Презентація на тему:
Трипільська культура

ІНДЗ студентки І курсу групи ФІНб-1-13-4 о.д. Дудар Олени Олександрівни Трипільська культура Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Трипільська культура

Ми тут жили ще до часів потопу. Наш корінь у земну вростає вісь. І перше, ніж учити нас, Європо, На себе ліпше збоку подивись. Ти нас озвала хутором пихато. Облиш: твій посміх нам не допече, Бо ми тоді вже побілили Хату, Як ти іще не вийшла із печер. Борис Олійник Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипілля - розташоване біля річки Дніпро, і саме тут впадають в неї відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля. В літописні часи тут стояло руське місто Треполь. В часи Київської Русі Треполь був значним центром гончарства і до певної міри його можна було вважати водними воротами держави Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Серпень 2003, с.Тальянки, Черкащина Понад п`ятдесяти вчених з України, Росії, Великобританії, Румунії, Ізраїлю та Молдови взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 110-ої річниці відкриття трипільської культури 1893 - 2003 Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 110 років тому видатний археолог Вікентій Хвойко на Київщині відкрив поселення найдавніших землеробів, культуру яких назвав на честь села Трипілля. Найкращі її пам’ятки зосереджені зараз на Черкащині. Там, у селі Тальянки - виявили найбільше поселення із відомих, біля с.Майданецьке. Саме сюди, у Тальянки, приїхали триполезнавці на міжнародну конференцію. У 2002 році тут розпорядженням українського уряду був відкритий єдиний у Європі державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», до якого включені 12 сіл у Тальнівському, Уманському й Звенигородському районах. Учені сподіваються, що це допоможе призупинити процес руйнування пам'ятників археології, що часто знищуються під час сільськогосподарських робіт.

Треполь спалили татаро-монголи. Відроджене десь в 1300-му році поселення назавжди вже залишається звичайним селищем на Дніпрі

Вікентій Хвойка Було б мало кому відомим селищем, якби не знахідки Вікентія Хвойка.першим відкрив поселення трипільської культури на Київщині біля сіл Трипілля, Халеп’я, Верем’я, Жуківці, Щербанівка Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вікентій Хвойка започаткував дискусію про етногенез слов’ян відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв (тепер Національний історичний музей) Пам'ятник Вікентію Хвойці в селі Трипілля Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Час існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Енеоліт – (від лат. аcneus – мідний та грецьк. líthos — камінь), або халколіт (від грецьк. chalkós —мідь та líthos — камінь), або мідний вік - перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь

Територія поширення Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе- режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологіч- ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Дискусія про походження трипільської культури Автохтонна, виникла на основі місцевої неолітичної людності Гіпотези Принесли первісні індоєвропейці (арійці), які виникли на Близькому Сході та в Малій Азії Її коріння треба шукати на Балканах чи у Східному Середземномор’ї Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Більшість вчених гадає, що трипільська культура зароджується у Східній Румунії наприкінці V тис. до н. є., і її представники рухаються по Дністру, Бугу на схід, у сторону не освоєних земель, тобто, на територію теперішньої України. Спираючись на аналіз скелетних решток, вони схиляються до ідентифікації трипільців з середземноморською расою, можливо – вірменоїдним антропологічним типом, поширеним серед давніх мешканців Східного Середземномор'я і Малої та Передньої Азії. В. В. Хвойка вважав, що трипільська культура автохтонна (місцева), що її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я і мешкали тут упродовж тисячоліть, утримали “краї предків до сьогодення” Він висунув гіпотезу, згідно з якою “народ, що створив ці пам’ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім’я протослов’ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію” (тобто Україну, яку в часи Російської імперії називали південно-західною Росією). У праці “До питання про слов’ян” (1902) він заявляв, що у Середньому Придніпров’ї “з незапам’ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов’ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною”.

Трипільські поселення. Ранній етап (4000—3600 рр. до н. е.) Поселення: мали як чітке, заздалегідь продумане, так і довільне, «стихійне» планування; зводилися на надзаплавних терасах у вигляді декількох рядів споруд уздовж схилу балки; були невеликі, забудовані наземними і напівземлянковими житлами; складалися з 10 – 15 хат розмірами від 12 до 150 кв.м, де мешкали по 40-60 осіб; приклад чіткого плану - Беркашівське поселення, де 6 розміщених на відстані 15—18 м один від одного будинків охоплювали схили пагорба і творили таким чином коло діаметром понад 50 м Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Середньотрипільські поселення (3600—3150 рр. до н. е.) характеризуються збільшенням території і відповідно кількості населення. Вони будувалися на зручних для оборони місцях і мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла. Їхнє планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою. Входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення. Між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи. Зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур. Довкола поселення укріплювалися ще й валами та ровами. Отже, у поєднанні з особливостями рельєфу, які сприяли виділенню городищ з оточуючого природного середовища та посиленню їх обороноздатності, планувальний принцип трипільських населених пунктів середнього етапу їхнього розвитку було зорієнтовано на закриті форми і простори. При цьому центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію. “ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН» архітектори-містобудівники Сєдак І.М., Сєдак О.І. http://www.perehid.org.ua/n10/4.html

