Презентація на тему:
Ткацтво 19 ст

Ткацтво XIX ст. Роботу виконала Учениця 10-А класу СЗШ №258 Корзун Оля

Ткацтво - один із традиційних видів творчості, невід’ємна частина сучасної культури української народу Самим високим видом мистецтва, самим талановитим, самим геніальним є народне мистецтво, тобто те, що закарбоване народом, що народом збережене, що народ проніс крізь століття. Ткацтво належить до найдавнішого ремесла. Інтер`єр помешкання завжди прикрашався тканими килимами, веретами, скатертинами, рушниками, пухнастими вовняними ліжниками. Основний декор у ткацтві поперечносмугастий, геометричний, рідко стилізований, рослинний. 

Орнаментоване ткацтво.

На Україні льон, коноплі, а також вовну здавна використовували як ткацьку сировину. В XIX ст. —домашнє ткацтво українців, незважаючи на розвиток фабричної промисловості, являло собою усталений комплекс технічних прийомів та знарядь праці, які склалися протягом століть. На початку XX ст. стали застосовувати й нетрадиційні види сировини: бавовняну та паперову пряжу, а в західних регіонах — металеву сріблясту нитку — сухозлітку. 

Бавовняна та паперова пряжа.

На кінець XIX — початок XX ст. для ткання застосовували горизонтальний ткацький верстат. Аби нитки були міцними і не кошлатилися, навиту на нього основу підмазували шліхтою.  Кросна– горизонтальний ткацький верстат з бердом (80 см).

Спочатку ткацький верстат був вертикальним (збереглися до наших днів у деяких індіанських племен; використовується для килимарства). Повсюдно для ткацтва використовувалися різного роду ручні пристосування ( дощечки, бердишкі). Пізніше був винайдений горизонтальний ткацький верстат. В Середні століття ця професія не користувалася великою повагою. У країнах Європи поширеним сировиною для пряжі були шерсть і льон, а також імпортовані з Азії бавовна і шовк. Поява ткацького верстата дозволило виготовляти тканини високої якості. Тим не менш, епоха індустріалізації поклала кінець цій раніше поширеної професії. Багато ткачі були повалені в злидні, ставши одними з перших, хто відчув на собі негативні наслідки індустріалізації. Саме ткачі бунтували проти масового впровадження верстатів і заміну мануфактур і надомних ткачів фабриками ( луддитів). Цій темі присвячена драма Герхарта Гауптмана " Ткачі "(" Die Weber ", 1892), що розповідає про повстання ткачів у Сілезії.

Кінець!