Презентація на тему:
Атомні електростанції України

Атомні електростанції в Україні Робота Учениць 9 класу Турик Світлана Гаврилюк Марина

Чорнобильська атомна електростанція  (ЧАЕС) — у м. Прип'ять (Київська обл.); на ній у квітні  1986 сталась одна з найбільших в історії людства техногенних катастроф (Чорнобильська аварія), внаслідок чого тривали й тривають досі значні трудомісткі й капіталомісткі аварійні роботи, заходи з реабілітації постраждалих територій (так звана Чорнобильська зона) і населення, яке на них проживало і проживає. Аварія на ЧАЕС спонукала людство переглянути райдужні перспективи зростання частки «мирного атому» у загальному видобутку електроенергії у світі; на більшості АЕС світу було вжито додаткових заходів і введені в дію додаткові системи захисту і безпеки, а в самій Україні до 22 жовтня  1993 діяв мораторій на будівництво нових АЕС Чорнобильська атомна АЕС

Перша частина ЧАЕС (перший і другий енергоблоки з реакторами РБМК-1000) була побудована в 1970 –1977 , друга частина (третій і четвертий енергоблоки з аналогічними реакторами) була побудована до кінця  1983 . 1981  за 1,5 км на південний схід від майданчика першої-другої частин було розпочато будівництво третьої частини — п'ятого і шостого енергоблоків з такими ж реакторами, що було зупинене після аварії на четвертому енергоблоці при високому ступені готовності об'єктів. Безпосередньо в долині річки Прип'ять на південний схід від майданчика АЕС для забезпечення охолодження конденсаторів  турбін та інших теплообмінників перших чотирьох енергоблоків побудований наливний ставок -холоджувач площею 2.2 км² і рівнем води на 3,5 м нижче відмітки планування майданчика АЕС. Для забезпечення охолодження теплообмінників третьої частини планувалося використовувати  градирні майбутніх п'ятого і шостого енергоблоків. Проектна генеруюча  потужність ЧАЕС становила 6000 МВт , станом на квітень 1986 в експлуатації були чотири енергоблоки з реакторами РБМК-1000 загальною потужністю 4000 МВт. На момент аварії Чорнобильська АЕС, разом з Ленінградською і Курською електростанціями, була найпотужнішою в СРСР (За даними  МАГАТЕ запуск четвертого енергоблока Курської АЕС відбувся в лютому  1986, і він тільки виходив на проектну потужність) За непідтвердженими даними на ЧАЕС планувалося ввести до 12 реакторів, але це не більше, ніж міська легенда.

Історія Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР  від 29 червня 1966 , який затверджував план введення атомних станцій в 1966—1977, було заплановано задіяти енергетичні потужності в розмірі 11 900 МВт, зокрема з реакторами РБМК  — 8 000 МВт. Одна з атомних електростанцій мала компенсувати дефіцит електроенергії в Центральному енергетичному районі — найбільшому в Об'єднаній енергосистемі (ОЕС) Півдня. Введення в експлуатацію першого енергоблока першої атомної електростанції в Україні планувалося 1974, другого — 1975

Рівненська АЕС Рі вненська атомна електростанція (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш є відокремленим підрозділом НАЕК ”Енергоатом” Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі біля річки Стир. Відлік своєї історії станція веде з  1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС. Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.

Відлік своєї історії станція веде з 1971  року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС. Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980—1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році. На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ . У її склад входили провідні спеціалісти  Японії, США, Канади, Франції, Німеччини , Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів. Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України. Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000 ).

Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт•год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях. 2 липня 2018 року було заявлено про підготовку до будівництва енергоблоку №5. На початку грудня 2018 року на території Рівненської атомної електростанції було продемонстровано спеціальний потяг, яким перевозитимуть відходи до сховища. Було протестовано перевантажувальний контейнер HI-TRAC 190. Після завантаження контейнер вирушить з Рівненської АЕС у сховище в Чорнобильській зоні . Контейнер має 3 метри у довжину та важить 84 тонни. Зі станції до сховища контейнер транспортуватимуть на спеціальній залізничній платформі, побудованій спеціально для цих цілей. Від випадкових зіткнень її захистить «пом’якшувальний» вагон, а сам потяг буде під контролем воєнізованої охорони. Перший контейнер з паливом за такою технологією буде відправлена у чорнобильське сховище орієнтовно навесні 2020 року. Наразі ще не ясно, з якої з трьох станцій. Зі слів атомників, контейнер для перевезення відпрацьованого палива коштує близько 2,2 млн дол.

