Презентація на тему:
Методика проведення масажу при гіпертонії

Методика проведення масажу при гіпертонії

План Що таке гіпертонія Причини виникнення гіпертонії Стадії гіпертонії Показання протипоказання до проведення масажу при гіпертонії План масажу Висновок

Гіпертонічна хвороба – хронічне захворювання, що характеризується постійним або періодичним підвищенням артеріального тиску. При артеріальній гіпертензії відбуваються такі зміни в організмі: звуження і втрата еластичності судин збільшення м'язової маси лівого шлуночка серця, що називається гіпертрофією прогресування атеросклерозу збільшення навантаження на нирки

У результаті гіпертонії можуть розвитися серцево-судинна недостатність, ішемічна хвороба серця, інсульт і поразка бруньок, що приводить до уремії (бруньки нездатні виділяти сечу). Тому розрізняють гіпертонічну хворобу з переважною поразкою посудин серця, посудин головного мозку й бруньок.

ПРИЧИНИ ГІПЕРТОНІЇ Гіпертонічна хвороба як самостійне захворювання було описано Російським клініцистом Г. Ф. Лангом в 1922 р. як хвороба «невідреагованих емоцій».  Це визначення говорить про те, що головною причиною розвитку гіпертонічної хвороби є стрес (психоемоційна напруга). Надмірну нервову напругу виявляється в осіб, які перенесли важкі психічні травми або зазнають тривалі і сильні хвилювання, чия робота пов'язана з порушенням ритму сну і неспання, з впливом шуму, вібрації, напругою уваги і т. п. Стрес - це один з гіпертензивних чинників (причин ) розвитку гіпертонії, крім нього, існують і інші, а саме надмірна вага, надмірне споживання натрію, який міститься, головним чином, у харчовій солі. 

ПРИЧИНИ ГІПЕРТОНІЇ Отже, головними причинами гіпертонії є:  • стрес;  • надмірна вага;  • надмірне споживання солі.  Сприяючі причини, чинники розвитку гіпертонічної хвороби.  1. Високий рівень холестерину.  2. Неправильне харчування.  3. Шкідливі звички.  4. Підвищення рівня цукру в крові.  5. Вік, стать.  6. Низька фізична активність.  7. Несприятливі умови зовнішнього середовища.  Не викликає сумніву наявність спадкового чинника, його вагомість становить від 30 до 60%.  Згадаймо, що величина артеріального тиску визначається кількістю крові, яка викидається серцем в аорту, і опором периферичних судин, значить, збільшення артеріального тиску відбувається за рахунок збільшення обсягу крові в кров'яному руслі і за рахунок підвищення периферичного опору судин.  Гіпертензивні фактори на тлі генетичної схильності сприяють затримці натрію в клітинах судин, що веде до гіпертрофії клітинної стінки і підвищує скоротливу здатність судин, а це збільшує периферичний опір судин і сприяє підвищенню артеріального тиску. Надлишковий вміст натрію веде до затримки рідини, що збільшує об'єм циркулюючої крові, і теж сприяє підвищенню артеріального тиску. Стрес призводить до порушення функцій вищої нервової діяльності та нервової регуляції, тонусу судинної стінки (підвищенню), що створює умови для підйому артеріального тиску, тому що необхідно докласти великих зусиль для подолання підвищеного опору периферичних судин. Тривалий стрес підвищує рівень стресових гормонів в крові (гормони виробляються нирками), що веде до збільшення числа серцевих скорочень і підйому артеріального тиску. 

3 стадії гіпертонії: I стадія - підвищення артеріального тиску до 160...180/95...105 мм рт. ст. Змін міокарду немає, часто нетривалий відпочинок, спокій повністю нормалізують стан людини, проте можуть спостерігатися порушення сну, головні болі, зниження розумової працездатності, шум в голові. II стадія - артеріальний тиск підвищений до 180...200/ 105... 115 мм рт. ст. Періодично виникає гіпертонічний криз, рентгенологічний і на ЕКГ виявляється гіпертрофія лівого шлуночку.. III стадія - найбільш важка. Артеріальний тиск вище 200/115 мм рт. ст. Ця стадія часто завершується інфарктом міокарду або інсультом.    

ПОКАЗАННЯ Показання: функціональні (нейрогенні) розладу серцево-судинної системи (неврози серця); дистрофії міокарда з явищами недостатності кровообігу I-II ступенів; ревматичні пороки клапанів серця без декомпенсації; кардіосклероз миокардитичний і атеросклеротичний з явищами недостатності кровообігу I-II ступенів; стенокардія, в період у сполученні з остеохондрозом шийно^-грудного відділів хребетного стовпа, зі спондилезом, гіпертонічною хворобою, церебросклерозом, травматичної церебропатією; хронічна ішемічна хвороба серця постинфарктного кардіосклерозу; церебральний атеросклероз (дисциркуляторная енцефалопатія) при хронічної недостатності мозкового кровообігу в I компенсованої й в II субкомпенсированних стадіях; гіпертонічна хвороба; первинна артеріальна (нейроциркуляторна) гіпотонія; захворювання артерій кінцівок; захворювання вен нижніх кінцівок і ін.

