Аргентина
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Аргентинська Республіка — країна в Південній Америці, що межує на півдні і заході з Чилі, на північному заході з Болівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичним океаном. Площа 2 780 092 км². Населення 40,518 млн осіб (оцінка на 30 червня 2010) ; столиця — Буенос-Айрес. Офіційна мова — іспанська. Походження назви Аргентина — від латинського «арґентум» (срібло).
За будовою поверхні країну можна розділити на дві частини: підвищену — західну і південну і рівнинну — східну. Вздовж усього західного кордону Арґентини простяглися Анди, що виникли під час альпійського гороутворення. У Головній Кордільєрі знаходяться найвищі вершини Південної Америки: Аконкагуа (6959 м), Тупунгато (6800 м).
Клімат рівнинної ч. на Пн. — тропічний, з вологим жарким літом і теплою сухою зимою (температура січня +30°, липня +20°, опадів до 900 мм), в центр. районах — субтропічний (температура січня +23°, липня +9°, опадів бл. 1000 мм). На півдні країни (у Патагонії) набагато холодніше — клімат помірний, напівпустельний .
До початку 16 століття країну населяли американські індіанці. На північному заході жили діагіти та кечуа. На північному сході жили гуарані. На сході, у Пампі, проживали кочові народи гарруа та керанд. Патагонію населяли племена арауканів, теуельче та алакалуфів.
На середину 16 століття чисельність індіанців становила близько 340 тис. осіб. В цей час почалась іспанська колонізація Аргентини. Конкістадори винищували індіанців і до середини XX ст. вони лишились тільки в найвіддаленіших кутках країни.
У країні видобувається нафта і газ, енергетичне та коксівне вугілля, руди урану, заліза, вольфраму, міді, свинцю, цинку, олова, золота, срібла, берилію, а також неметалічні к.к..
Сучасна Аргентина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна, текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна промисловість.
Біля 2/3 промислової продукції виготовляється в районі Буенос-Айреса; тут зосереджені підприємства нафтопереробної, металобробної, харчової промисловості. З інших промислових центрів найбільше значення мають Кордова, Мендоса , Росаріо.
Термін «гаучо» — приблизний еквівалент північноамериканському терміну «ковбой». Як і слово американців США «cowboy», венесуельське і колумбійське «llanero», чилійське «huaso» та мексиканське «vaquero», — термін набув популярності в 19 столітті і зараз використовується, коли мова йде про дані часи.
Із основних експортних культур : пшениця— 5,8 млн. т, кукурудза — 4,8 млн. т, лляне сім'я — 630 тис. т, соняшник — 760 тис. т. Більшість зерна та олії дають пров. Пампи та міжріччя Парани і Уругваю. На Пн. поширені посіви бавовнику. Цукрова тростина культивується на Пн. Зх. В зх. провінціях — виноградарство і садівництво (яблука, груші, сливи, абрикоси), в пониззі Парани — цитрусові.
В тваринництві вирощують - велику рогату худобу, овець (45,7 млн.) — 2-е місце. Значне поголів'я коней— 5,8 млн., свиней — 3,9 млн. Бл. 20 % м'яса і 70 % вовни йде на експорт.
.Осн. транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Всі провінції Аргентини пов'язані мережею залізниць. Істотну роль відіграє водний транспорт. Одним з найбільших портів Латинської Америки є Буенос-Айрес, через який здійснюється 4/5 всіх океанських перевезень.
Буенос-Айрес Фед. округ Ентре-Ріос Коррієнтес Місьйонес Чако Формоса Санта-Фе Мендоса Ла-Ріоха Жужуй Сальта Тукуман Катамарка Сантьяго-дель-Естеро Кордов Сан-Хуан Сан-Луїс Ла-Пампа Неукен Ріо-Неґро Чубут Санта-Крус Вогняна Земля Аргентина поділяється на двадцять три провінції (ісп. provincias) і один федеральний округ (Capital de la República). Провінції у свою чергу поділяються на департаменти .
Схожі презентації
Категорії