Презентація на тему:
Зимові свята на Україні у родині

Зимові свята на Україні склала Кочмар Н.В.

Святвечір та Різдво Христове

7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: „Христос рождається – славіте Його!”. Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква відзначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття. Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".

Посівання

Звичай посівати був вже давно. Ще за тих старих часів. Люди казали: чим більше прийде сівачів, тим щедрішим буде урожай. Найважливішою рисою посівальника є те, що це має бути хлопець. Дівчата не сіють. Зараз і вони ходять, але так не правильно. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться. Треба дотримуватися традицій. Посівальники завжди бажані гості, їх запрошували до столу, обдаровували пиріжками, яблуками, бубликами та іншими ласощами. Щедріше обдаровували тих, хто прийшов до оселі першим. Маленький Ісусик не спить не дрімає Своїми оченятами весь світ обнімає І Вашу родину і Вашу хатину І всю Україну Христос ся Раждає

Водохрещення

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.

Стретіння

У народному побуті Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє». Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет: ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл; вітер — погана ознака; відлига — чекай пізньої весни; як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди). У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака). У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоби захистити людей і худобу від блискавки. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця». Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.

День святого Миколая

День святого Миколая (також Свято святого Миколая) — це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних. За юліанським календарем припадає на 19 грудня, григоріанським календарем — на 6 грудня. В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, покладених під подушку для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого. В пам'ять про милосердя святого Миколая, в цей день відзначається Міжнародний день допомоги бідним.

Символи Святвечора (дідух)

Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.       Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати». У наш час мало хто точно дотримується традицій. Сніп часто замінює невеликий „букет" із колосків, різних сухих трав та квітів, безсмертників. Проте приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха.

Святкова вечеря на Різдво

Вечір перед Різдвом називають Святим вечором. Зранку в будинках готують страви для святкової вечері. У кожному будинку наряджають ялинку, прикрашають іграшками і гірляндами. Біля неї - сніп з необмолоченного зерна пшениці, так званий дідух. Наші предки, та і ми зараз віримо що в ньому перебувають духи дідів - прадідів, заступників будинку. Свята вечеря складається з 12-ті традиційних страв (12 місяців в році, 12 апостолів Христа), які ставлять на стіл, накритий білою скатертю. У деяких областях Західної України під скатерть кладуть трохи сіна (частка яселек, в яких народився Бог). Одною з головних страв являється кутя, найголовніша обрядова їда. Її готують з товченої пшениці (зараз таку пшеницю можна купити в магазині). Заправляють кутю медом, добавляють горіхи, родзинки. Крім того, обов'язково на столі мають бути борщ з вушками (маленькі варенички з грибами), оселедець, голубці з тертої картоплі, грибна підлива, горох, квасоля, узвар (компот з сухофруктів), пампухи (пампушки), вареники з різними начинками (картопля, капуста). Коли вареники готуються, можна в них вкласти декілька монет (вважається, кому попадеться вареник з монетою - той буде щасливий весь рік) Всі страви мають бути пісними (готують на пісному маслі). В той же час готуються блюда і на Різдво: голубці з м'ясом, холодець з м'яса і риби, всілякі салати, і різні наїдки.

Новорічна ялинка

Зірка колядників Різдвяна символіка дуже багата і всіляка. Головний атрибут українського святкування Різдва – це, звісно, восьмикутна зірка. Вона символізує народження. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла. Восьмикутна зірка – це дуже давня позитивна символіка сонця. Саме таке походження має колядницька зірка. Цей символ зустрічається фактично в кожному напрямку народного мистецтва з давніх давен – в українських писанках, українській вишивці, народному різбленні, витинанці. В українському народному мистецтві здавна прослідковується саме парна система символіки .

Різдвяні маски