Презентація на тему:
Каптіст.

Картка ВасильВасильовичКапніст Дата народження: 12 (23) лютого 1758 Місце народження: с.Обухівка Миргородськогоповіту Полтавськоїгубернії,Російськаімперія Дата смерті: 28 жовтня (9 листопада) 1823(65 років) Місце смерті: там же Національність: українець (з грецькимкорінням) Громадянство:  Російська імперія Мова творів: російська Рід діяльності: драматург, поет Жанр: ода, п'єса, елегія Magnum opus: «Ода на рабство»

Василь Васильович Капніст

Василь Васильович Капніст народився 23 лютого 1758 року у селі Обухівці Миргородського повіту Полтавської губернії. Його дід, Петро Христофорович Капніст (Капніссі), уроженець грецького острова Занта, боровся проти турецького іга і змушений був у 1711 році покинути Грецію. Його новою батьківщиною стала Україна. Батько поета, Василь Петрович Капніст, відважний воїн, сотник Слобідського полку, потім полковник Миргородського полку і бригадир, відзначився у низці битв, брав участь у 1737 році у боротьбі за Очаків на чолі козацького загону. За військові заслуги Василю Петровичу Капністу Єлизавета Петрівна подарувала багаті землі на Україні, у тому числі й Обухівку. В. П. Капніст був високоосвіченою культурною людиною, що прагла дати гідну освіту своїм п'ятьом дітям, троє з яких від другої дружини Софії Андріївни Дуніної-Борковської. Біографія

«Ода на рабство» — це справжній протест українського патріота проти уярмлення «драгой отчизны». Поезія продовжує вільнолюбні мотиви творчості українських письменників, зокрема перегукується з віршем Г. Сковороди «De Libertate». Вплив цього мандрівного філософа і поета на творчість В. Капніста — незаперечний факт. Дружні стосунки з найкращим учнем мислителя В. Томарою, його шанувальником А. Прокоповичем-Антонським та другом М. Ковалинським вилилися у поезіях «Чижик», «Богатство убогого», віршованих циклах «Встречные мысли», «Случайные мысли»

В. Капніст. 1 марка Рік випуску: 1958  Особистості: Капніст В. В. 200-річчя з дня народження письменника В. В. Капніста (1758 або 1757 - 1823) Вшанування памяті

У липні 1775 року В.Капніст розлучається з військовою службою, до якої не відчував особливої прихильності, і повністю віддається літературній творчості. Його перша ода вийшла друком у 1775 році французькою мовою з приводу перемоги над Туреччиною і підписання Кучук-Кайнарджийського мирного договору. Але справжній успіх В. Капністу-поету принесла «Сатира І», надрукована в «Санктпетербургском Вестнике», що викликала гнів на автора за звернення до особистостей. Але, незважаючи на приналежність до дворянського суспільства, поет ніколи не забував про своє коріння і залишався справжнім українським патріотом, для якого не були чужими біль і страждання поневоленої Батьківщини. 1783 року ним була написана «Ода на рабство», яка стала реакцією на указ Катерини II про закріпачення селян на Лівобережній Україні. Тяжким болем пройнята строфа, в якій поет споглядає свою поневолену «любезную отчизну».

1787 року В. Капніст як київський губерніальний маршал шляхетства супроводжував Катерину II, що здійснила подорож до Малоросії і Криму, до Кременчука, де починалося Катеринославське намісництво. У цей час він мав нагоду зустрічатися з різними російськими політичними діячами, навіть опозиційного напрямку, а також з представниками польських магнатів, з якими його об'єднувало негативне ставлення до Російської імперії. Потім готує проект створення незалежного від імперії козацького війська, що був відхилений імператрицею. Так були зроблені перші кроки визвольної місії В. Капніста до Пруссії. Капніст важко переживав невдачу, крах своїх політичних планів. До кінця царювання Катерини II він перебував у відставці і жив безвиїзно в Обухівці, листуючись зі своїми друзями. 1796 року в Петербурзі вийшла друком збірка творів поета. Тоді ж В. Капніст виявив себе як драматург — була написана його перша комедія «Ябеда», що мала важливе громадсько-політичне значення, оскільки тут у гостро сатиричній формі зображена тогочасна українська дійсність, зокрема продажність і вседозволеність судочинства як виразника тотально-нівелюючої сили колоніальної імперської політики Росії в Україні.

Екатерина II Алексеевна Великая

однією з найцікавіших праць цього періоду стає переклад В. Капніста тогочасною російською літературною мовою «Слова о полку Ігоревім», у якому поет звернувся до славного національного героїчного минулого. Переклад, сповнений захоплення вітчизняною історією, просякнутий високими патріотичними почуттями. 1812 року розпочалася визвольна війна Росії з Наполеоном. Разом з народом на захист Батьківщини піднялися патріотично налаштовані письменники. В. Капніст, глибоко занепокоєний подальшою долею своєї вітчизни, цілком віддався громадській діяльності, приділивши багато уваги організації народного ополчення. До того ж він сам вступив до діючої армії, але стан здоров'я змусив письменника повернутися до Обухівки. Патріотичне ставлення В. Капніста до Вітчизняної війни 1812 року вилилося у поему «Видения плачущего над Москвою россиянина» .

Наполеон Бонапарт

Останні роки життя поета і драматурга пройшли в Обухівці. Своїй маленькій батьківщині, часточці тої великої прекрасної України В. Капніст присвятив найзворушливіші і найщиріші рядки. Поезія «Обуховка» справедливо вважається одним з найкращих творів поета. Це не просто опис улюблених картин природи, це справжня казка, у якій оживають такі рідні В. Капністу образи.

Життєвий шлях В.Капніста обірвався 28 жовтня 1823 року у Хомутцях. Він помер від запалення легенів на руках керівника повстання Чернігівського полку Сергія Муравйова-Апостола . Похований поет у своїй рідній Обухівці, а автоепітафія на його могилі увіковічила його справжнє призначення у цьому житті.

Фамільний герб Капніст - російський дворянський і графський рід, що походить з о-ва Занте. Вшанування памяті

Дякую за увагу!!! Оплиски