"Художні напрями 20 ст"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Імпресіонізм “Impression” – відчуття, враження. Стиль мистецтва, що передає миттєве враження від природи, від людини, не вдаючись у психологічну глибину і нехтуючи усіма канонами та традиціями живопису. Народження стилю пов’язують із французькими художниками, які змінили власне ставлення до повсякденності та людини в мистецтві.
Французькі художники-імпресіоністи К.Моне, К.Піссарро, Е.Дега, О.Ренуар, А.Сіслей Найяскравіші представники імпресіонізму в музиці – французькі композитори Клод Дебюссі та Моріс Равель
Модернізм Мистецтво кінця ХІХ – початку ХХ ст. Модернізм – це загальна назва цілого ряду різнорідних художніх напрямів у мистецтві (модерн, фовізм, кубізм, сюрреалізм, абстракціонізм, супрематизм та ін.) Кожен з цих напрямів мав свої характерні неповторні риси.
Модерн (з фр. – новий, сучасний). З одного боку, модерн намагався увібрати в себе все те, що було вже накопичено людством в сфері художньої творчості, а з іншого – сказати зовсім нове слово у мистецтві, побудувати нові форми та образи. Модерн знайшов своє відображення у архітектурі, в музиці, в театральному мистецтві, в рекламі та афішах, у фотографіях та книжкових ілюстраціях, у предметах повсякденного вжитку.
Фовізм (з фр. – “дикун”) – головним засобом виразності обрано колір. Фовісти створювали художні образи, використовуючи чисті, насичені відкриті кольори. Свою глузливу і дещо образливу назву фовізм одержав від критиків у 1905р. після виставки у Парижі. Найяскравіші представники фовізму: А.Матісс, Р.Дюфі, А.Дерен, А.Марке, М.Вламінк
Експресіонізм (“виразність”)- зображення, форма, колір – все підкорене прагненню до підвищеної виразності. Стиль зародився у 20-х роках у післявоєнній Німеччині. Тому у багатьох творах можна побачити жахливі враження від часів війни. Е.Мунк, Е.Кірхнер, Е.Нольде, О.Кокошко, О.Дікс
Кубізм – деформація світу геометричними формами Засновники стилю – іспанець Пабло Пікассо та француз Жорж Брак
Футуризм (“майбутнє”) – спроба створити мистецтво майбутнього, відкинувши досягнення минулого Італійці Джоакомо Балла та Дж.Северині висловлювали свої ідеї в маніфестах та у картинах, де намагалися передати рух, технічний прогрес, зростання темпу життя.
Дадаїзм (“нісенітниця”) –абсурд, безглузді колажі, домальовані шедеври, концерти, де замість музики били в банки, блазенські танці, скандали…Це своєрідний анархічний бунт молодих художників, які намагались зрозуміти і показати бурхливий дух своєї епохи Марсель Дюшан, Макс Ернст, Курт Швіттерс, Ханна Хьог У їхній творчості немає нічого спільного. Нічого окрім нічим не обмеженого прагнення свободи
Сюрреалізм (“надреальне”) –реальні предмети та істоти з’являються у неймовірних поєднаннях, що дає дивні або жахливі враження від картин. Сюрреалізм прославляє сновидіння і фантазію. Сальвадор Далі, Ів Тангі, Хуан Міро, Рене Маргаритт
Абстракціонізм – безпредметне мистецтво, яке цілком виключає ідейний зміст та образну форму і відмовляється від видимої реальності. В.Кандинський: “В сучасному живописі крапка говорить іноді більше, ніж людська фігура” В.Кандинський, К.Малевич, П.Мондріан
Оп-арт (“оптичне мистецтво”) – передача оптичних ефектів, використання різних зорових ілюзій, що грунтуються на особливостях сприйняття пласких і просторових фігур. Засновники течії: Віктор Вазарелі, Бріджит Райлі
Імп-арт (“неможливе мистецтво”)- досліджує властивості просторового сприйняття. Майстри імп-арту зображують об’єкти, які не можуть існувати реально: їхні елементи з’єднано між собою так, як фізично поєднати їх було б неможливо. М.К.Ешер, Роб Гонсалвес
Поп-арт (“популярне мистецтво”) – стиль, що виник у 50-х роках ХХ ст. на противагу абстракціонізму як мистецтво витонченої розваги вищих класів. Зображаються повсякденні речі й технічні вироби, причому втрачається межа між живописом і скульптурою, колажем і театральною виставою. Р.Раушенберг, Р.Ліхтенштейн, К.Ольденбург
Постмодернізм – стиль, що прийшов на зміну модернізму і авангардним течіям. Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвіду, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії. Архітектори ХХ ст. відмовились від традиційних стилів, прагнучи до створення раціональних і функціональних конструкцій, які б відповідали вимогам сучасності.
Схожі презентації
Категорії