Південноукраїнська атомна електростанція Південноукраїнська атомна електростанція — атомна електростанція, розташована в степовій зоні на лівому березі річки Південний Буг, при Ташлицькому водосховищі, неподалік (на схід) від містаЮжноукраїнська, що в Миколаївській області. Збудована у 1975–1982 роках. Енергетичне підприємство офіційно називається ВП «Южно-Українська АЕС», входить до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» України. Є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу.

Диверсифікація постачальників ядерного палива З 12 по 14 березня 2010 р. на ПУАЕС проходила інспекція шести дослідних касет виробництва фірми Westinghouse за участю представників компанії-виробника. Американські тепловидільні збірки (ТВЗ-W) в активній зоні реактора блоку № 3 ПУАЕС працювали з серпня 2005 р. У січні 2010 р. закінчився їх останній паливний цикл. Відповідно до програми дослідно-промислової експлуатації вивчення стану дослідного ядерного палива виконувалося щорічно, після завершення кожної річної паливної кампанії. В кінці червня 2012 року компанія «Енергоатом» ухвалила рішення вивантажити паливо американської компанії Westinghouse з реакторів № 2 і № 3 Південно-Української АЕС через «пошкодження двох збірок ТВЗ-W». Українська компанія звернулася до Росії з проханням терміново привезти на Південно-Українську АЕС російське паливо, виготовлене для Запорізької АЕС. Державна інспекція ядерного регулювання заборонила використання ТВЗ виробництва Westinghouse. При цьому НАЕК «Енергоатом» змушений був провести повне вивантаження палива Westinghouse на Південно-Українській АЕС. Експертна комісія, яка обстежила пошкоджені збірки, встановила, що причиною їх деформації були конструктивні недоліки . В 2013 році всі паливні касети Westinghouse були повністю вилучені з другого енергоблоку Південно-Української АЕС. У 2015 році, коли було здійснено планове відключення реактора Південно-Української АЕС, виявилося, що дві тепловидільні збірки виробництва Westinghouse протікають, хоча компанія стверджувала, що це «вдосконалена модифікація», цілком прийнятна реакторів ВВЕР-1000, що експлуатуються на електростанції.

Хмельницька атомна станція Хмельни цька атомна електростанція (ХАЕС) — атомна електростанція, яка розташована на території Хмельницької області в місті Нетішин. На електростанції працює 2 ядерних реакториВВЕР-1000 (підключені у 1987 і 2004 роках відповідно) загальною потужністю 2000 МВт. Основне призначення станції — покриття дефіциту електричних потужностей в Західному регіоні України

За проектом АЕС повинна була мати 4 енергоблоки. У 1981 почато будівництво. У кінці 1987 введений перший енергоблок . Підготовлені майданчики ще для трьох блоків. Другий енергоблок почали будувати в 1983 , пуск планувався в кінці 1991 . У 1990  Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС, під час дії якого на Хмельницькій станції були змонтовані основні технологічні вузли і підготовлений персонал для роботи на другому блоці. Реакторні установки нових блоків Х-2/Р-4 належать до серії енергетичних реакторів (ВВЕР-1000), аналогічні встановлені на 60 % ядерних реакторів по всьому світу. Радіоактивні викиди в атмосферу на них строго контролюються. Споруду Хмельницького-2 відновили в 1993, проте через недостатнє фінансування будівельні роботи йшли повільно, з середини 2002 вони були значно прискорені. 25 липня 1996  року стався аварійний викид радіоактивної пари в приміщення гермооболонки станції із-за руйнування ділянки трубопроводу обв'язки клапана компенсатора тиску . Один працівник станції загинув .Викиду радіоактивних речовин у навколишнє середовище не відбулося. У липні 2004 відбувся фізичний, а 8 серпня — енергетичний пуск 2-го енергоблоку ХАЕС. 7 вересня 2005 Державна приймальна комісія підписала акт про введення другого блоку ХАЕС в промислову експлуатацію. За 2007 Хмельницькою АЕС вперше вироблено 14 785,3 млн кВт • год електроенергії . У 2007 експерти місії OSART МАГАТЕ, що на запрошення Уряду України провели перевірку стану дотримання безпеки і культури виробництва, дали високу оцінку Хмельницькій АЕС.

