Презентація на тему:
Архейська ера

Підготувала учениця 11-Б класу Горбатих Ольга

Архей Архей — найдревнійше життя. Тривав близько 1 млрд. років, від 3500 до 2500 млн. років. Залишків органічного життя небагато. Горні породи архея містять багато графіту, який, як вважають вчені, утворився із залишків живих організмів. Були виявлені строматоліти — викопні залишки колоній ціанобактерій з вуглекислого кальцію.

Докембрійський строматоліт

Ландшафт архейського періоду

Живі організми архея були представлені спочатку анаеробними прокаріотами, які використовували в якості джерела енергії готові органічні сполуки, синтезовані абіогенно.

Ароморфози За архейський період відбулося декілька важливих для всієї природи і еволюції ароморфозів. 1. Поява хемоавтотрофних бактерій, що окислювали сполуки заліза та сірки – залізобактерії та сіркобактерії.

2. Поява процесу фотосинтезу. З’явились зелені та пурпурові сіркобактерії з фотосистемою-І, які з вуглекислого газу за рахунок енергії світла утворювали органіку з виділенням сірки: СО2 + 2Н2S + Q → (СН2О) + 2S + Н2О Ароморфози

Ароморфози 3. З’являються синьо-зелені водорості (ціанобактерії). Фотосинтез синьо-зелених – найважливіший ароморфоз архейської ери. Саме завдяки їх життєдіяльності атмосфера починає збагачуватися киснем. СО2 + 2Н2О + Q → (СН2О) + О2 + Н2О

Прокаріоти архейського періоду

Наслідки Внаслідок фотосинтезуючої діяльності ціанобактерій у кінці архейської ери в атмосфері накопичилась значна кількість кисню та утворився озоновий шар. Це спричинило появу більш енергетично вигідного аеробного розщеплення поживних речовин живими організмами та захист поверхні Землі за допомогою озонового екрана від космічного та сонячного ультрафіолетового випромінювань.

Дякую за увагу!