Презентація на тему:
Запилення квыток

Василь Сухомлинський Бо Сонце-Єдине

Бо Сонце-Єдине Сидить школяр за столом у зеленому саду й виконує завдання. А завдання йому таке:

« Подивись навколо себе, побач кожну річ і порівняй її з іншою річчю» Замислився школяр. Над головою-тремтять листочки осики. Тремтять і все шепочуть. Тихенко шепочуть, немов про якусь таємницю гомонять. Немов першокласниці, що вийшли на перерву й таємниче щось розповідають одна одній.

Подивився школяр долу, побачив два зелені листки й між ними білі квіти. Це конвалії.Ой,які схожі квітки конвалії на кришталеві дзвіночки. Здається,доторкнись-і вони задзвенять.

Сидить музикант торкається обох струн-ось із чим можна порівняти дзижчання бджоли і гудіння джмеля.

А це запещав десь комарик.Писк його тоненький- тоненький З чим його порівняти?Мабуть,ізсопілочкою,зробленою із стеблини кульбаби. Якби заграти на ту супілочку,то було б схоже на комарний писк.

Заходить сонце.Небо на заході червоніє.Воно схоже на велике-вилике макове поле.Безліч макових квиток розквітли там і всі одного кольору-рожевого.От якби дійти до того макового поля-намилувався б красою.

Сонце торкнулося обрію.Сонце!Велике,багряне….З чим порівняти? Довго думав школяр.Ні з чим сонце порівнювати.Бо воно-єдине.Бо тільки воно-сонце.