"Ангола"
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Республіка Ангола (раніше Португальська Південно-Західна Африка) — колишня португальська колонія, а нині незалежна держава на південному заході Африки. Межує з Намібією, Замбією, ДР Конго, Конго. Площа: 1 246,7 тис. км². Населення - 13,1 млн. осіб (2010), найбільша етнічна група — овімбунду. Столиця — Луанда. Понад 98% населення — народи мовної групи нігер-конго. Грошова одиниця — кванза.
Ангола — від ngola, титулу, використовуваного монархом у доколоніальному королівстві Ндонго.
Атлантичне узбережжя Анголи зайнято прибережній низовиною, яка крутим уступом піднімається на плоскогір'я, що займає більше 90% території країни. Центральну частину плоскогір'я займає масив Бії з найвищою точкою країни — горою Моко (2620 м). Берегова лінія порізана слабко, гаваней мало. На крайньому півдні — пустеля.
Під час тривалого сезону дощів річки сильно розливаються, в сухий сезон міліють, а на півдні пересихають. Густа річкова мережа, велика частина річок багата на пороги та водоспади. Рівень води у них коливається протягом року. Великі річки: Кванза, Квіто, Кубанго і Кунене. Судноплавні Кванза і Шилванго.
Ліси і рідколісся займають близько 40% території Анголи. Вологі тропічні ліси зосереджені на північному сході країни, решту плоскогір'я займають сухі листопадні тропічні рідколісся та злакові савани.
Ангола має значними природними ресурсами, з яких основне значення мають нафту (зокрема, родовища Бегонія, Жасмін, Далія) і алмази, а також залізна руда, фосфати, мідь, золото, боксити, уран. Крім цього у республіки є істотні ресурси природного газу: на 2009 рік його запаси становили близько 300 млрд кубометрів. Для родовищ Анголи характерна велика глибина залягання пластів і шельфу, що здорожує видобуток.
В адміністративному відношенні Ангола розділена на 18 провінцій (порт. província), які, у свою чергу, діляться на 157 муніципалітетів.
Ангола — аграрна країна з відносно розвинутою гірничодобувною промисловістю. Основні галузі економіки: нафтова, гірнича (алмази, залізна руда, фосфати, золото, уран та ін.), харчова, текстильна. Основний транспорт — залізничний, автомобільний, морський. Головні морські порти: Кабінда, Намібе, Луанда, Лобіту.
Чисельність населення — 13,1 млн (оцінка на липень 2010). Основну частину народу Анголи становлять три етнічні групи: овімбунду (37%), амбунду (мбунду) (25%) і баконго (13%). Решта народності, що населяють країну — чокве, гангуела, нханека-Хумб, Амбо, гереро і ксіндунга. Близько 2% населення становлять африкано-європейські мулати, 1% — білі, переважно асимільовані португальці. Зростання населення в країні становить близько 2% щорічно.
В Анголі досить велика дитяча смертність — в середньому 178 з 1000 вмирають в перший рік життя (1-е місце у світі). Середня тривалість життя ангольців становить для чоловіків — 37,5 років, для жінок — 39,5 років. У 2007 році 2,1% населення було заражено вірусом імунодефіциту (ВІЛ). Щороку від цієї хвороби помирає близько 11 тис. осіб.
Офіційна державна мова — португальська. Населення використовує африканські мови банту: умбунду (південний мбунду) — мова овімбунду, кімбунду (північний мбунду), киконго, чокве, кваньяма.
Більше 53% населення в Анголі — християни. Більшість з них — католики (38%) і протестанти (15%). Близько 47% ангольців сповідують місцеві вірування. Ангола стала першою країною в світі де заборонили іслам.
Схожі презентації
Категорії