Презентація на тему:
Забрудення навколишнього середовища

Проблема чистої прісної води Виконав студент ІФБМК 2-1 Лешко Олег

З перших кроків людина не може обійтись без води, бо вода – необхідна умова життя. Вода – важлива складова частина усіх живих організмів. Вона лежить в основі біохімічних і фізіологічних процесів, що відбуваються в організмах, розчиняє та переносить речовини, які беруть участь у процесі життєдіяльності, становить більшу частину маси тіла будь-якого живого організму.

Ще порівняно недавно вважалось, що водні ресурси – безмежний і безплатний дар природи. Сьогодні більшість країн світу зіткнулися з проблемою неспатчі питної води. В 1900 р. споживання води у світі складало 400 км3, у 1950 – 1100 км3, у 1975 – 3000 км3. Зараз населення планети витрачає щорічно близько 8000 км3 води.

Мало хто усвідомлює ,наскільки гострий брак прісної води. Багатьох уводить в оману широченний розлив голубої фарби на мапах світу. Вони не знають ,що 97,5% планетарної води солона і що більша частина решти світових запасів прісної води – непридатна для використання

70 % її заморожено у крижаних шапках Антарктиди та Гренландії, а з того, що зостається, майже все виступає у формі ґрунтової вологи чи підземних водних резервуарів, надто глибоких, аби робити свердловини. Загалом лише 1% світової води – 0,007 усіх світових вод – легкодоступні

Щодо України. Головним постачальником води для України є Дніпро. Іншими річками, що забезпечують потреби у воді, є Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Стан води й повноводдя цих водних артерій залежать головним чином від стану їх приток - малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис.

Найбільшими споживачами води є сільське господарство, промисловість, комунальне господарство. Сільське господарство використовує майже 70 % загального споживання води, причому більша частина цього об’єму незворотно втрачається під час зрошення. Промисловість забирає понад 1/5 води. Кількість води, що споживає підприємство, залежить від того ,яку продукцію воно випускає, від системи водопостачання(прямої чи оборотної) й інших причин. На виробництво 1т бавовняної тканини витрачається близько 150 м3 води, виробництво 1т аміаку – близько 1000м3.

Водопостачання населення (близько 10% всієї споживаної людством води) задовольняє потреби в питній воді й комунально-побутові потреби (роботи підприємств побутового обслуговування ,поливання вулиць і зелених насаджень, протипожежні заходить тощо).

Існує поняття питоме водопостачання, що означає добовий об’єм води в літрах, необхідний для задоволення потреб одного жителя міста чи села. У великих містах світу питоме водоспоживання сьогодні становить (л/добу) Лондон – 263 Москва – 400 Нью-Йорк – 600 Київ – 333 Париж – 500

Об’єм прісної води, що є в розпорядженні людини для споживання, залежить від тієї швидкості, з якою джерела прісної води відновлюються, або поновлюються в процесі глобального гідрологічного циклу, а не від загальної кількості запасів прісної води у світі. Якщо всю воду світу вилити в ванну, то її порція, що може бути використана безперервно протягом року, ледве наповнить чайну ложку.

Головний шлях подолання проблеми — зменшення витрат води, особливо у сільському господарстві. Слід також знижувати водомісткість виробництва: запроваджувати маловодні та безводні технології

Одним з дієвих способів подолання регіонального дефіциту води є перерозподіл річкового стоку за допомогою спорудження каналів та водосховищ. Нині у світі побудовано й експлуатується понад 40 тис. водосховищ. Найбільше великих за площею водосховищ — у Північній Америці, Азії та Європі. Проте цей шлях має й свої недоліки: застій та цвітіння води, руйнування берегів, затоплення орних земель, підвищення рівня ґрунтових вод тощо.

