Презентація на тему:
обсерваторії

Миколаївська обсерваторія. Лейденська обсерваторія. обсерваторії

Миколаївська обсерваторія (повна офіційна назва — Науково-дослідницький інститут «Миколаївська астрономічна обсерваторія», НДІ МАО; первинна назва — Обсерваторія Чорноморського флоту) - одна з найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована в 1821 році як морська. З 1912 року вона стає Миколаївським відділенням Головної (Пулковської) астрономічної обсерваторії (ГАО). У 1935 році була включена в мережу наукових установ Академії наук СРСР як Миколаївське відділення ГАО. У 1992 році стає самостійним науковим закладом України, а з 2002 року - Науково-дослідним інститутом "Миколаївська астрономічна обсерваторія". На даний момент знаходиться в підпорядкуванні Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації. Миколаївська обсерваторія була включена до Попереднього списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України Миколаївська обсерваторія

Миколаївська астрономічна обсерваторія заснована в 1821 р. адміралом Олексієм Самуїловичом Грейгом як морська обсерваторія з метою забезпечення Чорноморського флоту часом, картами та навчання морських офіцерів астрономічним методам орієнтування. Місцем для будівництва обсерваторії була обрана вершина Спаського кургану - найвищий пагорб м. Миколаєва (52м), автором проекту головного будинку був головний архітектор Чорноморського адміралтейства Федір Іванович Вунш (1770-1836). На пост першого директора був призначений Карл Христофорович Кнорре (1801-1883). Поряд з діяльністю з підготовки морських офіцерів він почав займатися науковими астрономічними дослідженнями, відомий в історії астрономії як автор 5-го аркуша зоряної карти Берлінської академії наук. Історія закладу. Морська обсерваторія (1821-1912)

До 1911 року обсерваторія перебувала в Морському міністерстві, з 1912 по 1991 рр. МАО - південне відділення Пулковської обсерваторії . Головним завданням обсерваторії в цей період було поширення системи Пулковських абсолютних зоряних каталогів на південне небо і виконання регулярних спостережень Сонця та тіл Сонячної системи. Для оснащення нового відділення з Одеси були перевезені Вертикальний круг Репсольда і пасажний інструмент Фрейберга-Кондратьєва. У 1931 році в МАО була створена високоточна Служба часу, яка брала участь у національних і міжнародних програмах з визначення точного часу, а в 1935 році обсерваторія була включена в систему установ Академії наук СРСР як Пулковського відділення. Миколаївське відділення Пулково (1912-1991)

У 1992 році Миколаївська астрономічна обсерваторія здобула статус самостійної наукової установи, в 2002 році отримала офіційний статус науково-дослідного інституту. Зберігаючи свої наукові традиції, МАО розширила тематику досліджень в області астрономічного приладобудування і дослідження навколоземного простору. У 1995 році в МАО створено і введено в дію автоматичний телескоп з ПЗЗ приймачем Аксіальний меридіанний круг (АМК), який в 1999 році був включений до списку об'єктів, що становлять національне надбання України. У 2004 році був введений в експлуатацію Швидкісний автоматичний комплекс (ШАК), на якому ведуться регулярні спостереження об'єктів ближнього космосу в рамках участі у виконанні Національної космічної програми України з контролю та аналізу космічної обстановки. У 2009 році створено перший в Україні мобільний телескоп “Мобітел”, що складається з чотирьох самостійних монтувань, оснащених сучасними ПЗЗ камерами і системою програмного керування в режимі віддаленого доступу. Миколаївська астрономічна обсерваторія

Лéйденська обсерватóрія (нід. Sterrewacht Leiden, код обсерваторії «013» і «512») — астрономічна обсерваторія в місті Лейден (Нідерланди). Вона була відкрита Лейденським університетом в 1633 і є найстарішою діючою університетською обсерваторією у світі (до цього в середньовічних університетах викладання астрономії мало переважно теоретичний характер і спостереження проводилися за допомогою приватного обладнання, а не університетського. Перша будівля, відведена під обсерваторію, більше не буде використовуватися для астрономічних спостережень; в 1860 Лейденська Обсерваторія перемістилася в Вітте Сінгель (Witte Singel), а в 1974 — в північно-західну частину центру міста. Астрономічне відділення (Sterrewacht Leiden) є найбільшим в Нідерландах; воно має всесвітню популярність і використовується для проведення досліджень в широкому діапазоні астрономічних дисциплін. Лейденська обсерваторія

У обсерваторії працювали такі видатні астрономи і фізики, як Віллем де Сіттер, Ян Оорт, Ейнар Герцшпрунг, Якоб Каптейна. У 1938 році була відкрита Лейденська південна станція в ПАР. Вона пропрацювала протягом 40 років.

Робота учениці 103 групи МБМК Кладько Ангеліни