Презентація на тему:
Живопис 19 ст.

Живопис 19ст.

Тарас Шевченко, Микола Пимоненко та Олександр Мурашко.

Тарас Шевченко, геній українського слова, за фахом був художник. Його творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, пейзажну, жанрову, релігійну. Як представник останньої доби класицизму, Шевченко уникав великих академічних полотен. Його творчість найкраще виявлялася у невеликих інтимних речах. Особливу малярську славу йому здобули портрети. У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» уже помітний відхід від академізму. Різнобічний талант митця відбився і в художній графіці (серія «Мальовнича Україна»). 1860 року Тарасу Шевченку надали звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. Нажаль, заслання та заборона малювати перешкодили йому розкритися в повній мірі його живописному таланту.

Портрети

Портрет П.В. Енгельгардта

Портрет Катерини Абази

Портрет Горленко

Портрет І.П. Гребінки

Портрет дівчини з собакою

Портрет дітей Іллі Репіна

Серія “Мальовнича Україна”

Мико ла Корни лович Пимоне нко  — український художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику. Пимоненко навчався у художній школі М. Мурашка та петербурзькій Академії художеств, яку через хворобу легенів та матеріальні нестатки залишив у 1884 році. Повернувшись до Києва, викладав у малювальній школі М. Мурашка. В 1901 був одним з організаторів Київського художнього училища. Твори побутового жанру на сільську тематику: «Сінокіс», «Проводи рекрутів», «Жниця» та ін. Глибоке розуміння життя народу яскраво проявилося в таких картинах, як «Свати», «У похід», «Ярмарок», «Весілля в Київській губернії», «Ворожіння». Також художник у своїй творчості звертався до портрета. У Національному художньому музеї України творам цього майстра відведено цілий зал.

“Сінокіс”

“Жниця”

“Свати”

“Брод”

“Вечоріє”

Олекса ндр Олекса ндрович Мура шко — український живописець, педагог і громадський діяч. Восени 1894 року Олександр Мурашко вступає до Вищого художнього училища при Петербурзькій Академії, а в 1896 стає студентом майстерні Іллі Рєпіна, кумира петербурзької молоді. Мурашко зі своїми товаришами Борисом Кустодієвим, Філіпом Малявіним, навчалися гуманістичним ідеалам його мистецтва, наслідували принципам його живописних методів — вільній манері письма з її пастозним розмашистим мазком і пластичною проробкою форми. Під впливом Рєпіна сформувався талант Мурашка-портретиста, про що свідчать його ранні, відмічені високим рівнем професіоналізму, твори. Одним з них є портрет Миколи Петрова, в якому глибина психологічного трактування поєднана з динамізмом композиції. Репінська школа також поклала реалістичні основи мистецтва Мурашка.

Портрет Миколи Петрова

Портрет Олени Петровой

“Старий вчитель.” Портрет Миколи Мурашка

Портрет Людмили Куксіної

“Дівчина в червонім капелюшку”

“Зима”