Презентація на тему:
Оптичні прилади

ОПТИЧНІ ПРИЛАДИ. ІСТОРІЯ Охрименко Д. , Богдан В.

Оптика як наука… О птика (англ. optics) — розділ фізики, в межах якого вивчається природа оптичного випромінювання (світла), досліджуються процеси випромінювання світла, його поширення в різноманітних середовищах і взаємодії з речовиною.

Оптичні прилади Опти чний при лад - це прилад, в основі якого лежить використання оптичних явищ. Основними складовими оптичних приладів, як правило, є використання лінз. Також часто використовується у їх складі дзеркало. До оптичних приладів належать наприклад телескоп, оптичний мікроскоп та інші. Оптичні прилади допомагають нам досліджувати навколишній світ Наші очі, по суті, являють собою оптичні прилади.

Оптичні прилади в астрономії В астрономії оптичні прилади використовуються для дослідження космосу та космічних простор. Прикладом може бути бінокль та телескоп.

Телескоп Телескоп - прилад, призначений для спостереження небесних світил. Існують телескопи для всіх діапазонів електромагнітного спектра. Роком винаходу телескопа, а вірніше зорової труби , вважають 1608(майстер - Іоанн Ліпперсгей ). Історія створення: Вчений Кеплер розглянув хід променів в оптичній системі з двоопуклою і двоввігнутою лінзами.  Найперші креслення найпростішого лінзового телескопа були виявлені ще в записах Леонардо да Вінчі, датованих 1509-м роком.  Першим, хто направив зорову трубу в небо, перетворивши її в телескоп, і отримав нові наукові дані став Галілей .  У 1609 він створив свою першу зорову трубу з триразовим збільшенням. Пізніше ним було створено телескоп, який давав 32-кратне збільшення: довжина телескопа була близько метра, а діаметр об'єктиву - 4,5 см.

Бінокль Біно кль (лат. bini — два і лат. oculus — око) — оптичний прилад, складений з двох паралельно з'єднаних зорових труб. Застосовують його для спостереження за віддаленими предметами. Історія створення: Першим, хто за неї взявся, був Галілео Галілей. Це він винайшов бінокль у вигляді двох лінз: розсіювальної і збиральної. Наступну віху в історії бінокля заклав Д.Доллонд. Його винахід - ахроматичний об'єктив. Ті ж дві призми, але вигляд зовсім інший. У дев'ятнадцятому столітті бере початок історія сучасного бінокля. Основоположником її виступив Кеплер. Це він винайшов призмену оптику. Завдяки цьому винаходу вдалося істотно збільшити огляд. Предмети почали вивчати на досить великих відстанях, причому ці відстані заміряли.

Прилади медичної оптики мають велике значення в клінічній практиці та лабораторній діагностиці. Вони покращують зір пацієнтів, дозволяють зазирнути в тіло хворого, визначити концентрацію певних сполук у біологічних рідин і поглянути на мікроскопічну будову органів чи тканин. Історію оптичних приладів в медицині розглянемо на прикладі мікроскопу та окуляр. Оптичні прилади в медицині

Мікроскоп Історія створення: В 1590 році нідерландський майстер Захарій Янсен помістив в одну трубку дві лінзи від окулярів і зміг побачити предмети, збільшені від 5 до 10 разів.   Справжній науково-технічний прорив у розвитку мікроскопа стався в XVII столітті. В 1619 році голландський винахідник Корнеліус Дреббель придумав мікроскоп з опуклими лінзами, а в кінці століття інший нідерландець – Християн Гюйгенс презентував свою модель, в якій можна було регулювати окуляри. В подальшому свою руку до розвитку мікроскопа прикладали багато винахідників. 1931 року вчений Роберт Руденберг запатентував новий прилад, який міг збільшувати предмети за допомогою пучків електронів. Пристрій отримав назву електронний мікроскоп .

Окуляри Історію окуляр зазвичай прийнято починати з розповіді про короткозорого владику Риму – імператора Нерона. Нерон любив дивитися бої гладіаторів через відшліфований смарагд.   На думку істориків історія окуляр починається з XI століття. Складаючи перший науковий опис людського ока, арабська медик Бон-аль Хайсам зауважив, що через двоопуклу лінзу будь-який предмет виглядає набагато більшим. Першим спробував виготовити «скло, що збільшує» вчений і філософ Роджер Бекон. Було це в 1267 році. Дослід закінчився невдачею. Це не зупинило інших дослідників. У ХІV столітті набули розповсюдження моноклі — кругле скло для одного ока, яке вставлялося в очну западину, та лорнети — окуляри в оправі з ручкою. До середини цього ж століття винайшли дужку для носа. Потім зробили для окулярів дротяні дужки, котрі почали заправляти за вуха. Поступово окуляри набули сучасного вигляду. І лише через п’ять віків, наприкінці ХХ століття, у них з’явився конкурент — контактні лінзи.