У вересні 2012  Верховна Рада України ухвалила в цілому закон України «Про розміщення, проектування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції», який передбачає схвалення будівництва 3-го та 4-го енергоблоків АЕС. Вартість проекту оцінюється в 40 млрд грн., з яких 80 % буде залучено за рахунок кредиту Російської Федерації, а 20 % — за рахунок надбавки на тариф електроенергії. 26 липня 2014 Президент Енергоатому Юрій Недашковський повідомив,що Україна відмовляється від послуг російської компанії Росатом у добудові 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС через відсутність із боку Росії будь-яких зрушень у реалізації цього проекту. Наразі ведуться переговори з міжнародними виробниками обладнання для атомної промисловості. Юрій Недашковський зазначив, що найбільш прийнятним типом енергоблоків для ХАЕС є ВВЕР-1000 . Крім того, «Енергоатом» як один із варіантів розглядає ядерний реактор чеського виробництва В-320 , який зручно доставляти до ХАЕС залізничним транспортом. Кошти на фінансування добудови енергоблоків планується залучити за рахунок кредитів міжнародних фінансових інститутів, а також за рахунок доходів, які компанія може отримати від експорту електроенергії за кордон. 6 червня 2018 року Урядовий комітет із питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності схвалив техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС (ХАЕС, Нетішин, Хмельницька область) вартістю 72,44 млрд грн (у цінах на 5 травня 2017 року).

Запорізька атомна електростанція Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) —атомна електростанція, розташована в степовій  зоні на березі  Каховського водосховища в Запорізькій області України поруч із містом Енергодар . Це найбільша в Європі і 6 у світі атомна електростанція, вона складається з 6 атомних  енергоблоків  по 1 млн кВт кожний.

Загальна інформація Рішення про будівництво ЗАЕС було ухвалено в 1978 році. У 1981  р. почалося поетапне спорудження блоків станції. Протягом 1984 —1987  р. уведені в експлуатацію чотири енергоблоки. У 1989  р. став функціонувати п'ятий енергоблок, а шостий — лише в 1995 році, після скасування мораторію  на будівництво ядерних об'єктів в Україні. Запуск шостого блоку Міжнародний інститут фінансів економічного партнерства  (США ) відзначив Запорізьку АЕС «Смолоскипом Бірмінгема». Ця нагорода вручається підприємствам за успішне економічне виживання й розвиток в умовах зародження ринкових відносин. Щорічно станція генерує близько 40 млрд кВт-год електроенергії, що становить п'яту частину загальнорічного виробництва електроенергії в державі й половину її виробництва на українських атомних станціях. За підсумками роботи в 2000 р. Запорізька АЕС визнана однією з трьох найкращих атомних станцій світу, що повністю відповідають вимогам МАГАТЕ . На Запорізькій АЕС — першій серед атомних станцій України з реакторами типу ВВЕР  — побудоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП ).

Технологія запорізького ССВЯП базується на зберіганні відпрацьованих паливних збірників у вентильованих бетонних контейнерах, розташованих на майданчику в межах атомної станції. Проектний обсяг ССВЯП на Запорізькій АЕС — 380 контейнерів , що забезпечить на найближчі 50 років зберігання відпрацьованих паливних касет, які будуть вилучатися з реакторів протягом усього терміну експлуатації станції. Оператором всіх чотирьох діючих АЕС України є держпідприємство «НАЕК» Енергоатом , яке отримує ядерне паливо  за контрактами з компаніями ТВЕЛ (РФ) і Westinghouse Electric Sweden  (Швеція ). Енергоатом експлуатує 15 енергоблоків, оснащених водо-водяними енергетичними  реакторами загальною встановленою електричною потужністю 13,835 ГВт.