Населення та політична карта Південної Америки
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Прийом географічна розминка Номенклатура: Річки: Амазонка, Парана, Оріноко; Затока: Ла-Плата; Водоспади: Анхель, Ігуасу; Озера: Маракайбо, Тітікака; Низовини: Амазонська, Оріноцька, Ла-Платська: Плоскогір'я: Бразильське, Гвіанське; Гори: Анди.
План: 1. Історія заселення материка; 2. Політична карта. Основні держави і їх столиці; 3. Україна і країни південної Америки.
Українсько-Аргентинські відносини Важливе значення розвитку українсько-аргентинських відносин для обох країн зумовлене рядом історичних факторів. Аргентина першою серед країн Латинської Америки 5 грудня 1991 року визнала незалежність України[1] і першою в регіоні встановила з нею дипломатичні відносини 6 січня 1992 року[2]. Аргентина також була першою країною у світі, яка визнала Українську Народну Республіку і встановила з нею дипломатичні відносини у лютому 1921 року[3]. З березня 1993 року у Буенос-Айресі діє Посольство України, а з травня 1993 року в Києві — відповідно аргентинське посольство. В Аргентині постійно проживає сьома за чисельністю українська діаспора у світі, яка налічує понад 300 тисяч осіб[4][5]. Україна й Аргентина мають давні зв'язки, які зважаючи на потребу зміцнення позицій України на міжнародній арені і впливовість Аргентини, а також взаємодоповнювальний характер їхніх економік, є пріоритетним напрямком розвитку зовнішньої політики обох країн. Історичний досвід Аргентини у становленні національної економіки і утвердженні її як суб'єкта міжнародних відносин багато в чому може стати корисним у визначенні Україною власної моделі входження у міжгосподарські зв'язки світу
Головними галузями співпраці обох країн є аерокосмічна і сільськогосподарська. Україна може запропонувати Аргентині свої технологічні здобутки в електроенергетиці, літакобудуванні, залізничному й автомобільному машинобудуванні. Аргентинська сільськогосподарська продукція і техніка, обладнання для газопроводів, атомних електростанцій, антарктичних досліджень знаходять значний попит на ринку України. В структурі українського експорту в Аргентину переважають чорні метали, гарячекатана сталь, турбіни, насоси, шарикопідшипники, двигуни, трансформатори, добрива, трактори, тоді як з Аргентини надходять харчові продукти, екстракт кебрачо, шкіра, яловичина, одяг. Україна пропонує свою участь у промислових програмах, що реалізуються в Аргентині: тракторобудуванні, будуванні вантажного автотранспорту, будівництві шляхів сполучення, мостів, каналів, в гірничорудній промисловості, модернізації портового господарства, створенні систем транспортних авіаперевезень, пожежогасіння. З іншого боку, для аргентинського бізнесу існує можливість участі в приватизаційних проектах України, співпраці в сільському господарстві.
Перспективним може бути міжрегіональне співробітництво. Йдеться, зокрема, про необхідність реалізації підписаних раніше Угод про співробітництво між Львівською областю і провінцією Кордова, Харківською і провінцією Буенос-Айрес, Тернопільською і провінцією Місьйонес, Волинською і провінцією Чако. З метою координації зусиль та надання ефективної допомоги у взаємному просуванні товарів та послуг на ринки обох країн створені аргентинсько-українська торговельно-промислова палата та аргентинсько-українська асоціація ділового партнерства, основними завданнями яких є пошук можливих партнерів, налагодження прямих ділових контактів, організація виставкової діяльності, сприяння ефективній участі в Тендер (конкурс)тендерах
Кубок Південної Америки з футболу, також відомий як Копа Америка (від ісп. Copa América) — головний футбольний турнір серед чоловічих футбольних збірних країн, що входять до зони КОНМЕБОЛ, футбольної конфедерації Південної Америки. Участь у турнірі беруть зібрні усіх десяти країн, що входять до Південноамериканської футбольної конфедерації — Аргентини, Болівії, Бразилії, Венесуели, Еквадору, Колумбії, Парагваю, Перу, Уругваю та Чилі. Окрім цих команд з 1993 року до участі у Кубку запрошуються дві національні збірні з інших регіонів, які й довершують перелік 12 команд-учасниць.