Чинники забруднення питної води - радіоактивні частки, пил і гази поступають з атмосфери разом зі снігом, що випадає і накопичується у високогір'ях; - талі льодовикові води з розчиненими забруднюючими речовинами стікають вниз з високогір'я, формуючи витоки річок, які на своєму шляху до моря захоплюють частинки ґрунту і гірських порід, розмиваючи поверхні, по яких вони течуть; - води, дренуючі гірські вироблення, містять кислоти і інші неорганічні речовини; - вирубка лісів сприяє розвитку ерозії. Багато забруднюючих речовин скидаються в річки підприємствами целюлозно-паперової промисловості, на яких обробляється деревина; - дощові води вимивають хімічні речовини з ґрунту, транспортують їх в ґрунтові води, а також змивають зі схилів в річки; - промислові гази потрапляють в атмосферу, а звідти разом з дощем або снігом - на землю. Промислові стоки поступають безпосередньо в річки. У залежності від галузі промисловості сильно розрізняється склад газів і стічних вод; - органічні інсектициди, фунгіциди, гербіциди і добрива, розчинені у водах, що дренують сільськогосподарські угіддя, поступають в річки; - обпилювання полів пестицидами забруднює повітряне і водне середовище; - коров'ячий гній і інші залишки тваринного походження - основні забруднювачі місць великих скупчень тварин на пасовищах і скотарнях; - при відкачуванні прісних ґрунтових вод може відбутися засолення в результаті підтягання мінералізованих вод з естуаріїв і морських басейнів; - метан продукується бактеріями як в природних болотах, так і в стоячих водоймищах при надлишку органічних забруднювачів антропогенного генезису; - теплове забруднення річок відбувається через надходження від електростанцій нагрітих вод; - міста є джерелами різних відходів, включаючи як органічні, так і неорганічні; - вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння - основні джерела забруднення повітряного середовища. Вуглеводні адсорбуються вологою, що міститься в повітрі; - великі предмети і частинки виводяться з комунально-побутових стічних вод на станціях попереднього очищення, органіка - на станціях вторинного очищення. Від багатьох речовин, що надходять з промисловими стоками, неможливо позбавитися; - розливи нафти від морських нафтових свердловин і з танкерів забруднюють води і пляжі.

Причини зміни якості води Метали — забруднювачі Такі метали, як ртуть, мідь, селен і цинк мають необхідні організму в малих концентраціях. Разом з тим, ці метали мають здатність до накопичення у тканинах живих організмів, що викликає їх тривалу дію та вплив більш високих концентрацій і може призвести до хвороб. Підвищені концентрації слідових металів може мати негативні наслідки як для диких тварин, так і для людей. Діяльність людини, наприклад, видобування копалин або важка промисловість, може призвести до зростання концентрацій металів у порівнянні з їх природнім вмістом.

За даними ООН, проблема доступу до водних ресурсів стала настільки болючою, що вимагає радикального переосмислення підходів до її вирішення. Людству загрожує глобальне зневоднення. За оцінками експертів, до 2050 року потреба в продовольстві зросте на 70%. Глобальне споживання води для потреб сільського господарства зросте щонайменше на 19% і торкнеться майже 90% світових ресурсів прісної води.

Мікробіологічне забруднення Найбільша стурбованість щодо мікробного забруднення пов’язана з ризиком захворювання або передчасної смерті людей і тварин через вживання забрудненої води. Мешканці територій, що розташовані нижче за течією та поблизу місць інтенсивного землеробства або скидів каналізації та з очисних споруд, а також люди, які працюють або відпочивають у місцях, де водойми інфіковані патогенними мікроорганізмами, підпадають під високий ризик захворіти на інфекційні хвороби.

Без доступу до безпечної питної води у світі залишаються 1,9 млрд людина

Прилад для опріснення води

Не потрібно винаходити нові технології; необхідно просто прискорити введення існуючих методів збереження і примноження джерел води. Вирішити проблему її нестачі буде нелегко, але ми доб'ємося успіху, якщо почнемо прямо зараз і будемо послідовні. В іншому разі більшій частині світу доведеться відчувати спрагу.

Дякуємо за увагу!