Протипоказання до проведення масажу: Гіпертонічний криз, що виник раптово; Часті церебральні кризи; Наявність важкої форми цукрового діабету; Загальні показання, при яких робити масаж не рекомендується

План масажу Масажні прийоми слід виконувати в такому порядку:        1. Масаж верхньої частини спини        2. Масаж грудної клітки        3. Масаж шиї        4. Масаж голови            

При масажі спини пацієнт лежить на животі, під ногами - подушка (згорнута ковдра й т.п.), гомілки повинні бути підняті під кутом 45-100°; голова лежить довільно, руки опущені уздовж тулуби, злегка зігнуті в ліктьових суглобах і повернені долонями нагору. Таке вихідне положення сприяє розслабленню всіх груп м'язів і суглобів. Перший прийом, як завжди, погладжування (двома руками по всій спині від таза нагору до голови; 5-7 разів). Потім вижимання ( 4-6 разів), а за ним разминання - основою долоні на довгих м'язах спини, подвійне кільцеве на найширших м'язах (по 4-5 разів) і знову на довгих м'язах, але цього разу щипцеподібним прийомом ( 3-4 рази). Після цього виконують комбіноване погладжування ( 4-5 разів), легке вижимання ( 3-4 рази) і приступають до детального масажу.

МАСАЖ ВЕРХНЬОЇ ЧАСТИНИ СПИНИ Починають масаж з верхньої частини спини. Комбіноване поглажування виконується від нижнього краю лопатки й шиї ( 5-7 разів) з однієї, потім з іншої сторони. Вижимання ребром або основою долоні (по 3-5 разів з кожної сторони). Розминання подушечками чотирьох пальців уздовж хребта ( 4-6 разів). Вижимання й поглажування (по 3-4 рази). Далі проводять поздовжнє перемінне поглажування з акцентом на верхню частину спини й розтирають паравертебральні зони спинномозкових сегментів. Застосовують: прямолінійне розтирання подушечками більших пальців ( 4-7 разів): подушечками чотирьох пальців (перпендикулярно, 3-5 разів), спиралеподібне розтирання подушечками більших пальців ( 3-5 разів). Закінчують вижиманням ( 3-5 разів) і поглажуванням( 3-5 разів). Весь комплекс прийомів повторити два-чотири рази.

МАСАЖ ГРУДНОЇ КЛІТКИ Після цього пацієнт лягає на спину, під головою подушка Масаж грудної клітки у мужчин робиться, не зачіпаючи сосків. У жінок – вище і нижче грудної залози. Вібрація допускається тільки у мужчин (можна жінок, дуже легко) Масаж міжреберних проміжків показаний тільки при невралгії. Методика виконується розтягуванням грудної клітки: - притримуючи грудну клітку руками з боків, пропонуємо пацієнту зробити вдох (наприклад, на рахунок 1-2), на рахунок 3-4 – видох. На вдосі здавлюваємо грудну клітку. Інтенсивна дія на передній поверхні грудної клітки в місцях прикріплення ребер до грудини приміняти не варто (дуже чутливе місце). На грудній клітці виконують зиґзаґоподібне поглажування ( 4-6 разів), вижимання підставою долоні й бугром великого пальця або ребром долоні - від грудини до пахвової западини по трьох лініях ( 5-7 разів), поглажування ( 2-3 рази), розминання ординарне ( 3-5 разів), потряхування ( 2-3 рази), знову вижимання ( 3-4 рази) і розминання фалангами пальців, стислих у кулака ( 3-5 разів), потряхивуння й поглажування (по 2-3 рази). Весь комплекс повторити не менш двох разів, після чого пацієнт знову лягає на живіт.

МАСАЖ ШИЇ Виконуються: поглажування на шиї й надпліччя (від голови долілиць по одній, то по іншій стороні до плечового суглоба); вижимання на цих же ділянках і в тім же напрямку великимим пальцем, розташованим поперек шиї, або ребром долоні (обидва прийоми - по 3-4 рази).

МАСАЖ ГОЛОВИ Потім пальці обох рук розташовують на лобовій частині, і розминанняробиться знизу нагору до верхівки. На бічних частинах голови пальці обох рук розминають шкіру над вушними раковинами (обертаючись убік мізинця й просуваючись до верхівки). Нарешті, при розминанні потилиці пальці містяться в границі волосяного покриву й просуваються нагору. На кожній ділянці розминання проводять по 2-3 рази. Після розминання роблять поглажування від верхівки долілиць по всій голові. Тепер можна перейти до поглажування чола - дуже ніжному, без зсуву й розтягування шкіри. Прийом здійснюється пальцями обох рук (кожна у свою сторону, від середини чола до скронь; 3-4 рази). Наступне поглажування виконується від надбрів'я до волосся ( 3-4 рази). У цих же напрямках роблять кругове розтирання ( 2-3 рази), а слідом за ним - розминання подушечками пальців; їх розташовують перпендикулярно й, придавлюючи, зміщають шкіру. Масаж скроневих областей: кінчиками середніх (або середніх і безіменних) пальців обох рук обережно надавлює на шкіру й роблять кругове розтирання ( 3-4 рази). На закінчення сеансу повторюють загальне поглажування голови зверху долілиць до плечового суглоба ( 4-5 разів) і на груди ( 4-6 разів). Тривалість масажу - 10- 15 хв.

Тривалість масажу - 10- 15 хв.

ВИСНОВОК Отже, масаж зміцнює організм, поліпшує роботу серцево-судинних, центральних нервових та дихальної систем, нормалізує обмін речовин і функції вестибулярного апарата, знижує тиск, пристосовує організм до різних фізичних навантажень, сприяє розслабленню м'язів, що знімає спазми.

ВИКОНАВ: Студент III курсу групи 32 СОТ ШВИДНЮК АНДРІЙ ОЛЕГОВИЧ