Карнавал в Ріо-де-Жанейро починається офіційно в п'ятницю перед Попеляною середою. Цей яскравий парад шкіл самби належить до найбільших світових свят. Карнавал організується міністерством туризму міста спільно з Лігою Шкіл Самби (порт. Liga Independente das Escolas de Samba do Rio de Janeiro (LIESA)), а також телекомпаніями, що транслюють подію. Ще 1928 року у Ріо-де-Жанейро виникла перша школа танцю самби під назвою «Дай Скажу» (Deixa Falar). Створена танцівником самби Ісмаелем Сілвою, вона пізніше перейменовується на «Естасіо ду Са» (Estacio do Sa), за іменем засновника Ріо-де-Жанейро. З Ріо традиція карнавальних парадів шкіл самби розповсюдилася на інші міста і особливо прижилася у Сан-Паулу
Хоча зараз світ парного танцю не можна уявити інакше, але Танго — це третій танець в історії, в якому чоловік та жінка займають позиції один навпроти одного. Його випередили віденський вальс, що став лихоманкою Європи 30-х років ХІХ століття, та полька, популярна в 1840-х роках. Танго радикально відрізнявся від перших двох, оскільки він вперше представив концепцію імпровізації. Не існує одностайної теорії походження танцю, але більшість дослідників погоджуються, що танець виник злиттям різноманітних стилів, завезених іммігрантами із Європи до Буенос-Айресу, та Африканських танцювальних мотивів. Вперше слово «танго» у відношенні до танцю почали вживати десь у 90-х роках ХІХ століття. Танго утворилось із багатьох уже існуючих танців, таких як кубинська хабанера (Habanera), креольська мілонга (Креольське танго було спершу жартівливою, веселою пісенькою, що в кінці 1880-х — початку 1890-х перетворилася в танець. Виконувалось під акомпанемент акордеона, мандоліни чи маленьких вуличних оркестрів, у складі гітари, скрипки, арфи та флейти).
У Європі танго вперше починає з'являтись на початку ХХ століття. Париж був першим містом, де танець набув значної популярності на початку 1910-х років. Пізніше він підкорив Лондон та Берлін. До 1913 року він досяг Нью Йорка та Фінляндії. Починаючи з середини 20-х та до середини 30-х для Танго настали часи депресії. Але з 1935 року під впливом Juan D'Arienzo танго набуває нового розквіту. Період до 1955 року вважається Золотою Добою для танго. Але із встановленням диктаторського режиму в Аргентині будь-які публічні збори були заборонені, і танго продовжував своє існування лише у дрібних округах. Ренесанс танго відбувся 1983 року. Цього року у Парижі відбулося відкриття шоу Tango Argentino під керівництвом Claudio Segovia та Hector Orezzoli, що стало своєрідною революцією. Практично всі бажали навчатися танго.
Найбільша країна на материку… Нащадки шлюбів європейців та негрів… Найменша країна на материку… Мова, якою розмовляє більшість населення Бразилії.. Нащадки шлюбів європейців та індіанців… Країна, що розташована в Андах… Нащадки шлюбів індіанців та негрів… Мова, якою розмовляє більшість населення на материку… Друга за площею держава на материку… Країна, що не має виходу до моря… (Самбо, Іспанська, Чилі, Мулати, Португальська, Суринам, Метиси, Аргентина, Болівія, Бразиліа)
Опрацювати текст підручника. Підготувати повідомлення щодо особливостей природи Північної Америки. Скласти “Лист двійочника” з описом природи Південної Америки
Схожі презентації
Категорії