МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ХVII–XVIII ст
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
План Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів та лірників. Церковний спів. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці (М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський). Збірка «Сад божественних пісень» Г. Сковороди
Дума Неподільність на строфи Нерівномірність рядків Виразний ритм Рима необов'язкова Детальна розповідь Молитовна форма Велика за обсягом Історична пісня Куплетна побудова Римовані рядки Віршовий розмір Історична основа
Максим Березовський (1745-1777) – композитор, диригент, співак, засновник циклічного хорового концерту, в якому поєдналися італійська вишукана майстерність з візантійською поміркованістю та суто українською сердечною мелодійністю, щедрою красою й духовністю. Хоровий концерт «Не отвержи мене во время старости» є одним з найкращих творів світової духовної музики. До творчої спадщини композитора належать опера «Демофонт», духовні концерти, сонати для клавесина, соната для скрипки та чембало.
Артемій Ведель (1767-1807) – композитор, хоровий диригент, співак. Не вся творча спадщина збереглася. Нам відомі 31 хоровий концерт, серед них – «Доколе, Господи…», окремі твори для хору, 6 тріо, 2 літургії Іоанна Златоустого, «Всеношна» та один світський кант. Хорова творчість А. Веделя – безцінне надбання української музичної культури.
Дмитро Бортнянський (1751–1825) – український композитор, диригент, педагог. Бортнянський – автор шести опер, концертної симфонії, фортепіанних сонат і концерту, камерно-інструментальних ансамблів та понад тридцяти хорових концертів. У творчості композитора поєдналися найновіші на той час досягнення світової композиторської техніки, зокрема італійської школи, з вітчизняними музичними традиціями. Після стажування в Італії Бортнянський очолював Петербурзьку придворну співочу капелу, яка під його орудою досягла високого рівня хорової майстерності. В історію світової культури Д. Бортнянський увійшов як реформатор церковного співу
«Сковородинські пісні» були надзвичайно популярні серед простого люду, вони стали народними у найвищому сенсі. Вплив праць мандрівного філософа на розвиток української пісенної творчості неоціненний. Сковорода збагатив тематику та образність пісенних жанрів, поповнив вокальну музику глибокими філософськими роздумами, а також гумором і їдкою сатирою. Збірка його творів «Сад божественних пісень» – своєрідний ліричний щоденник, де відбилися життєві події та настрої автора, його роздуми про високі моральні якості, про вільну людину, яка мусить реалізувати свої можливості, а для цього – пізнати себе. Григорій Сковорода
Схожі презентації
Категорії