Презентація на тему:
трипілля

Трипільська культура Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Мета заняття: сформувати уяву учнів про трипільську археологічну культуру; спосіб життя, господарство, побут та мистецтво людей часів енеоліту; визначити головні досягнення представників трипільської культури; розкрити значення трипільської культури в історії України; сприяти вихованню патріотизму, почуття прекрасного і вічного національної свідомості і гідності, поваги до власної історії.

У листопаді 2008 р. в історичному музеї м. Торонто(Канада) було відкрито виставку «Невідома трипільська культура». Чим же пояснити ту цікавість, що її виявили жителі Канади до тако- го надзвичайного явища в нашій історії, як трипільська культура? Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

План заняття: 1. Наслідки неолітичної революції 2. Ознайомлення з історичними термінами і поняттями 3.Відкриття Трипільської культури. 4.Часові межі Трипільської культури. 5.Територія поширення 6.Господарство, побут та духовне життя Трипільської культури.

Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселення Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Терміни і поняття Археологічна культура – термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості. Енеоліт - мі дна доба , назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали.

Вікентій Хвойка

Час існування Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь) Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є. Кам’яний вік II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік Бронзовий вік Енеоліт – Мідний вік Неоліт Мезоліт Палеоліт Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Енеоліт – (від лат. аcneus – мідний та грецьк. líthos — камінь), або халколіт (від грецьк. chalkós —мідь та líthos — камінь), або мідний вік - перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь

Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе- режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів За останніми археологіч- ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Територія поширення Територія поселення Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Територія поселення Територія поселення

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.) Поселення: будувалися на зручних для оборони місцях мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Середньотрипільські поселення (3600—3150 рр. до н. е.) характеризуються збільшенням території і відповідно кількості населення. Вони будувалися на зручних для оборони місцях і мали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла. Їхнє планування відзначалося колоподібною, радіальною структурою. Входи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселення. Між розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходи. Зовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур. Довкола поселення укріплювалися ще й валами та ровами. Отже, у поєднанні з особливостями рельєфу, які сприяли виділенню городищ з оточуючого природного середовища та посиленню їх обороноздатності, планувальний принцип трипільських населених пунктів середнього етапу їхнього розвитку було зорієнтовано на закриті форми і простори. При цьому центральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функцію. “ТРИПІЛЬСЬКІ ВИТОКИ МІСТОБУДІВНИХ ТРАДИЦІЙ У ДАВНІХ СЛОВ’ЯН» архітектори-містобудівники Сєдак І.М., Сєдак О.І. http://www.perehid.org.ua/n10/4.html

Трипільські протоміста Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ (3600—3500 рр. до н. е. ) Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста Карта місцевості (100 × 100м) Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Трипільське житло

Заняття трипільців рільництво осіле скотарство ремесла господарські промисли обмін з сусідніми племенами риболовля та мисливство Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне Рільництво у трипільців Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами) Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

гончарство - виробництво глиняного посуду виробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних Ремесла обробка металів прядіння й ткацтво Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Гончарство Різновиди кераміки у трипільців Тарний посуд Кухонна кераміка Столовий посуд для збереження зерна великі (0,8 – 1 м.), товстостінні грушоподібної або кульоподібної форми горщики і миски різного профілю чаші, глечики, вази “фруктовниці”, зерновики миски, горщики, макітри циліндричні кубки, молочні глечики келихи Ритуальна антропоморфні статуетки, фігурки тварин чаші, келихи моделі жител, саней тощо Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина. п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

“Культура мальованої кераміки” Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка) Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Вбрання племен трипільської культури Вбрання трипільських жінок Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4 Формування стилістики трипільського орнаменту з його духовно-символічним змістом відбилося на всіх видах художньої діяльності людини і, насамперед, у мистецтві оформлення одягу - вишивки, аплікації, розпису. Жіночий одяг часів трипільської культури був різноманітним і багато декорованим. Про це свідчать археологічні знахідки, серед яких виділяються жіночі теракоти трьох видів: оголені з розписом, оголені з елементами одягу і одягнені. Надзвичайно пластичні форми з підкреслено характерними особливостями силуетів одягу на них дають можливість модулювати форми одягу, які існували на той час. Енеолітичний одяг часів Трипільської культури був багато насичений розписом. Декор заповнював майже весь силует вбрання, що само по собі не потребувало додаткових прикрашувань. Тому за археологічними матеріалами цього часу майже немає прикрас або вони незначні. В основному це нечисленні мідні браслети, талісмани і зразки з черепашок, що в цілому не заважали декоративності розпису. Вони виконували функцію оберегів. Різноманітне взуття, дивовижні зачіски та головні убори в поєднанні з багатодекорованим одягом, створювали підкреслено-пластичні силуети, унікальні і самобутні комплекси вбрання, що складалися на території України у V-ІІІ тис. до н.е., раніше Єгипетської культури. “Вбрання племен трипільської культури” , Член Спілки художників України, Художник-етнограф Зінаїда Васіна http://www.trypillya.kiev.ua/rekon_kost.htm

"Колом, колом Сонце вгору йде" Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючості Жіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитини земля + дощ + = урожай У природі: зерно Трипільська археологічна культура 6 клас, тема 1. Урок 4

Згодом такі оргаменти почнуть з'являтися на одязі праукраїнців, а згодом і на українській вишивці

Відома вишивка з епохи пізнього неоліту

Геометрична орнаментацiя

Вбрання Трипільської культури