Презентація на тему:
Хіпстери

Хіпстери виконала учениця 11-А класу Переяслав-Хм. Гімназії Татькова Вікторія

Хто такі хіпстери? Хіпстери — сучасна (станом на початок 2012 року) міжнародна конформістська демонстративна молодіжна споживацька гедоністична субкультура зосереджена на зовнішньому вигляді. Хіпстери намагаються обігравати образ молодих, сучасних, незалежномислячих інтелектуалів.

Походження Узагалі hipster – це англійською штани, які носяться не на талії, а на стегнах. Вперше субкультура, члени якої називалися хіпстерами, з’явилася наприкінці 40-х років у США і проіснувала до 60-х. Щодо назви, то окрім штанів існує версія про те, що вона походить від виразу «to be hip», що можна перекласти приблизно як «бути в темі».

В ті давні часи хіпстери намагалися забути жахіття тільки-но закінченої війни і прагнули знайти себе в цьому світі. Вони не думали про майбутнє і жили лише сьогоднішнім днем. Вони мали схильність до наркотиків та інших способів «розширення свідомості». Однак субкультура тих хіпстерів закінчилася у 60-ті роки.

Вдруге поняття «хіпстери» почали використовувати вже в останні роки ХХ століття. Окрім назви нові хіпстери зі старими нічого спільного не мають. Сучасна субкультура набула популярності в першу декаду ХХІ століття, а до провінційної України докотилася з Европ та Гамерик лише наприкінці цього десятиліття.

Суть Сучасні хіпстери це переважно молоді люди біля студентського віку 16-25. Вони непогано забезпечені матеріально, або ж принаймні намагаються зробити вигляд, що саме так і є. В умовному ідеалі це прогресивна позитивна молодь, що знається на всіх новинках, не перебуває під впливом масової культури, незалежно мислить і робить свій вибір на основі власного смаку, а не нав’язаних суспільством стереотипів. Однак насправді належність чи неналежність до хіпстерів повністю визначається зовнішньою атрибутикою, а нонконформізм дуже умовний, оскільки фактично хіпстери є молодіжним авангардом сучасної споживацької культури.

Хіпстери як субкультура гуртуються навколо моди, причому хоча є «культові» бренди, але головне в них сама відповідність власного вигляду найсучаснішим модним течіям та ідеям. Навіть думка про людей у хіпстерів складається на основі враження про одяг та аксесуари та їх відповідність моді. Теж саме з музикою, кіно чи іншим мистецтвом – головне не твір сам по собі, а його модність чи навіть неприналежність до мейнстріму, «непопсовість».

Оскільки речі та явища для хіпстерів мають значення лише з тої точки зору як їх оцінять інші, то сама суть цих речей та явищ хіпстерів часто не цікавить, а власної думки щодо них вони не мають і не намагаються її формувати. Це їм не потрібно. На всі важливі запитання відповість Google. Вони слідують інформації, яку прочитали у модних журналах та на Інтернет ресурсах, ходять лише на ті виставки та фільми, про які добре відгукнувся хтось модний та авторитетний у їх колах.

Форма Хіпстери люблять вінтаж. Настільки, що дехто навіть стверджує ніби в них чим річ дешевша тим крутіша. Купити якийсь светрик на секонді за копійки або ж витягти зі старої шафи, а потім гордо носити як ознаку стилю та яскравою індивідуальності є нормою. Потертість та поношеність одягу чи взуття не вважається ганжем. Але, звісно, поняття вінтаж поширюється не на усі старі речі, а лише на ті, що вважаються модними.

Вузькі джинси, так звані «скіні» що обтягують ноги як добрі панчохи. Вузькі джинси настільки популярні в хіпстерів, що само собою згадується перше значення цього слова. Хіпстерки замість джинсів часом носять лосини або легінси.

Майка чи світерик з малюнком. Зазвичай зображені старі рок групи, тварини, кеди, машини, стільці, гумористичні надписи або просто геометричні фігури, байдуже що, аби було яскраво чи «концептуально». Малюнок обов’язково має бути «оригінальним» і свідчити про індивідуальність носія.

Найпопулярнішим взуттям серед хіпстерів є кеди, переважно марки Convers і яскравого кольору. Кеди носяться незважаючи на погоду. Носять також вінтажні туфлі, часто на босу ногу, нерідко замшеві й затерті, або черевики типу Dr. Marten’s.

Майже обов’язковим елементом хіпстерської зачіски є падаючий на лоб чуб, може бути й навмисно розтріпане волосся, не рідко для такої недбалості використовується маса гелю й лаку для волосся. Носять хіпстери і волосся зібране у «хвіст». Досить часто в чоловіків зустрічаються борідки.

