченко та Георгій Нарбут. Вони продемонстрували надзвичайно оригінальну та якісну роботу у цій площині мистецтва