Презентація на тему:
Лічильні пристрої до появи ЕОМ

Лічильні пристрої до появи ЕОМ Ще за часів найдавніших культур людині доводилося розв'язувати задачі, пов'язані з торговельними розрахунками, з обчисленням часу, із визначенням площі земельних ділянок тощо. Зростання обсягів цих розрахунків призводило навіть до того, що з однієї країни до іншої запрошували спеціально навчених людей, які добре володіли технікою арифметичного числення. Тому рано чи пізно мали з'явитися пристрої, що полегшують виконання повсякденних розрахунків.

Лічильні пристрої до появи ЕОМ Ще за часів найдавніших культур людині доводилося розв'язувати задачі, пов'язані з торговельними розрахунками, з обчисленням часу, із визначенням площі земельних ділянок тощо. Зростання обсягів цих розрахунків призводило навіть до того, що з однієї країни до іншої запрошували спеціально навчених людей, які добре володіли технікою арифметичного числення. Тому рано чи пізно мали з'явитися пристрої, що полегшують виконання повсякденних розрахунків.

Так у Давній Греції й у Давньому Римі були створені пристрої для лічби, названі абак (від грецького слова «дощечка, покрита пилюкою»). Абак називають також римською рахівницею (латиною - ). Це були кістяні, кам'яні чи бронзові дошки із заглибленнями-смугами, у яких містилися кісточки (або камені). Лічба здійснювалася пересуванням кісточок. Лічильні пристрої до появи ЕОМ

У країнах Давнього Сходу (Китаї, Японії, Індокитаї) існувала китайська рахівниця На кожній нитці або дротині в цій рахівниці було по п'ять і по дві кісточки. Лічили одиницями і п'ятірками. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. Росії для арифметичних обчислень застосовувалася руська рахівниця, що з'явилися в XVI столітті, але подекуди рахівниці можна зустріти і сьогодні. Лічильні пристрої до появи ЕОМ

Виготовлено лінійку у 1978 році Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями математики. Незабаром після введення в обіг логарифмів у 1623 р. з'явилася логарифмічна лінійка, яку винай шов англійський математик Едмонд Гантер. Логарифмічній лінійці судилося довге життя: від XVII століття до нашого часу. Логарифмічна лінійка цікавий винахід, широко використовувалась до винайдення калькуляторів. Вона, судячи по назві, може вираховувати логарифми, а ще множити/ділити, додавати та віднімати. Знаходити синуси і косинуси та ще багато іншого. Зовнішній вигляд лінійки: Лічильні пристрої до появи ЕОМ

Однак наявність абака, рахівниці, логарифмічної лінійки не є механізацією процесу обчислення. У XVII столітті видатний французький учений Блез Паскаль створив принципово новий лічильний пристрій - арифметичну машину. Лічильні пристрої до появи ЕОМ

Покоління ЕОМ Історію розвитку ЕОМ варто описувати, використовуючи знання про покоління обчислювальних машин.

Перше покоління Різкий стрибок у розвитку обчислювальної техніки відбувся в 40-х роках, після Другої світової війни, і пов'язаний він був із появою якісно нових електронних пристроїв - електронно-вакуумних ламп. Перша ЕОМ створювалася в 1943 - 1946 рр. у США і називалася ЕНІАК ( електронно-числовий інтегратор і обчислювач). Ця машина містила близько 18 тисяч електронних ламп, багато електромеханічних реле, причому щомісяця виходило з ладу близько 2 тисяч ламп.

Характерними рисами ЕОМ першого покоління є застосування електронних ламп у цифрових схемах, великі габарити, а також трудомісткий процес програмування. У 1951 році в СРСР була створена «МЗСМ» (малая злектронно-счетная машина). Ці роботи здійснювались в Україні (м. Київ) в Інституті електро динаміки під керівництвом видатного конструктора обчислювальної техніки С.О. Лебедєва. Сергій Олексійович Лебедєв

Перше покоління Насправді, ЕОМ першого покоління розміщувалися у великих машинних залах, споживали багато електроенергії та вимагали охолодження за допомогою потужних вентиляторів. Програми для цих ЕОМ потрібно було складати у машинних кодах, і це могли робити тільки фахівці, що знали детально пристрій ЕОМ.

Друге покоління ЕОМ З упровадженням цифрових елементів на напівпровідникових приладах почалося створення ЕОМ другого покоління. ЕОМ другого покоління відрізняються застосуванням напівпровідникових елементів і використанням алгоритмічних мов програмування. В Україні першою малою ЕОМ стала машина «Днепр-1», серійне вироб ництво якої було налагоджено на заводі «Арсенал» (м. Київ). ЕОМ «Днепр-1» передувала унікальній за своєю архітектурою машині «Мир-1», розробленій в 1965 р. в Інституті кібернетики (керівник В.М. Глушков). Машина «Мир-1» та її наступна модифікація «Мир-2» передбачались для інженерних розрахунків, які виконував на ЕОМ сам користувач без допомоги оператора. За кордоном найпоширенішими машинами другого покоління були «Елліот» (Анґлія), «Сіменс» (ФРН), «Стретч» (США).

Третє покоління ЕОМ Характерними рисами ЕОМ третього покоління є застосування інтегральних схем і можливість використання розвинутих мов програмування (мов високого рівня). Швидкодія ЕОМ зросла до 10 мільйонів операцій за секунду. Крім того, складати програми для ЕОМ стало під силу простим користувачам, а не тільки фахівцям у галузі електроніки. Чергова зміна поколінь ЕОМ відбулася напри кінці 60-х років при переході від напівпровід никових приладів у пристроях ЕОМ до інтегральних схем. Інтегральна схема (мікросхема) - це невелика пластинка кристалу кремнію, на якій розміщуються сотні і тисячі елементів: діодів, транзисторів, кон денсаторів, резисторів тощо.

Четверте покоління ЕОМ ЕОМ четвертого покоління характеризуються застосуванням мікропроцесорів, побудованих на великих інтегральних схемах. У процесі вдосконалення мікросхем збільшувалася їхня надійність і щільність розміщених в них елементів. З'явилися великі інтегральні схеми (ВІС), у яких на один квадратний сантиметр припадає декілька десятків тисяч елементів. На основі ВІС були розроблені ЕОМ наступного - четвертого покоління. Однокристальні процесори згодом почали називати мікро процесорами. Перший мікропроцесор був створений компанією Інтел (США) у 1971 р. Це був 4-розрядний Інтел 4004, що містив 2250 транзисторів і виконував 60 тис. операцій за секунду.

Загальний вигляд настільного персонального комп'ютера

П'яте покоління ЕОМ Характерною рисою комп'ютерів п'ятого покоління повинно бути використання штучного інтелекту і природних мов спілкування. Починаючи із середини 90-х років, у потужних комп'ютерах застосовуються супермасштабні ВІС, які вміщують сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. Багато фахівців почали говорити про комп'ютери п'ятого покоління. Передбачається, що обчислювальні машини п'ятого покоління будуть легко-керованими. Користувач зможе голосом подавати команди машині.