Трипільські поселення. Пізній етап (3150—2350 рр. до н. е.) Поселення - протоміста: ще більше зростають площа поселень та чисельність їхнього населення вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу найбільші поселення виявлені на Черкащині поблизу таких сіл: Тальянки - 450 га - у 4 !!! рази більше за Вавилон, столицю шумерів. Одночасно в ньому проживало близько 14 тис. осіб, а жител налічувалося майже 3 тис. Майданецьке – 200 га Доброводи - 250 га, хати розміщувалися у 9 – 10 кілець, населення близько 10 – 20 тис. осіб Небелівка - 300 га Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 У пізньотрипільський період (3150—2350 рр. до н. е.) площа поселень та чисельність їхнього населення ще більше зростають. Так, у Побужжі, поблизу сіл Доброводи, Тальянки, Майданецьке, Небелівка, виявлені поселення площею до 400 га і більше та з кількістю мешканців у 2—4 тис. чоловік . Вони мали розвинену систему укріплень і форму, наближену до ідеального кола (діаметром понад 1 км) або еліпсу. Таких мегаполісів не було більше ніде в усьому тогочасному світі . І, до речі, твердження офіційної науки щодо кількості їхніх мешканців виглядає вельми сумнівним. Бо з огляду на дуже високу щільність забудови (передусім житлами) цих велетнів на кожного з 2—3 тис. їхніх мешканців припадало б 1—2 тис. кв. м корисної площі. У це просто неможливо повірити. І нащо тоді потрібні такі могутні оборонні споруди?.. Одне слово, треба вважати, що кількість жителів була в кілька разів більшою, і ці мегаполіси певною мірою навіть потерпали від перенаселення . Будівлі в цих стародавніх велетнях розташовувалися концентричними колами, число яких доходило до 12-ти. Кільцеві вулиці перетиналися численними радіальними, котрі сходилися до великого майдану в центрі поселення (вочевидь, на цих майданах відбувалися родові збори). Вулиці утворювали квартали з житловими будинками. Між будинками існував певний простір, на якому розміщувалися прибудинкові ділянки або господарчі споруди. Усі поселення мали єдину, тобто типову, композиційно-планувальну структуру. Житла також були однотипними (окрім будинків у зовнішньому колі, які були у 2—3 рази більшими). Більшість пізньотрипільських поселень містилися на високих ділянках. Вони налічували до півсотні різних за розмірами житлових та господарчих споруд, традиційно розташованих по колу. Входи в споруди були звернені до геометричних центрів поселень. З часом площа та чисельність мешканців цих прадавніх міст зменшувалися. Це можна пояснити перенаселенням і наступною міграцією «зайвих» людей на північ і північний схід. Оселяючись в оточенні не дуже й то дружньо налаштованих чужих народів, мігранти зводили у добре захищених самою природою місцях невеликі поселення з кільканадцятьма спорудами. “ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН» архітектори-містобудівники Сєдак І.М., Сєдак О.І. http://www.perehid.org.ua/n10/4.html

Трипільські протоміста Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ (3600—3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 × 100м) Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільське житло “Трипільська хата стояла на слупах, і на 1-му поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився 2-й поверх. Саме там ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 м, а завдовжки від 10 до 20 м. Штукатурка прогладжена, стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі” (Археолог Владислав Чабанюк) Моделі трипільського житла з глини; конструкція, яка, на думку археологів, зберігалася в українському селі до XIX ст. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Автор/джерело: Надія БОДНАР, «Експрес», стаття “Початок людства - це Трипілля” , http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=146 В статті, написаній як інтерв'ю, археолог, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав ЧАБАНЮК відповідає на питання: — Яким було житло трипільця понад п'ять тисяч років тому? — Трипільська конструкція хати зберігалася в українському селі аж до XIX століття. Вона стояла на слупах, і на першому поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився другий поверх. Саме на другому поверсі житла ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 метрів, а завдовжки від 10 до 20 метрів. Штукатурка бездоганно прогладжена, а самі стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі. Трипільці жили в кам'яну добу, а тоді житло сприймалося як черево звіра, у котрому ти ховаєшся, живеш. Коли ми знаходимо мініатюрні моделі жител трипільців з глини, то бачимо, що при вході вони обрамлені ріжками, котрі символізували силу звіра і відганяли злих духів від оселі.

