Презентація на тему:
Оптичні ілюзії

Оптичні Ілюзії Виконала: Учениця 9-А класу К.З. «Полтавська ЗОШ №28» Юшко Аліса

Що ж таке оптична ілюзія? Оптична ілюзія — помилка в зоровому сприйнятті, викликана неточністю або неадекватністю процесів неусвідомлюваної корекції зорового образу, а також фізичними причинами. Причини оптичних ілюзій досліджують як з погляду фізіології зору, так і в рамках вивчення психології зорового сприйняття.

Обман зору Обман зору — це ефект зорового сприйняття, коли спостерігач свідомо чи мимоволі дає хибне пояснення тій картині, яку спостерігає. Такий ефект добре відомий кожному, хто спостерігав хмари, що біжать по небу, які часом набувають форми відомих зорових об'єктів. Такий самий ефект може відбуватися при спостереженні картини розподілу тіней тривимірних об'єктів при деяких ракурсах по відношенню до джерела світла

Cприйняття кольору Вже близько ста років відомо, що коли на сітківці ока виникає зображення, яке складається зі світлих і темних областей, світло від яскраво освітлених ділянок ніби перетікає на темні ділянки. Це явище називається оптичною іррадіацією. Одна з таких ілюзій була описана в 1995 році професором Массачусетського технологічного інституту Едвардом Адельсоном. Адельсон звернув увагу, що сприйняття кольору суттєво залежить від фону і однакові кольори на різному тлі сприймаються нами як різні, навіть якщо розташовані близько й видні нами одночасно.

Сприйняття глибини Ілюзії сприйняття глибини — неадекватне відображення предмета, що сприймається, та його властивостей. Наразі найбільш вивченими є ілюзорні ефекти, які спостерігаються при зоровому сприйнятті двовимірних контурних зображень. Мозок несвідомо бачить малюнки тільки одноопуклі (одноввігнуті). Сприйняття залежить від напрямку зовнішнього (реального чи позірного) освітлення.

Сприйняття розміру Ілюзії часто призводять до абсолютно неправильних кількісних оцінок реальних геометричних величин. За деяких обставин можна помилитися на 25 % і більше щодо розмірів предмета, якщо окомірні оцінки не перевірити лінійкою. Окомірні оцінки геометричних реальних величин дуже сильно залежать від характеру фону зображення. Це стосується довжин, площ, радіусів кривини, кутів, форм тощо.

Картинки-перевертні Картинка-перевертень — вид оптичної ілюзії, за якої від напрямку погляду залежить характер сприйманого об'єкта. Однією з таких ілюзій є «качкозаєць»: зображення може трактуватися і як зображення качки, і як зображення зайця.

Неможливі фігури Неможливі фігури - на перший погляд, звичайний малюнок, проте коли придивитися уважніше, можна помітити дуже багато різних парадоксів. Одним із перших, хто почав створювати такі малюнки, був відомий голландський графік Моріс Корнеліс Ешер.

Ілюзії руху Ілюзії руху - це ілюзії, коли статичний і нерухомий малюнок "оживає" і починає рухатись, або починає крутитись в одну, а потім в іншу сторону (яскравим прикладом є ілюзія дівчини, яка крутиться навколо своєї осі). Існують малюнки, які начебто "пульсують", хоча насправді - це статичний рисунок.

Кімната Еймса Кімната, придумана Адельбертом Еймсом Молодшим в 1946 році, є прикладом тривимірної оптичної ілюзії. Кімната спроектована таким чином, що при погляді спереду здається звичайною, з перпендикулярними стінами та стелею. Насправді, форма кімнати є трапецією, де далека стіна розташована під дуже гострим кутом до однієї стіни і, відповідно, під тупим кутом до іншої. Правий кут, таким чином, значно ближче до спостерігача, ніж лівий. За рахунок ілюзії, що підсилюється, відповідно спотвореними шаховими клітинами на підлозі і стінах, людина, що стоїть у ближньому куті, виглядає велетнем порівняно з тією, що стоїть в далекому. Коли людина переходить з кута в кут, спостерігачеві здається, що вона різко зростає чи, навпаки, зменшується.

Дякую за увагу!