Презентація на тему:
Туркменістан

Зовнішня політика Туркменістану (1991-2013рр.) Столиця Туркменістану - Ашгабат

У період розпаду СРСР у 1990 році у Туркменістані була заснована посада президента, яким став Сапармурат Ніязов.

27 жовтня 1991 р. — день проголошення Незалежності Туркменістану. 18 травня 1992 р. — ухвалення Конституції Туркменістану. 12 грудня 1995 р. — підписання Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про «Постійний нейтралітет Туркменістану» , що визначають внутрішню і зовнішню державну політику країни. Відповідно до резолюції, Туркменістан визнаний нейтральною державою, яка зобов'язується не брати участь у збройних конфліктах, не втручатися у внутрішні справи інших держав. 27.10.1991 18.05.1992 12.12.1995

Герб 15.08.2003р. Прапор 19.02.1992р.

за походженням — визнаний; за формою — постійний; за змістом — позитивний, що має на увазі активну позицію держав у питаннях підтримання миру і стабільності, розвитку відносин дружби і співробітництва між державами. Нейтралітет:

За конституцією 1992 р. Туркменістан - демократична держава з президентською формою правління. Фактично ж у країні існує режим особистої влади довічного президента С.А. Ніязова. Основним пріоритетом у політиці Туркменбаші є збереження політичної незалежності і досягнення економічної незалежності від сусідів. За конституцією 1992 р. Туркменістан – демократична держава з президентською формою правління. Фактично ж у країні існує режим особистої влади довічного президента С.А. Ніязова. Уряд С. Ніязова заборониd діяльність більшості опозиційних партій і організацій. У відповідь на вимоги легалізувати опозиційні організації були проведені арешти їх лідерів. У країні існує культ Великого Сердара (вождя) Туршенбаші (глави туркменів) Сапармурата Ніязова та його матері.

Головним зовнішньоторговельним партнером Туркменії є Україна (27% екс-порту і 12% імпорту), а також Туреччина (11% експорту і 17% імпорту), Іран, Росія, Італія, Швейцарія, Арабські Емірати, Франція.

Туркменістан є пасивним членом членом та СНД ООН Організації ісламського співробітництва

У відносинах з країнами Заходу, з Японією і Південною Кореєю туркменське керівництво цінує можливість отримати кредити, технологію, підтримку в конкурентній боротьбі з сусідами, однак не приймає демократичних повчань.

не бере участі у військово-політичній співпраці країн СНД, а також у регіональних інтеграційних угрупуваннях; відмовився від партнерства з НАТО; з 1995р. нейтральний статус визнаний ООН; зумів зберегти нейтралітет до конфліктуючих сторін в Афганістані; відмовився брати участь в антитерористичній операції проти талібів; не став вплутуватися в Таджицький конфлікт. Туркменістан:

Зберегти добрі стосунки не вдалося тільки з Узбекистаном через територіальних проблем, суперечок за воду і приналежність газових родовищ.

Найбільшою подією 2001 року стало створення духовного, етичного й естетичного кодексу Туркменістану «Рухнама» Сапармурата (Ніязова) Туркменбаши, що стало ще одною частиною культа Туркменбаши. Коли той помер 21 грудня 2006 р., новим президентом став Гурбангули Бердимухамедов. Президент Туркменістана Гунбангула Бердимухамедов доручив «широко и торжественно» відзначити 10-ліття «Рухнами».

Час, що минув після 1995 року, засвідчив правильність рішення щодо нейтралітету: Туркменістан динамічно розвивається в економічній, культурній, соціальній сфері, зміцнює своє міжнародне становище. Його вибір дав можливість країні стати учасником важливих регіональних проектів, зміцнити двосторонні зв'язки з багатьма державами світу. Нинішній стан Туркменістану поки що не має історичних і політичних аналогів - його визнала міжнародна організація, підтримала світова спільнота. Туркменістан підтримує нині дипломатичні відносини з 122 державами світу, є членом понад 40 міжнародних організацій. Новий президент Туркменістану Г. Бердимухамедов неодноразово заявляв, що його країна „буде наполегливо й послідовно продовжувати зовнішньополітичний курс, біля джерел якого стояв великий Сапармурат Туркменбаші”. Висновок