Хіпстери носять два види окулярів: це або темні сонцезахисні, що давно вже стали деталлю «крутого» образу, або що незвично звичайні у товстій оправі. Культова марка — Rayban. Дуже часто окуляри з простим склом без діоптрій або ж і взагалі без скла. Хіпстери носять окуляри не для зору, а для стилю та свого іміджу «інтелектуалів». Часто окуляри підняті на волосся чи взагалі лежать у сумці, адже тут як і в усьому для хіпстерів головне не функціональність, а сама наявність.

Незамінним атрибутом хіпстера є велосипед у стилі вінтажу. А навіщо автомобіль, якщо можна їхати та на всі сторони роздивлятися чудові пейзажі та роздумувати про сенс життя під натхнення свіжого повітря та вигляду звичайних людей?

Ломограф, себто фотоапарат LOMO, втім зійде і «Зенит» чи ще якийсь вінтажний фотік. Головне аби зараз цей фотоапарат був рідкістю. Хіпстери фотографують усе підряд - вулиці, власні окуляри, кеди, своїх друзів, безпритульних - і вважають це великим мистецтвом. Фотографувати слід усе і увесь час.

Moleskine – записник в дермантиновій обкладинці на резинці. Від інших подібних не відрізняється нічим окрім та гарного піару. Хіпстери носять його для запису своїх думок які без сумніву заслуговують того, аби про них взнали інші.

Айпод чи айфон чи макбук бо хіпстери фанати яблучних товарів. Справа не в їх технічній просуності чи тому, що продукція компанії Apple якісніша, а в тому, що це модно. Власне функціональність усіх цих пристроїв цікавить хіпстерів не більше, ніж практичність кедів узимку чи дощової осені – головне наявність статусної речі.

Лондон чи/і Нью-Йорк в уяві хіпстерів - це земля обітована, де живе уся соль землі, де навіть двірники креативні, а повітря просочене відчуттям свободи. Там треба побувати, а ще краще там жити. Більшість вітчизняних хіпстерів мріють емігрувати.

Блоги займають у житті хіпстера дуже важливе, часом навіть чільне місце. Це не дивно, адже похизуватися своїми лахами через мережу можна перед значно більшою кількістю цінителів, аніж вживу. Хіпстери водяться усюди в ЖиЖах, ВКонтактє, Фейсбуці, Флікері, але найхіпстеровішим є аккаунт на Твіттері. Останній популярний тим, що писати можна багато, але малий розмір вкрай знижує вимоги до написаного. Окрім саме Твіттер найточніше відтворює атмосферу тусовки, на яку орієнтована власне уся субкультура. В блогах хіпстери проводять дуже значну частину свого часу.

«Лук» (від англійського look) – фотографія хіпстера у хіпстерському стилі. Об’єкт завжди має бути в повен зріст, стояти на витяжку і дуже бажано тримати в руці якийсь модний аксесуар, переважно сумку. Головне призначення «луку» показати усьому світові свої лахи та те як круто хіпстер виглядає. Саме заради показу своїх «луків» і заводять хіпстери блоги. З цієї ж причини подібних фотокарток середній хіпстер робить дуже багато щоби показати кожну свою обновку чи просто в чергове покрасуватися. «Лук», це не просто фотка це одна з основ хіпстерів як субкультури, що й не дивно, враховуючи її соціальний та демонстративний характер.

Кожен хіпстер людина творча і професію хоче мати відповідну – письменник, журналіст, фотограф, дизайнер тощо. Але на всіх творчих професій не вистачає, тож доводиться опановувати і нетворчі, в основному у сфері обслуговування. Втім продавець у модному бутіку чи офіціант у кав’ярні теж цілком хіпстерська робота. Хіпстери вживають багато цибулі. Чому? Це залишається загадкою для всіх окрім самих хіпстерів.

Кав’ярні одне з найулюбленіших місць для хіпстерів. Вони можуть днями сидіти за кавою обговорюючи моду, модні журнали, модні тенденції, модних людей…

Хіпстери слухають усілякі широковідомі у вузьких колах інді-гурти, пост-панк, синті-поп та іншу екзотику. Декларується, що хіпстери слухають «хорошу музику», але насправді головний критерій вибору – «непопосовість». Музика для хіпстера задоволення не так само по собі як засіб відчути власну просунутість та оригінальність.

Yes of' Corsa

Незважаючи на зовнішню сучасність, основою субкультури хіпстерів є старі як світ статусні ігри. А конкретніше біологічно зумовлене прагнення бути своїм серед своїх та відрізняти чужих та мати вищий за інших статус. На раціональному рівні це обґрунтовується як прагнення бути незалежним, інтелектуальним, унікальним, модним, сучасним, елітарним. Акцентуючи на цих цінностях, хіпстери піднімають себе над «сірою масою». Уся гіпертрофована увага до зовнішнього вигляду власне є лише декларацією своє приналежності до обраних. Відіграють свою роль і внутрішньо субкультурні статусні ігри.