Трипільське житло 1, 2 – комп'ютерні моделі зовнішнього та внутрішнього вигляду житла трипільців Модель трипільського житла з глини 1 2 Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Автор/джерело: Надія БОДНАР, «Експрес», стаття “Початок людства - це Трипілля” , http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=146 В статті, написаній як інтерв'ю, археолог, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав ЧАБАНЮК відповідає на питання: — Яким було житло трипільця понад п'ять тисяч років тому? — Трипільська конструкція хати зберігалася в українському селі аж до XIX століття. Вона стояла на слупах, і на першому поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився другий поверх. Саме на другому поверсі житла ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 метрів, а завдовжки від 10 до 20 метрів. Штукатурка бездоганно прогладжена, а самі стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі. Трипільці жили в кам'яну добу, а тоді житло сприймалося як черево звіра, у котрому ти ховаєшся, живеш. Коли ми знаходимо мініатюрні моделі жител трипільців з глини, то бачимо, що при вході вони обрамлені ріжками, котрі символізували силу звіра і відганяли злих духів від оселі.

Макет житла трипільської культури раннього періоду Макет виконано з тих самих будівельних матеріалів, якими користувалися в давнину: дерева, глини, соломи. Це двоповерховий будинок з двосхилим дахом. Стіни зроблено з дерева і обмазані глиною з домішкою полови, пофарбовані мінеральною фарбою 1 Задня стіна з вікнами Макет створено на підставі реконструкції реального житла, дослідженого археологом,  кандидатом історичних наук аталією Бурдо за результатами власних розкопок на поселенні в с.Тимкове Одеської області Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Автор/джерело: Надія БОДНАР, «Експрес», стаття “Початок людства - це Трипілля” , http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=146 В статті, написаній як інтерв'ю, археолог, директор Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура" Владислав ЧАБАНЮК відповідає на питання: — Яким було житло трипільця понад п'ять тисяч років тому? — Трипільська конструкція хати зберігалася в українському селі аж до XIX століття. Вона стояла на слупах, і на першому поверсі, мабуть, розміщувалися господарські приміщення — для худоби, зберігання якихось запасів. А для проживання відводився другий поверх. Саме на другому поверсі житла ми знаходимо жертовники, печі, лави, робочі місця. Житло ж трипільців було досить великих розмірів: завширшки 4,5 — 5 метрів, а завдовжки від 10 до 20 метрів. Штукатурка бездоганно прогладжена, а самі стіни пофарбовані в теракотовий (цегляний) колір, вікна круглі. Трипільці жили в кам'яну добу, а тоді житло сприймалося як черево звіра, у котрому ти ховаєшся, живеш. Коли ми знаходимо мініатюрні моделі жител трипільців з глини, то бачимо, що при вході вони обрамлені ріжками, котрі символізували силу звіра і відганяли злих духів від оселі.

Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Рільництво у трипільців мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Ремесла гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних обробка металів прядіння й ткацтво Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Гончарство Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина. п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

“Культура мальованої кераміки” Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Прядіння й ткацтво Трипільський ткацький верстат мав вертикальну будову і складався з дерев'яної рами. Нитки основи у такому верстаті прив'язували щільними рядами до верхнього валу й рівномірно натягували глиняними відтяжками, до яких прив'язували нижні кінці ниток. Нитки відповідно розподіля- лися на передні та задні. Вони перепліталися по горизонталі іншими нитками, утворюючи тканину Прясла — округлі маховики для дерев'яного веретена, розміром від 3 до 8 см. у діаметрі, завтовшки 0,7 — 2 см., з невелич- ким отвором у центрі. Таким веретеном пряли нитку в різні історичні часи і у різних народів, включно до XX ст. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Надзвичайно різноманітний та багатоплановий матеріал щодо прядіння, ткацтва та різновидів текстильних виробів дають знахідки енеолітичної трипільської культури (кінець V — 1 пол. II тис. до н.е.) Найпоширенішими знахідками, які свідчать про це ремесло, є керамічні прясла до веретена та відтяжки до вертикального ткацького верстата. В ранньому Трипіллі вони ще не відомі, а на пам'ятках середнього і пізнього періодів їх знаходять часто. На пізньотрипільських поселеннях Вінниччини виявлено унікальні відбитки тканин, які виконано на вертикальному ткацькому верстаті або в'язані шпицями і гачком. Ці відбитки — результат нововведення у гончарному виробництві трипільців. Гончарі під денця майбутніх посудин підкладали шматки старих, зношених, часто зашитих тканин, оберігаючи денця горщика від прилипання до підставки, на якій його формували. Відбитки свідчать, що трипільці були вправними ткачами. Найчисельнішу групу відбитків складають тканини, виконані технікою килимового переплетення. Також знаходять відбитки тканин, виконані технікою простого полотняного переплетення та плетені шпицями і гачком. Можна уявити, що трипільці брали для прядіння різноманітну сировину, можливо, то була вовна та рослинні волокна (конопля або льон). Знахідки відбитків тканин, зшитих із двох шматків або залатані, свідчать про те, що тканини високо цінували, а їх залишки використовували до повного зношення. Це було зумовлено складним та довготривалим процесом прядіння і ткацтва, які в часі в домашніх умовах потребували більше двох років (від посіву конопель і до часу виготовлення тканини і пошиття з неї нової речі.

Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка) Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вбрання племен трипільської культури Вбрання трипільських жінок Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Формування стилістики трипільського орнаменту з його духовно-символічним змістом відбилося на всіх видах художньої діяльності людини і, насамперед, у мистецтві оформлення одягу - вишивки, аплікації, розпису. Жіночий одяг часів трипільської культури був різноманітним і багато декорованим. Про це свідчать археологічні знахідки, серед яких виділяються жіночі теракоти трьох видів: оголені з розписом, оголені з елементами одягу і одягнені. Надзвичайно пластичні форми з підкреслено характерними особливостями силуетів одягу на них дають можливість модулювати форми одягу, які існували на той час. Енеолітичний одяг часів Трипільської культури був багато насичений розписом. Декор заповнював майже весь силует вбрання, що само по собі не потребувало додаткових прикрашувань. Тому за археологічними матеріалами цього часу майже немає прикрас або вони незначні. В основному це нечисленні мідні браслети, талісмани і зразки з черепашок, що в цілому не заважали декоративності розпису. Вони виконували функцію оберегів. Різноманітне взуття, дивовижні зачіски та головні убори в поєднанні з багатодекорованим одягом, створювали підкреслено-пластичні силуети, унікальні і самобутні комплекси вбрання, що складалися на території України у V-ІІІ тис. до н.е., раніше Єгипетської культури. “Вбрання племен трипільської культури” , Член Спілки художників України, Художник-етнограф Зінаїда Васіна http://www.trypillya.kiev.ua/rekon_kost.htm

Духовний світ трипільців У верхній частині горщика (біля вінців посуду) горизонтальною хвилястою лінією зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Господар Світу і Світові води Посередині - на другому ярусі розташо- вують Небесні Сили – астральний ряд: сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи На третьому ярусі – у нижчій частині посуду – вимальовано світ Потойбічний: не окреслений символами, а позначений двома паралельними лініями Міфологічна картина світу: Космос трипільці бачили єдиним і неподільним, і зображували його у своїх розписах тривимірним, трискладовим, триярусним: Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

"Колом, колом Сонце вгору йде" Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини земля + дощ + = урожай У природі: зерно Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

винайшли плуг? винайшли колесо? приручили коня? спекли першу хлібину? будували міста? будували двоповерхові будівлі? створили писемність? заснували первіснокомуністичну державу Аратта? заснували шумерську цивілізацію у Дворіччі? Говорять, що вони першими... Сучасна міфотворчість Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Словник Енеоліт – (від лат. аcneus – мідний та грецьк. líthos — камінь), або халколіт (від грецьк. chalkós —мідь та líthos — камінь), або мідний вік - перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Використані джерела http://www.vesna.org.ua/txt/yakovenkon/znaid/r1.html Праісторія та передісторія України http://www.aratta-ukraine.com/text_ ua.php?id=146 Надія Боднар. Початок людства - це Трипілля gumilevica.kulichki.net/ История Европы с древнейших времен до наших дней. Гл. 2. Неолит и энеолит http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=59, http://ukrmuseum.info/ua/main/personalii/ show/2613.html публікації про В.Хвойку http://www.trypillia.com/museum/ http:/www.trypillya.kiev.ua/ набір листівок виробів трипільських гончарів; Реконструкції історичного костюму http://users.iptelecom.net.ua/~kolo-ra/p5.html Сайт "Товариство Коло-Ра “: Макет трипільського житла http://www.perehid.org.ua/n10/4.html Сєдак І.М., Сєдак О.І. Трипільські витоки містобудівних традицій у давніх слов’ян http://rodoslav.narod.ru/tkactvo2.html ткацтво Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4