Презентація на тему:
Інформаційні перевороти

ІНФОРМАЦІЙНІ ПЕРЕВОРОТИ СУСПІЛЬСТВА Уроки інформатики

Інформаційні перевороти в історії розвитку суспільства Поява усного мовлення Винахід писемності Винахід друкарства Винахід електрики Винахід обчислювальної машини Поява Інтернету

Поява усного мовлення У процесі сумісного існування людей поступово складалися засоби їх спілкування. Спочатку це були окремі звуки, жести, міміка, пози, проте з розвитком людської діяльності та зростанням потреб інформаційного обміну знадобилися більш виразні засоби, що призвело до формування розмовного мовлення. Мовлення відіграло в історії людства не меншу роль, ніж праця. Воно суттєво вплинуло на розвиток мислення людини, стимулювало її розумову діяльність.

Виникнення писемності У давні часи інформація зберігалася лише у пам'яті людини і передавалася із уст в уста. Згодом, коли усна передача інформації вже не могла вміщувати всіх нагромаджених людством знань і задовольняти потреби організації зв'язків між людьми, виникла писемність. Поява писемності означала якісно новий етап у нагромадженні та передачі інформації: стало можливим відділити інформацію від людини, яка нею володіла, оперувати нею поза прямим міжособистісним контактом. Протягом десятків століть папірусні сувої та пергамент були незамінними в нагромадженні та зберіганні інформаційних багатств людства. Згодом їм на зміну прийшов папір. Дешевий папір дав поштовх швид- кому зростанню обсягів текстових документів і стимулював винахід друкарського верстата

Винахід друкарства Друкарський верстат був виготовлений у 1445 році Йоганном Гутенбергом у м. Майнці. Першими в світі друкованими книгами стали латинська граматика Елія Доната та 42-рядкова біблія. З появою друкування інформація стала доступною широким колам населення. Це сприяло поширенню масової грамотності, розвитку науки та культури, продукуванню нових знань. З'явилась можливість зафіксувати авторство, забезпечити збереження інтелектуальної власності. Типографська справа розвивалася дуже швидко. На кінець XV століття в Європі було вже близько 250 типографій, а кількість друкованих видань перевищувала 50 тисяч. Друковані видання стали основною формою збереження інформації. «Друкарство стало могутнім знаряддям, що охороняло думку особистості, збільшило її силу в сотні разів» В.І.Вернадський.

Винахід обчислювальної машини Потребу в лічбі люди відчували з глибокої давнини. Спочатку для цього вживалися примітивні прилади – палички їз зарубками, мотузки з вузлами тощо, пізніше були виготовлені більш досконалі прилади – абак, рахівниця, які залишалися в ужитку протягом десятків століть. І тільки з розвитком наук, ремесел, торгівлі потреби у виконанні обчислень почали стимулювати винаходи механічних лічильних пристроїв. Спроб сконструювати лічильну машину було багато, але серед винахідників виділяються декілька імен: Блез Паскаль; Готфрід Вільгельм Лейбніц; Пафнутій Львович Чебишев; Чарльз Беббідж.

Перші комп'ютерні генії Блез Паскаль (1623—1662 рр.) виготовив свою першу лічильну машину в 1645 році, а за все життя — близько 50 екземплярів таких машин. Його «паскаліни» призначалися для додавання та віднімання чисел. Г.В. Лейбніц (1646—1716 рр.) у 1673 році представив проект машини для виконання всіх чотирьох арифметичних дій і реалізував його. П.Л. Чебишев (1821—1894 рр.) запропонував ефективну конструкцію для виконання дій над багатозначними числами. Його машина отримала золоту медаль на виставці в Парижі в 1878 році. Чарльзу Беббіджу (1791—1871 рр.) належить блискуча ідея, яка більше, ніж на століття випередила час, — ідея автоматичної обчислювальної машини, здатної працювати за заданою програмою.

Перші комп'ютерні генії Перший проект, який завершився створенням прообразу майбутніх електронних обчислювальних машин (ЕОМ), було виконано у США. У грудні 1939 року Дж.Атанасов і К.Беррі виготовили макет процесора, а у травні 1943 — першу у світі обчислювальну машину, яку її творці назвали ABC (Atanasoff-Berry Computer, тобто комп'ютер Атанасова та Беррі), яка почала працювати. Більш відомою є інша американська машина — ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Calculator, тобто електронний цифровий інтегратор і калькулятор). Цю машину було створено Джоном Проспером Екертом і Джоном Мочлі у 1943—1946 р. р. Саме з нею звичайно пов'язується початок ери ЕОМ.

Перші комп'ютерні генії Проте пізніше стала відкритою інформація про успішні проекти, виконані раніше – в Англії (проект «Колоссус») і в Німеччині (машина К.Цузе «Z1»). У нашій країні роботи над створенням електронної обчислювальної машини також розпочалися у 30-х роках. Вони проводилися у Києві під керівництвом видатного спеціаліста в галузі електро- і радіотехніки академіка Сергія Олексійовича Лебедєва (1902—1974рр.) і були близькі до завершення, проте війна перервала їх. Поновити дослідження вдалося тільки в кінці 40-х років. Машина С.О.Лебедєва, з якої починається історія вітчизняних ЕОМ, запрацювала у грудні 1951 року в Лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики Української Академії наук. Це була перша діюча ЕОМ у континентальній Європі. Під керівництвом С.О.Лебедєва було розроблено серію потужних швидкодіючих машин БЕСМ, які були одними з найкращих у світі для свого часу.

Поява комп'ютера На підґрунті досягнень електро- і радіотехніки у 30-х роках ХХ століття розгорнулися роботи із створення потужних машин для обчислень. Біля двох десятиріч спроб і пошуків знадобилося для створення електронної обчис-лювальної машини, а ще 10-15 років для того, щоб машини для обчислень перетворилися на універсальні інструменти автоматичного опрацювання інформації будь-якого виду- поданої у числах і текстах, графічних зображеннях і звуках. Використання досягнень мікроелектроніки дозволило сконцентрувати величезну обчислювальну потужність в компактних персональних комп'ютерах, які можна розміс-тити на робочому столі або навіть носити на руці, як годинник. Вперше людство отримало ефективний засіб автоматизації розумової праці. Персональний комп'ютер став застосовуватися в наукових дослідженнях і конструкторських розробках, в банках і бібліотеках, в системах управління виробництвом і транспортом, у податкових інспекціях та у торгівлі, в навчанні й у сфері розваг. Поява комп'ютерів стимулювала створення нових засобів збереження та передавання інформації.

Поява Інтернет 29 жовтня 1969 року в Стенфордському і Каліфорнійському університетах були проведені перші випробування комп’ютерної мережі, яка стала потім основою Державної комп’ютерної мережі США, а пізніше перетворилася в глобальну міжнародну комп’ютерну мережу Інтернет. Інформаційне суспільство стало реальністю після широкого впровадження Інтернету. Розвиток Інтернету настільки швидкий, що інформацію про його можливості необхідно супроводжувати датою, коли ця інформація чи матеріал наданий. Фактично Інтернет – це не просто мережа, а мережа мереж, всі комп’ютері у цій мережі зв’язані один з одним, і таким чином створюється загальний інформаційний простір.